Чи може релігія померти у наступні 20 років і до чого тут війна
Джерело:
Валерій ПекарНа самому початку курсу "Управління майбутнім" я опитую учасників та учасниць – ставлю їм 20 запитань про їхню картину майбутнього у межах 20 років. Очевидно, ніхто не знає, що буде за 20 років, тож результати опитування відображають не знання, а те, хто у що вірить.
Тим, що сміялися над Томосом, вже не до сміху
Потім, вже опанувавши певні моделі й інструменти, ми розбираємо підсумки опитування й критично оглядаємо свої уявлення про майбутнє. Іноді буває смішно.
Читайте також Що не так з ексвагнерівцем, який зібрався свідчити проти Пригожина у Норвегії
Так от, майже всі учасники та учасниці курсу (сучасні люди, топменеджери й власники бізнесу) вважають на старті курсу, що роль релігії в суспільстві в майбутньому знизиться.
Сподіваюся, для більшості тих, хто читає ці рядки, очевидно, що це не так.
По-перше, релігія нині знову є важливим параметром ідентичності. Всі, хто сміявся над Томосом, нині вже не сміються. А ідентичність є однією з основ буття у нашому столітті – космополітичні світові міста не вичерпують списку місць, де люди творять майбутнє.
Також релігія є в багатьох випадках важливою складовою соціальної структури, "соціальної тканини". Релігія транслює важливі цінності, зокрема через свої свята. У мене цілий тиждень вся стрічка була у Різдвяній літургії, і то від людей, які здебільшого раніше до таких речей були (майже) байдужі.
XXI століття стане століттям розквіту релігії
По-друге, чимало релігій нині на підйомі. Очевидно, на підйомі іслам. Є враження, що найближчим часом ми побачимо підйом православ'я, причому станеться це в Україні – бо тут є багатоконфесійність та діалог, які так потрібні для розвитку.
Безперечно, і католицизм, і юдаїзм переживають динамічний розвиток, про решту я знаю значно менше.
Підйом я розумію як набуття нового рівня структурності й складності, як спробу відповісти на щоразу складніші питання.Цікаво "Визволителі" з нюансом: росіяни визнали, що захоплюють Україну
По-третє, знавці інтегральної динаміки добре пам'ятають, який шлях людина й суспільство мають пройти до модерну, – а перестрибувати не можна, і на цьому шляху є важливий інтервал, де школа без церкви сама не впорається – а тоді можливий занепад суспільства. Що ми й бачимо на прикладі однієї сусідньої країни.
Нарешті, ще один аргумент. Нині часи великих змін. У такі часи невизначеність зростає, і люди шукають опору у визначеності минулих епох. Кажуть, на "нулі" атеїстів нема. Предки заповідали нам кілька речей, що стануть у пригоді, коли основи буття хитаються, а життя під загрозою.
Отже, XXI століття стане століттям розквіту релігії. Що зовсім не заважає йому стати століттям розквіту науки.