Ми також вчимося в України, – посол Естонії розповів про протидію пропаганді та демократію

Посол Естонії в Україні Каімо Кууск зустрівся з сайтом 24 каналу, щоб розповісти про важливість співпраці та спільних цілей, а також поділився своєю формулою для молодих демократій. 

Читайте також Захист демократії та підтримка України: чому важливо розуміти роль президента Естонії

Як крок за кроком наблизитися до НАТО

Почнемо із загального питання: чому Україна важлива для Естонії?

Україна воює з Росією. Для Естонії Росія може бути небезпечною. Естонія, мабуть, одна з перших відчула на собі наслідки масштабних кібератак Росії (мова про скоординовану кібератаку хакерів на комп'ютерні системи державних установ Естонії у квітні 2007 – 24 канал).

Навесні 2007 у нас була політична криза. Ми хотіли прибрати памятник Другої світової війни з зупинки громадського транспорту на військове кладовище (перенесення пам'ятника Бронзовому солдату у Талліні – 24). Ми це зробили, але Росії це не сподобалося.

Розвиток кіберзахисту має свої переваги, розказав дипломат / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Дві години не працювали державні системи, однак збій був не таким масштабним, адже ми були готові. Річ у тому, що незадовго перед цим ми розробляли програми для електронної системи виборів й удосконалили всю систему. Якби цього не відбулося, наслідки кібератак були б значно серйознішими.

Це підштовхнуло нас до ідеї створити Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО (NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence –  24). Що ми отримали в результаті? По-перше, установу інформаційно-аналітичного напряму. Тепер ми були пов’язані з іншими державами у своєрідну мережу.

Цей центр активно працює у Таллінні й формує кіберстратегію країни. Також центр оприлюднює настанови й рекомендації для експертів із кібербезпеки. У НАТО є кілька таких установ. Влітку 2021 Україна приєдналася до Центру передового досвіду в галузі енергетичної безпеки НАТО в Литві.

Чому така співпраця важлива й для українців?

Тому що це допоможе крок за кроком наблизитися до НАТО. Часто Україна першою зазнає атак від Росії. Ми хочемо, щоб Україна ділилася цією інформацією з нами, з союзниками. Таким чином у нас буде можливість не тільки дослідити й відстежити самі атаки, а й проаналізувати способи протидії їм.

На базі Академії Сил оборони в Тарту є спеціальні мовні курси для українських військових, вони вчать англійську мову. Щороку Естонія виділяє стипендію для профільного навчання українських фахівців у цій установі. І водночас ми вчимося у вас.

Україну якраз дуже турбує перспектива вступу до НАТО. Навколо цього питання багато галасу та суперечок. Як ви вважаєте, чого бракує для повноцінного членства?

Територія, географічне розташування – це не проблема. Естонія та Росія досі не ратифікували договір про кордон, однак це не завадило Естонії стати членом НАТО. У випадку України, якщо говорити про СБУ та Міноборони – ви не можете дозволити собі розкоші провалити якісь важливі операції чи працювати не на повну потужність.

Тому оборонний та безпековий сектор – одні з найкращих у Європі. Але в деяких аспектах є що покращувати. Втім, це можна сказати про будь-яку країну – про необхідність використовувати свої ресурси більше ефективно й розумно.

Пріорітети та чіткі плани впливають на результат, зазначив посол / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Я пам’ятаю, коли перед Естонією стояли подібні задачі, то ми питали: "Які пріоритети?" Нам відповідали – "Всі задачі пріоритетні".

У вас не може бути 10 пріоритетів, нехай буде три, але ви маєте наполегливо працювати над цими пріоритетними напрямки. Наприклад, судова реформа. Треба крок за кроком слідувати пріоритетам.

Які реформи тоді видаються успішними, а над чим ще варто працювати?

Пам’ятаю у 90-х у Естонії ми дуже переймалися тим, що ринок землі буде відкрито для іноземців (ви ще не відкрили його). Ми боялися, що Фінляндія прийде й скупить всі наші землі. Проте цього не сталося. Навпаки – це привернуло інвестиції у наш сільськогосподарський сектор. Тож Україна рухається у правильному напрямку.

Україна дуже успішна у IT-сфері. Впевнений, що застосунок "Дія" – змінить правила гри у галузі, якщо цього ще не сталося. 

Медична реформа та інститут сімейних лікарів заслуговують на увагу. Естонія також почала рух у цьому напрямку. Наприклад, у дитинстві я жив у дуже маленькому містечку, 2 тисячі мешканців. І коли одного разу я захворів – у госпіталі не знайшлося досвідченого лікаря. Мені ставало дедалі гірше, тож батьки "викрали" мене і прямо в піжамі відвезли до районного госпіталю.

Ця реформа може бути болючою для деяких людей, оскільки вони втрачають роботу, але наявність лікарні не обов’язково дорівнює якісним медичним послугам.

Щодо домашньої роботи, то судова реформа має бути доведена до кінця.

Якось я розмовляла з Мар'ю Лаурістін (політична діячка і науковець, учасниця руху за незалежність Естонії – 24). Вона описала формулу успіху держави: це "домашнє завдання + свобода". Що, на вашу думку, є важливим для молодих демократій?

Цю формулу можна застосувати до будь-якої демократії, яка хоче бути успішною. Держава й люди мають вирішити, де вони хочуть бути. Поставити перед собою задачу й оцінити, де ти знаходишся у цей момент. Але зробити це з реалістичним розрахунком, бо це основа. У вас є ціль, є реальний стан речей й тоді ясно, куди рухатися.

Команда – основа успіху, вважає Каімо Кууск / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

І ще одна важлива деталь – це команда. Вона має поділяти ваші цінності. Не просто взяти людей й сподіватися, що вони розділять згодом ваші погляди. Ні, так не спрацює. Це мають бути люди, які вже прийшли з тими ж поглядами, що і у вас.

Бо з чого складається якість? З цінностей та мотивації. Не з досвіду. Його можна здобути – працювати, вчитися у інших.

Наприклад, якщо ти віриш у демократію, пропагуєш правильні цінності, але лінивий – без мотивації нічого не спрацює. Або ж навпаки – ти дуже енергійний, дуже старанний, але зовсім не піклуєшся про цінності – це інша крайність. Ми це бачили навіть у дуже досвічених людей, досвічених у тому, як вкрасти.

Що стосується естонського досвіду, мені здається, ми зробили багато, щоб розвивати інституції, вчасно зупиняти корумпованих чиновників. Також у Естонії ми використовуємо технології як акселератор.

Один з моїх найулюбленіших авторів – це Джим Коллінз (американський бізнес-консультант, письменник, дослідник – 24). Я думаю, принципи, які вона (Мар'ю Лаурістін – 24) навела – навіяні його роботами.

Прозорість та бонуси для вакцинованих

На темп реформ та ситуацію у всіх країнах повпливав коронавірус. За останніми даними, близько 60% естонців вакциновані. Як вдалося досягнути такого результату?

Річ у тому, що ми були готові розпочати доволі рано. ЄС забезпечив нас вакцинами. Якби ми були одні в цьому питанні, можливо, ми б розпочали кампанію десь влітку.

Щодо схеми вакцинації – завжди виникає складна ситуація. Якщо почати першими вакцинувати політиків, то люди скажуть: "О, подивіться, еліта". Якщо ж політики скажуть: "Ми почекаємо, нехай спочатку вакцинують охочих", то люди можуть подумати "Давайте почекаємо й подивимось, чи вони просто бояться, чи намагаються уникнути вакцинації".

Ми ж подумали так: "Уряд має працювати, парламент має працювати, тому вакцинацію необхідно провести". Якщо говорити про громадян, то ми розпочали зі старшого покоління. Були скептики, але ми активно працювали.

Російська пропаганда не спрацювала, бо людям пояснювали всі рішення / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Ще ми зрозуміли, що варто пропонувати бонуси, якісь заохочення для тих, хто вирішив вакцинуватися. В Естонії ви можете піти у театр, кіно, якщо ви вакциновані (кінотеатри та інші майданчики мають теж дотримуватися правил).

Й ще одна важлива деталь – це прозорість. Якщо щось пішло не так, є якісь проблеми під час програми вакцинації, ми будемо поширювати інформацію й не будемо нічого приховувати. Вся статистика відкрита.

Як країна долає пропаганду проти вакцин? Наприклад, у країні багато російськомовних громадян, які точно дивляться прокремлівське телебачення чи можуть повірити у теорію змови, що шириться російськими соцмережами.

Я думаю, нам допоміг з цим впоратися фактчекінг. Ми знаходимо неправдиву інформацію й спростовуємо її. Postimees, DELFI, ERR (суспільний мовник – 24) – ці медіа працюють над цим. Безумовно Росія все ще намагається спекулювати темою західних вакцин, але була кумедна історія на початку пандемії.

У Нарві, місті на кордоні з Росією, у нас є Консульство РФ. І російський консул звернувся до естонського лікаря й вакцинувався Pfizer. По-перше, він дав хабар, по-друге, це була пляшка алкоголю. Річ у тім, що його підловили журналісти. Підійшли й спитали: "Чи ви були вакциновані?" Він відповів: "Так". "Якою вакциною?" – уточнили вони. Він сказав: "Pfizer. Ви знаєте, скоро я повернуся у Росію й добре бути вакцинованим Pfizer". Такі випадки – найкраща пропаганда західних вакцин.

Читайте також В Естонії викликали "на килим" російського посла

Я читала, що країни Балтії закрили ресторани та громадські простори раніше за інші країни ЄС…

Якщо чесно, тут можна навести й приклад України. Ви добре спрацювали. У Естонії деякі дії, можливо, були й не 100% виправдані. Наприклад, закриття парків, де можна гуляти на свіжому повітрі. Але на початку ніхто не знав нічого наперед. Однак, коли надходила нова інформація, ми підлаштовувалися.

Якщо дивитися на весну 2020 року, мені здається, Україна зреагувала краще. Це вже потім ми виробили стратегію самоізоляції, перевели школи на онлайн-навчання (бо у нас дуже хороше інтернет-покриття й у нас є розуміння, як влаштувати таке навчання).

Якщо говорити про успіх – ми багато чого досягли восени 2020 року, але потім люди знов втомилися від локдаунів, не хотіли носити маски. Ситуація у березні 2021 року була напруженою. Ми звернулися до прем’єра Дениса Шмигаля. Нам потрібні були не маски чи ліки, а саме медики. Й український уряд їх нам надав, команда лікарів була готова вирушити до Естонії.

А от в Україні навчання стало реальною проблемою. У деяких селах – це один смартфон на родину …

Я знаю, посольство допомагало деяким селам Луганської області із забезпеченням людей інтернетом.

А як змінилося життя естонців, якщо говорити про якісь прості базові речі?

Ми стали більше спілкуватися через Skype. Все перейшло у онлайн – від доставки їжі до розваг. Подорожувати стало складно. Але люди відкрили для себе нові місця у Естонії, на які вони можливо не звертали раніше уваги, бо з’явилася можливість проводити більше часу на відкритому повітрі.

Бліц

Улюблене місто у Естонії?

Вільянді – "мегаполіс" мого дитинства, бо народився я дуже маленькому селищі. У Вільянді проживає понад 20 тисяч людей, ми їздили туди на автобусі. До того ж, там був театр, древні руїни часів Середньовіччя, де навіть відбувався музичний фестиваль.

Каімо Кууск поділився спогадами про дитинство / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Де б провели вільний день, якби неочікувано випала така можливість?

Це може бути день з родиною – прогулянка, ресторан, маленька подорож недалеко від Києва. Якщо говорити тільки про мене, то це була б вело- чи мото- прогулянка.

Чи естонська мова справді дуже складна?

(починає жартома швидко говорити естонською) Ми любимо свою мову й її реально вивчити. Це залежить від мотивації. Наприклад, мій дідусь був українцем й закохався у естонську дівчину.

Улюблене слово?

Jäääär ("кромка льоду" – 24).

Які книжки зараз читаєте?

"Переломний момент" ("The Tipping Point: How Little Things can make a Big Difference") Малколма Гладуелла, "Дим і дзеркала" ("Smoke and Mirrors") Ніла Геймана, "Мороз і полум'я" ("Frost & Fire") Роджера Желязни.

Що важливіше – успіх чи результат?

Результат, бо він тебе приводить до успіху.

Три речі, які вразили в Україні?

Я був вражений авіа та космічною галуззю. Я не знав, що є інженери й такі розвинуті компанії як ДП "Антонов" чи "Мотор Січ". Багато закордонних компаній купують розробки та деталі саме в Україні, естонські також.

Ще дивує розмір країни, ландшафт та масштаб. Сьогодні ти в Сєверодонецьку, а завтра у Ужгороді, а проїхав стільки кілометрів. Порівняно з Естонією, це помітно.

В дитинстві я читав казки про богатирів, а виявилося, що Ілля Муромець – українець.