Захист демократії та підтримка України: чому важливо розуміти роль президента Естонії

Естонія активно підтримує Україну, тому для Києва також важливо розуміти політичну ситуацію у країні та спрогнозувати, якими надалі будуть відносини зі стратегічним партнером.

Важливо Сподіваюся на продовження співпраці, – Зеленський привітав нового президента Естонії

"Ми є й будемо з Україною"

Посол Естонії в Україні Каімо Кууск розказав сайту 24 каналу, що наявність нового президента ніяк не змінить курс на сприяння безпеці та стабільності Європи та її сусідств.

Посол Естонії в Україні розповів про підтримку України / Фото facebook.com/kaimo.kuusk

"Зовнішня політика Естонії завжди була пов’язана з політикою безпеки. Для нас міжнародне право має вирішальне значення. Ми підтримуємо тих, хто обрав демократичний шлях і бореться за це. Бореться за свою незалежність від авторитарного агресора", – зазначив посол.

Ми є і будемо з Україною, підтримуючи її майбутнє членство в НАТО та ЄС,
– запевнив він.

Роль президента

Деякі російські ЗМІ і навіть Euronews, оцінюючи важливість виборів президента, використовували меседжі про "формальність" посади, зважаючи на те, що Естонія - парламентська республіка.

Заступник голови дипломатичної місії Естонії в Україні Марґус Герінг розповів сайту 24 каналу, що, звісно, парламентська демократія обмежує повноваження президента, у порівнянні з іншими гілками влади, але очільник держави відіграє важливу роль.

Я б посперечався щодо такої оцінки. Конституція Естонії чітко визначає ролі та обов’язки президента. Наприклад, з точки зору естонських дипломатів, Естонія як маленька країна повинна бути помітною та активно просувати свої інтереси на міжнародній арені,
– уточнив він.

Дипломат навів як приклад активність нинішньої президентки Керсті Кальюлайд, яка агітувала за членство Естонії у Раді Безпеки ООН, подорожуючи по всьому світу та закликаючи інші країни-члени ООН проголосувати за таке рішення (Естонію обрали непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2020 – 2021 – 24 канал).

"У нас з колегами є жарт, що президент може зробити Естонію набагато більшою, ніж вона є насправді, як це дуже успішно зробили наші колишні президенти Леннарт Мері та Тоомас Гендрік Ільвес", – розказав Марґус Герінг.

Тоомас Гендрік Ільвес очолював країну з 2006 по 2016 рік / Фото facebook.com/thilves

"На дуже практичному рівні президент може безпосередньо впливати, накладати вето або навіть оскаржувати законодавчі пропозиції, однак, якщо президент оскаржує певний законодавчий акт, Верховний Суд Естонії надає своє обгрунтування з цього питання", – зазначає дипломат.

На його думку, президент може бути дуже важливим для сприяння політичним дебатам на національному рівні або навіть для об’єднання політичних партій для виходу з "політичних тупиків".

Марґус Герінг навів приклад із дебатами щодо законопроєкту про пенсійну реформу. Рійгікогу ухвалив його, але, за словами президентки, він не відповідав Конституції.

"Зрештою, Верховний Суд не знайшов законних підстав для скасування запропонованої реформи, але задля забезпечення інтересів здорової демократії президентка ініціювала загальнонаціональне обговорення питання, яке впливає на кожного платника податків в Естонії. Такі прецеденти є симптомами зрілої демократії, і президент відіграє істотну та визначену роль", – уточнив дипломат.

Парламент Естонії / Фото academic.ru

Колегія виборників: особливості обрання президента

Якби Рійгікогу не зміг обрати президента у другому турі голосування, відбувся б третій (останній – 24) раунд голосування.

Якби Рійгікогу не обрав президента після третього туру голосування, було б скликано колегію виборників, до складу якої входили б усі депутати парламенту та обрані представники всіх муніципалітетів,
– уточнив Марґус Герінг.

За його словами, Колегія налічує 208 делегатів й мала б зібратися протягом одного місяця після третього туру головувань.

"Колегія виборників може провести два тури голосування, і кандидат, який набере більшість голосів, вважається обраним. Якщо жоден кандидат не набере необхідної більшості, за вибори знову відповідатиме парламент. Саме це і сталося у 2016 році, коли було обрано президентку Керсті Кальюлайд", – нагадав він.

Наявність єдиного кандидата можна пояснити простою математикою та внутрішньополітичною ситуацією, зазначив заступник голови дипломатичної місії Естонії.

"Право висувати кандидата реалізується щонайменше 21 членом парламенту. Простий математичний розрахунок свідчить, що лише Партія реформ (Eesti Reformierakond – 34 члени – 24) та Центристська партія (Eesti Keskerakond 25 депутатів – 24) мали достатньо мандатів для представлення свого кандидата, навіть маючи спільного кандидата. Решта політичних партій мають менш як 21 мандат в парламенті, і вони не змогли створити коаліцію, висунувши альтернативного кандидата", – пояснив Марґус Герінг.

Особливості політичного ландшафту в Естонії

• Протягом останніх 30 років у Естонії діє багатопартійна система, що допомагає представити інтереси різних груп суспільства.
• Багатопартійний парламент створює додатковий рівень стримувань і противаг, оскільки політики повинні співпрацювати між собою шляхом створення коаліцій, обговорення своїх основних позицій тощо.
• Парламент формує 101 депутат. У законотворчості Рійгікогу співпрацює з урядом. Право ініціювати закон мають депутати Рійгікогу, парламентська фракція, комісія та Уряд Естонії.
• 3 березня 2019 року громадяни Естонії, які мають право голосу, обрали 14-й Рійгікогу. За результатами виборів, найбільше представництва у парламенті має Партія реформ, яка отримала 34 мандати і яку підтримали 28,9% виборців. Явка виборців склала 63,7%. Центристська партія має 26 мандатів (23,1%), Консервативна Народна партія Естонії – 19 (17,8%), Вітчизна – 12 (11,4%), а Соціал-демократична партія Естонії – 10 мандатів (9,8%).