Військо України. Завдяки Данилу Галицькому Польща могла б бути наша
Про могутнє Галицько-Волинське князівство та першого українського короля Данила Галицького, ми знаємо зі шкільних уроків історії. Але яку роль насправді відіграла політика цього князя на становлення сучасної української держави?
До Дня захисника України 24 канал підготував для вас серію матеріалів про визначні військові досягнення нашої країни: від Київської Русі — до тепер. Адже зараз все могло бути по-іншому.
Звичайний український турист, який хоча б раз у житті побував у Львові, може лише здогадуватись, чому львів'яни так поважають того коня, на якому в центрі міста сидить Данило Галицький.
Одним з найпопулярніших місць зустрічі у Львові є саме площа біля пам'ятника королю Данилу, яку в народі називають просто — "біля коня".
Ще зі школи знаємо, що саме королю Данилові завдячуємо появі на карті середньовічної Європи міста, яке він подарував своєму сину Леву. Проте, окрім образу розважливого батька-короля, Данило Галицький закріпив за собою репутацію стратега, завойовника і професійного дипломата.
Про що не мовчить історія
Майже вісім років і три спроби (1230, 1233, 1238) знадобилась Данилові, щоб здобути Галич і остаточно осісти у наддністрянській столиці.
Навіть в остаточному бою під Ярославом 1245 року (територія сучасної Польщі), коли Угорщина вже встигла сформувати навіть своєрідну коаліцію з поляків та боярських прихильників, Данило здобув перемогу і поширив свою владу на всю Галичину.
Вже тоді починалась боротьба українських земель за незалежність від будь-якого зовнішнього впливу.
Якби не небезпека нападу татар, хтозна чи взявся б Данило так активно за будівництво нових міст. Неабияку увагу він приділяв оборонним спорудам.
Одним з перших міст, збудованих Данилом, згадується у літописах місто Холм (1237 рік), яке з автенчиною назвою збереглось і до сьогодні на сході сучасної Польщі.
Місто Холм у Русі. Гравюра 1780 року. Автор: Теодор Раковецький
Боротьба Данила за Галицьке князівство проходила в час, коли хан Батий почав великий похід на Русь. У 1241-му році здобувши Київ, татари приступом зайняли столичне місто Володимир і так само зайняли Галич. Значних пошкоджень після їхніх набігів зазнавали переважно великі міста, які стояли на шляху завойовників, невеликим містечкам та селищам діставалось менше.
Він почав укріплювати вже існуючі і будувати нові міста — Холм став нездобутньою фортецею.
Загалом за його правління було побудовано Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновлено Дорогочин, а столиця була перенесена з Галича.
Панорама сучасного Холма/ Фото: itchelm.pl
Завойовник, який навчився бути дипломатом
Дослідники пишуть, що Данило був хорошим дипломатом. Йому вдалось здобути прихильність хана Батия, хоч і змушений був визнати себе його васалом — таким способом Данило врятував свою державу від руїн.
Історик Іван Крип'якевич у своїй основній праці "Історія України" згадує, що сам Данило свою залежність від хана вважав за "хвилинну політичну комбінацію, що давала йому мир, але — вживав усіх заходів, щоб визволитися з татарського ярма".
Читайте також: Військо України. Якби князь Олег захопив усю Візантію — Росії могло б не бути
Проте навіть така винахідливість не вберегла вимріяні та збудовані князем міста від підлості татар. У 1259-1260 роках один з татарських воєвод разом зі своїм військом обманом потрапив у галицький край і наказав, щоб князі самі зруйнували всі нові укріплені міста.
Так були зруйновано і спалено Володимир, Луцьк, Крем'янець, Львів — встояв лише сильно укріплений Холм.
Основою зовнішньої політики Данила було не допустити, щоб на Заході на берегах Вісли постала якась сильніша держава, яка б могла заявити претензії на західні землі його князівства.
Тому він увійшов в союз зі слабшими мазовецькими суперниками і навіть брав участь в облозі Каліша, а війська князя доходили до Старогрода у Великопольщі та Міліча в Сілезії і навіть в околиці Вроцлава.
Жоден інший князь не входив у Лядську землю так глибоко, окрім Володимира Великого, що охрестив країну,
— пише Крип'якевич.
За свідченням польських літописів, в поході 1244 року Данило здобув також замок у Любліні і підкорив собі Люблінську землю, згодом його справу у збиранні земель продовжив син Лев.
Перший король Соборної України
Окремо варто згадати, як Данило став першим королем в історії України. За спиною у татарського хана він домовлявся з потенційними союзниками Угорщиною та Польщею і почав переговори з тодішнім папою римським Інокентієм IV про хрестовий похід на татар.
Щоб здобути папську прихильність, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа, в свою чергу, запевнив про пошану до обрядів української церкви.
Хоч зв'язки із Заходом не принесли реальних успіхів, проте саме завдяки їм 1253-го року Данило Романович став першим королем в історії галицьких земель, отримавши корону з папських рук.
Львівський ілюстатор Михайло Присташ показав, як би міг виглядати король Данило, якби жив на початку 21 століття. Героїв з його авторського проекту "20 видатних українців" можна тепер побачити на грудях випадкових перехожих чи не в кожному місті України.
Лев Данилович — послідовник короля
У зовнішній політиці Лев Данилович прагнув щонайтісніших відносин із Польщею.
Відповідно до концепції професора Гарвардського університету Омеляна Пріцака в останніх десятиліттях 13-го століття, Угорщина і Золота Орда поділили між собою сфери впливу — Галичина із Закарпаттям увійшли в коло угорських інтересів, а Володимиро-Суздальське князівство та східноукраїнські землі разом із Києвом, який на той час втратив своє політичне значення, — до геополітичних інтересів Золотої Орди.
Проте у 1270 році Лев Данилович приєднав до своїх земель частину Закарпаття з теперішнім Мукачевим, таким чином на довгі десятиліття визначивши національну приналежність закарпатських українців.
До своїх володінь він також приєднав Люблінську землю. Після смерті місцевого князя посів Холмське князівство, а у 1272 році переніс столицю з Холма до Львова.
Для збільшення натисніть на зображення
Історія в умовному способі
Ми можемо лише припустити, як розвивався б подальший хід історії українсьої держави, якби Данило не був дипломатом-завойовником, а його син Лев не продовжив батькової політики.
1) Якби Данило Галицький не визнав себе васалом хана, від його князівства залишились би одні руїни. І хтозна, напевно, б не було сучасних Львова, Галича чи Холма, а, можливо, й не було б України, як такої, а замість неї якась татарська держава.
2) Побачивши, що залишилось від Києва після набігу татар 1241-го року, Данило почав укріплювати вже існуючі міста. Зокрема, Холм став неприступною фортецею.
У деяких містах частини оборонних споруд з часів правління Данила Галицького збереглись і до сьогодні.
3) Якби основою зовнішньої політики Данила було захоплювати всі території, на які він йшов з походом, то, можливо, сучасний Люблін був би непримітною околицею Львова, а до Вроцлава без жодних кордонів можна було б гайнути на вихідні.
Та, зрештою, якби Данило не вмів домовлятись, не мала б Україна першого в своїй історії короля.
4) Натомість якщо б Лев не успадкував від свого батька управлінської мудрості, то, можливо, сучасне Закарпаття ще у 13-му столітті стало б невід'ємною частиною Угорщини.
Але, як відомо, історія не знає умовного способу, проте вона має здатність повторюватись, доки її уроки не будуть засвоєні.