Що вам брехали про козаків: найпопулярніші російські фейки легко спростувати

Ми спробуємо розібратися, ким і якими насправді були унікальні українські воїни. Розвіяні міфи та відверті вигадки – читайте далі.

Попередній випуск Московія нав'язувала "великорусский язык": російська влада намагається знищити українську мову

Між №1: Козаки – селяни-втікачі

Російські історики змальовують козаків як селян, які втікали від панів на Січ. Такі бідні-нещасні, в останній латаній одежині від безвиході кидають плуг, беруть у руки шаблюку і йдуть у бій. Це справжнісінький фейк, який спростували історики.

Козаком на той час міг стати кожний. Козаки прирівнювали себе до шляхти, до дворянства,
– запевнив доктор історичних наук Тарас Чухліб.

"Чому ж Корона Польська не хотіла вписувати у реєстрі усіх 200 – 300 тисяч? Вписували тільки 40 тисяч, а за білоцерківським реєстром – тільки 20 тисяч. Всі хотіли записатися у тогочасну шляхту, дворяни, тобто в нобілітет", – додав Чухліб.

Поміж козаками насправді були люди різних станів суспільства – від селян до шляхтичів і навіть князів з давнім родоводом.

"Без жодного сумніву, що основну масу козацтва низового складали втікачі від будь-якої влади державної. Однак були також і городові козаки – ті, які жили в містах, мали свої родини, займалися або купецькою справою, або іншими своїми заняттями і козакування. Тобто війна для них була паралельним заняттям. Цих козаків, безумовно, було значно більше ніж запорожців, які не мали сімей, які жили як суто військовий стан", – пояснив історик Іван Сварник.

Запорожці пишуть листа турецькому султанові / Картина Іллі Рєпіна

Серед козаків безперечно були селяни, але здебільшого – це дрібна і середня шляхта. Історія зафіксувала чимало постатей з найвищих прошарків суспільства, які ставали козаками.

В Богдана Хмельницького служив, наприклад, Лаврін Капуста. Про нього багато легенд є, він походив з князівського роду",
– зауважив Чухліб.

Тогочасним олігархом можна назвати Юрія Немирича. Цей чоловік походив зі старовинного роду магнатів. Здобував освіту не абиде, а в британських Оксфорді, Кембриджі та паризькій Сорбонні. І з таким багажем знань і цілим списком власних сіл, він переїхав у Чигирин до Хмельницького, а потім і до Виговського.

"Він пішов і сказав: "Я буду простим козаком". І козаки його не дуже любили, хоча Юрій Немирич допоміг і фінансував проєкт Гадяцької угоди 1658 – 1659 років між Військом Запорозьким і Короною Польською, Великим князівством Литовським, коли мало відродитися Руське князівство", – розповів історик Чухліб.

Міф 2: Козаки – гультіпаки і пияки

Якщо слухати московські побрехеньки, то козаки в уяві постають як такі собі пиячки, гультіпаки із невеликим розумом, яким їсти не дай, лиш би була горілка відрами і достатньо місця, щоб пострибати гопака. Та й чого там дріб'язкувати у такій маніпуляції, якщо пияками можна охрестити цілий народ.

Створювався міф щодо всіх українців, що вони тільки можуть в Радянському Союзі, а перед тим ще в Російській імперії, тільки танцювати та пити горілку. Ходити в своїх шароварах і вишиванках, співати свої пісні,
– розповів Чухліб.

"Однак якщо українець брав у руки зброю і казав, що він буде виступати за свою Україну – то оголошували, що це якийсь бандит", – додав він.

Варто прочитати Мова чи "нарєчіє": докази того, що українська не є діалектом російської

Пиятика, звісно, існувала чи не у будь-якій армії в історії людства. Це не таємниця. Була й на Січі, але зовсім не в таких масштабах, як намагаються переконувати московити. Варто поглянути бодай на те, що саме тоді називали горілкою? Це був напій з міцністю сучасного вина чи слабкої наливки.

Запорожці не пили горілки, про це варто забути. Горілка була пізнішим винаходом,
– запевнив Сварник.

"В час виникнення козацтва вони віддавали перевагу слабоалкогольним напоям. "Ой не п'ються пива-меди". Пиво і мед – це є слабоалкогольні напої, які ніколи не сягають 10 – 11 градусів міцності", – зауважив він.

Українців часто пов'язують з горілкою / Кадр з фільму "Ніч перед Різдвом"

Козаки коли приходили на Січ, мали випити відро горілки, яка мала 14 – 18 градусів. "Та й відро… Що зараз міцному українському хлопцю випити відро сидру чи пива міцного? Однак після цього треба було показати себе в бойовому мистецтві", – розповів Чухліб.

Зрозуміло, що святкувати перемоги вояки могли з оковитою. Однак військова дисципліна на Січі була дуже суворою. В бою чи перед ним напитися – зась.

Жодного випадку невідомо, коли в полон взяли п'яного козака, тому що він спав п'яний і щось таке. Під час бойових дій козаки дотримувалися абсолютно сухого закону,
– сказав Сварник.

Відомо, що під час морських походів командувач кожної бойової одиниці мав абсолютні повноваження і міг викинути за борт будь-якого козака, від якого почув запах алкоголю.

Насправді за оцими міфами про пияцтво росіяни намагалися затерти важливішу місію козаків – створення власної держави, яка серйозно загрожувала Московії.

Міф №3: Козаки – лише у шароварах

Величезним яблуком розбрату навіть поміж нашими істориками було питання, чи дійсно ходили козаки в шароварах. Доходило до запеклих перепалок, а сам предмет одягу несподівано отримав пляму на репутації і дав назву суперечливому явищу – шароварщині.

Заради справедливості все ж варто сказати, що образ козака у шароварах виник не на порожньому місці.

Найдавніше зображення – це козак на печатці Січовій наприкінці 16 століття. Дійсно, він зображений у шароварах з широким поясом і в жупані. Це такий одяг до колін. Взуття, як правило, було без каблуків. Каблуки – це значно пізніша деталь, яка виробилась у кавалеристів,
– розповів Сварник.

Проте козацтво існувало протягом 300 років. За цей час десятки разів змінювалася мода і цивільна, і військова. Ба більше, кожен стан одягався по-різному.

Національний костюм / Фото "Спадщини предків"

"Так само оселедець носили не всі козаки і не тільки вони. Це взагалі була сарматська мода, якою захоплювалася і польська шляхта, і кочівники, і давні русини. Зокрема, ще князь Святослав", – запевнив Чухліб.

Цікаво Розбійники, шляхта чи бідні селяни: звідки насправді з'явились козаки та чим вони займались

Візантійський літописець, описуючи князя, зауважив, що таке пасмо волосся – ознака знатного роду.

"Українці в 19 столітті сформували образ українця. Українець – це у вишиванці і шароварах. Так само як образ японця в кімоно. Хоча японці були різними", – підсумував історик.

Інші міфи та спростування – дивіться у програмі.