Військо України. Завдяки Данилу Галицькому Польща могла б бути наша

До Дня захисника України 24 канал підготував для вас серію матеріалів про визначні військові досягнення нашої країни: від Київської Русі — до тепер. Адже зараз все могло бути по-іншому.

Звичайний український турист, який хоча б раз у житті побував у Львові, може лише здогадуватись, чому львів'яни так поважають того коня, на якому в центрі міста сидить Данило Галицький.

Одним з найпопулярніших місць зустрічі у Львові є саме площа біля пам'ятника королю Данилу, яку в народі називають просто — "біля коня".

Ще зі школи знаємо, що саме королю Данилові завдячуємо появі на карті середньовічної Європи міста, яке він подарував своєму сину Леву. Проте, окрім образу розважливого батька-короля, Данило Галицький закріпив за собою репутацію стратега, завойовника і професійного дипломата.

Про що не мовчить історія

Майже вісім років і три спроби (1230, 1233, 1238) знадобилась Данилові, щоб здобути Галич і остаточно осісти у наддністрянській столиці.

Навіть в остаточному бою під Ярославом 1245 року (територія сучасної Польщі), коли Угорщина вже встигла сформувати навіть своєрідну коаліцію з поляків та боярських прихильників, Данило здобув перемогу і поширив свою владу на всю Галичину.

Вже тоді починалась боротьба українських земель за незалежність від будь-якого зовнішнього впливу.

Якби не небезпека нападу татар, хтозна чи взявся б Данило так активно за будівництво нових міст. Неабияку увагу він приділяв оборонним спорудам.

Одним з перших міст, збудованих Данилом, згадується у літописах місто Холм (1237 рік), яке з автенчиною назвою збереглось і до сьогодні на сході сучасної Польщі.

Місто Холм у Русі. Гравюра 1780 року. Автор: Теодор Раковецький

Боротьба Данила за Галицьке князівство проходила в час, коли хан Батий почав великий похід на Русь. У 1241-му році здобувши Київ, татари приступом зайняли столичне місто Володимир і так само зайняли Галич. Значних пошкоджень після їхніх набігів зазнавали переважно великі міста, які стояли на шляху завойовників, невеликим містечкам та селищам діставалось менше.

Він почав укріплювати вже існуючі і будувати нові міста — Холм став нездобутньою фортецею.

Загалом за його правління було побудовано Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновлено Дорогочин, а столиця була перенесена з Галича.

Панорама сучасного Холма/ Фото: itchelm.pl

Завойовник, який навчився бути дипломатом

Дослідники пишуть, що Данило був хорошим дипломатом. Йому вдалось здобути прихильність хана Батия, хоч і змушений був визнати себе його васалом — таким способом Данило врятував свою державу від руїн.

Історик Іван Крип'якевич у своїй основній праці "Історія України" згадує, що сам Данило свою залежність від хана вважав за "хвилинну політичну комбінацію, що давала йому мир, але — вживав усіх заходів, щоб визволитися з татарського ярма".

Читайте також: Військо України. Якби князь Олег захопив усю Візантію — Росії могло б не бути

Проте навіть така винахідливість не вберегла вимріяні та збудовані князем міста від підлості татар. У 1259-1260 роках один з татарських воєвод разом зі своїм військом обманом потрапив у галицький край і наказав, щоб князі самі зруйнували всі нові укріплені міста.

Так були зруйновано і спалено Володимир, Луцьк, Крем'янець, Львів — встояв лише сильно укріплений Холм.

Основою зовнішньої політики Данила було не допустити, щоб на Заході на берегах Вісли постала якась сильніша держава, яка б могла заявити претензії на західні землі його князівства.

Тому він увійшов в союз зі слабшими мазовецькими суперниками і навіть брав участь в облозі Каліша, а війська князя доходили до Старогрода у Великопольщі та Міліча в Сілезії і навіть в околиці Вроцлава.

Жоден інший князь не входив у Лядську землю так глибоко, окрім Володимира Великого, що охрестив країну,
— пише Крип'якевич.

За свідченням польських літописів, в поході 1244 року Данило здобув також замок у Любліні і підкорив собі Люблінську землю, згодом його справу у збиранні земель продовжив син Лев.

Перший король Соборної України

Окремо варто згадати, як Данило став першим королем в історії України. За спиною у татарського хана він домовлявся з потенційними союзниками Угорщиною та Польщею і почав переговори з тодішнім папою римським Інокентієм IV про хрестовий похід на татар.

Щоб здобути папську прихильність, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа, в свою чергу, запевнив про пошану до обрядів української церкви.
Хоч зв'язки із Заходом не принесли реальних успіхів, проте саме завдяки їм 1253-го року Данило Романович став першим королем в історії галицьких земель, отримавши корону з папських рук.

Львівський ілюстатор Михайло Присташ показав, як би міг виглядати король Данило, якби жив на початку 21 століття. Героїв з його авторського проекту "20 видатних українців" можна тепер побачити на грудях випадкових перехожих чи не в кожному місті України.

Лев Данилович — послідовник короля

У зовнішній політиці Лев Данилович прагнув щонайтісніших відносин із Польщею.

Відповідно до концепції професора Гарвардського університету Омеляна Пріцака в останніх десятиліттях 13-го століття, Угорщина і Золота Орда поділили між собою сфери впливу — Галичина із Закарпаттям увійшли в коло угорських інтересів, а Володимиро-Суздальське князівство та східноукраїнські землі разом із Києвом, який на той час втратив своє політичне значення, — до геополітичних інтересів Золотої Орди.

Проте у 1270 році Лев Данилович приєднав до своїх земель частину Закарпаття з теперішнім Мукачевим, таким чином на довгі десятиліття визначивши національну приналежність закарпатських українців.

До своїх володінь він також приєднав Люблінську землю. Після смерті місцевого князя посів Холмське князівство, а у 1272 році переніс столицю з Холма до Львова.

Для збільшення натисніть на зображення

Історія в умовному способі

Ми можемо лише припустити, як розвивався б подальший хід історії українсьої держави, якби Данило не був дипломатом-завойовником, а його син Лев не продовжив батькової політики.

1) Якби Данило Галицький не визнав себе васалом хана, від його князівства залишились би одні руїни. І хтозна, напевно, б не було сучасних Львова, Галича чи Холма, а, можливо, й не було б України, як такої, а замість неї якась татарська держава.

2) Побачивши, що залишилось від Києва після набігу татар 1241-го року, Данило почав укріплювати вже існуючі міста. Зокрема, Холм став неприступною фортецею.

У деяких містах частини оборонних споруд з часів правління Данила Галицького збереглись і до сьогодні.

3) Якби основою зовнішньої політики Данила було захоплювати всі території, на які він йшов з походом, то, можливо, сучасний Люблін був би непримітною околицею Львова, а до Вроцлава без жодних кордонів можна було б гайнути на вихідні.

Та, зрештою, якби Данило не вмів домовлятись, не мала б Україна першого в своїй історії короля.

4) Натомість якщо б Лев не успадкував від свого батька управлінської мудрості, то, можливо, сучасне Закарпаття ще у 13-му столітті стало б невід'ємною частиною Угорщини.

Але, як відомо, історія не знає умовного способу, проте вона має здатність повторюватись, доки її уроки не будуть засвоєні.