"Бандити з Армії Крайової": спалахнув скандал через відкриття меморіальної таблиці на Львівщині

Відкриття меморіальної дошки "Бандити Армії Крайової": що відомо

Про відкриття меморіальної таблиці українцям загиблим в Гуті-Пеняцькій в неділю, 30 серпня, повідомила Червоноградська міська організація ВО "Свобода" у фейсбуці. Мовиться, що організацією заходу займалася бродівська "Свобода".

Зверніть увагу В Умані спалахнув конфлікт між хасидами та місцевими

У дописі немає жодної згадки про "бандитів із Армії Крайової" та, судячи з історії редагування, не було раніше. Щоправда, свободівці дають посилання на слова військового капелана, отця Михайла Греділя, який заявив: "Ми – занадто толерантні до своїх ворогів".

Як на меморіал відреагували в Польщі

Власне про напис "Бандити з Армії Крайової" заявив посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький. Водночас напис він назвав таким, що "вводить в оману та ображає". Про це пише польське видання Onet.

У своєму листі до Прокопець дипломат висловив "рішучий протест" і обурення проти дій "Свободи". Він підкреслив, що очікує на негайні кроки щодо "припинення на території, яка перебуває під порядкуванням Бродівської райдержадміністрації, демонстрації ненависті ітазневаги до тих, хто вже постраждав і не може вимагати правосуддя". Також Ціхоцький запитав очільницю Бродівської РДА, чи давало підлегле їй відомство дозвіл на зведення цього пам'ятника.

Я вірив і досі вірю, що Гута-Пеняцька може стати місцем відбудови процесу примирення між поляками й українцями, але я бачу, що в Україні є кола, які турбує кожен крок у правильному напрямку та які хотіли б з незрозумілих для мене причин скасувати кожен позитивний процес, нещодавно ініційований президентами Анджеєм Дудою та Володимиром Зеленським,
– наголосив посол Польщі в Україні.

Радимо ознайомитися Кривава Варшавська битва: як Україна та Польща об'єдналися проти Росії

Що відомо про трагічну долю Гути-Пеняцької

• Сьогодні села з такою назвою вже немає. А існувало воно на теренах сучасного Бродівського району Львівської області. Зокрема, у грудні 1920 – вересні 1939 року перебувало у складі Бродівського повіту Тернопільського воєводства.
• Нині поблизу Гути-Пеняцької розмістилися такі села: Голубиця, Жарків, Верхобуж, Підгірці, Ясенів.
• У часи Другої світової війни Гута-Пеняцька була базою радянських і польських партизанських формувань.
• 28 лютого 1944 року в селі знищили всі 172 будинки та замордували мирних жителів (за різними оцінками від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми).
• За свідченнями старожилів села Підгірці, у спаленні Гути-Пеняцької брали участь три німецькі частини, підняті за тривогою. Причиною знищення села було зникнення двох німецьких офіцерів поблизу складів з боєприпасами, які розміщувалися у Підгірцях.
• Натомість низка польських дослідників покладала відповідальність за вбивство населення Гути-Пеняцької на підрозділи дивізії військ СС Галичина. Проте, за твердженням дослідника Андрія Боляновського, у той час підрозділи дивізії в цьому районі були відсутніми.
• Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село знищили підрозділи німецької таємної польової поліції. Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до цього.