Ми боремося з русифікацією, – Подоляк про те, чому не можна змінювати мовний закон

Що саме у законі найбільше "муляє" депутатам, які хочуть його переглянути – про це у прямому ефірі 24 каналу розповіла одна з його авторок та ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк.

Важливо Зеленський висловився щодо мовного питання в Україні

"Якщо запитати про це Бужанського, то його цікавить те, щоб української мови в Україні взагалі не було, або щоб її було якомога менше", – зазначила Подоляк.

Якщо запитати голову парламенту Разумкова, то окрім загальних фраз про те, що закон треба міняти, що він неоднозначний – сумніваюся, що ми отримаємо виразну відповідь,
– додала вона.

Й зазначила: все це можна пояснити тим, що наближаються чергові вибори – місцеві. Адже закон про державну мову як маятник – від виборів до виборів це питання підіймається політиками. Очевидно, вони вважають, що на цю тему можуть говорити все, що завгодно.

Довідка. Наприкінці травня Дмитро Разумков заявив, що мовний закон створює проблеми щодо квот на телебаченні та радіо та не враховує інтереси людей, що проживають на території України та розмовляють різними мовами. Але запевнив, що другої державної мови в Україні не буде.

Про боротьбу з русифікацією

За словами Подоляк, тема насправді є чутливою. Проте компромісний закон є ухвалений. До того ж, він не є таким гострим та категоричним, як закони про державну мову у Франції, Латвії чи Литві, наприклад.

Що передбачає закон про мову / Інфографіка 24 каналу

"Він був ухвалений з урахуванням тих реалії, які є в Україні. Ми маємо результати тотальної русифікації. Ми не боремося з будь-якою мовою тут, з угорською, російською чи іншою. Ми боремося з русифікацією", – наголосила ексчиновниця.

Подоляк пояснила, що цей феномен пов'язаний не лише з Емським указом чи Валуєвським циркуляром. Адже такої русифікації, наприклад, у 1970-ті роки, на які припав її пік, не зазнала жодна країна, що була в складі СРСР.

Про зміни до мовного закону

Вона переконана: якщо є бажання підтримати українську мову, як про це говорять політики, зокрема Разумков, то варто вносити зміни до Податкового кодексу. Тобто надавати податкові преференції україномовному культурному продуктові.

Але втручатися в чинний закон про державну мову та доволі довго не призначати мовного омбудсмена – це розкривати "скриньку Пандори" та створювати у суспільстві велику напругу,
– вважає авторка закону.

Вона наголосила: аби зупинити наступ на українську мову, варто дотримуватися законів. Якщо влада, яку обрали українці, не хоче посилювати громадський спротив, то повинна дати спокій закону про державну мову та дати йому можливість запрацювати.

"Адже мені здається, що за той час, відколи він діє, ніхто з тих, хто використовує російську чи угорську мову в своєму приватному чи релігійному житті, не потрапив через це в лікарню, не був скалічений", – підсумувала Подоляк.

Законопроєкт Бужанського розглядатиме комітет Ради

17 червня законопроєкт Бужанського винесуть на розгляд гуманітарного комітету Ради. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив нардеп Володимир В'ятрович.

"Ми не маємо права допустити не лише ухвалення, а навіть розгляду цього вкрай небезпечного законопроєкту. Як член гуманітарного комітету закликаю зняти це питання з розгляду і прошу колег мене підтримати", – наголосив він.

В'ятрович наголосив: важливо не допустити спроб винести законопроєкт на пленарне засідання. "Якщо цього не буде зроблено, це означатиме, що настав час громадянам переходити до активних дій на захист своєї мови", – запевнив політик.