У МВС пояснили, чому досі не оцифрували всі справи про Голодомор
Українські правоохоронці розсекретили всі документи щодо Голодомору 1932 – 1933 років. Однак Міністерство внутрішніх справ наразі не передало усі справи Національному музею Голодомору-геноциду.
Документи потребують реставрації
Основний масив справ щодо Голодомору розсекретили ще у 2009 році. Про це журналістам 24 каналу розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Мері Акопян у межах проєкту "Голод і мор: пам'ять поколінь".
Важливо Режим Путіна намагається це приховати, – колишній конгресмен США про жахи Голодомору
Більшість документів дуже пошкодженні. Вони потребують реставрації. Лише тоді їх можна буде оцифрувати та надати вільний доступ для ЗМІ та громадськості. Зокрема, планують передати цифрові копії Музею та оприлюднити їх на порталі міністерства.
Наразі міністерство працює над забезпеченням галузевого архіву необхідним технічним обладнанням, приміщеннями та штатом фахівців,
– розповіла Акопян.
До речі, в Україні немає обмеженого доступу до архівів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років. Тому матеріали із радянськими грифами: "секретно"; "совершенно секретно"; а також "особой важности" не є секретними.
Важливі факти про Голодомор
- Пік голоду припав на весну 1933 року. Тоді щохвилини помирали 17 людей, щогодини – тисяча, щодня – майже 25 тисяч.
- Упродовж 1932 – 1933 років загинули 3 мільйони 941 тисяча невинних українців. Водночас 6 мільйонів 122 тисячі так і не народилися.
- Розслідуванням справ Голодомору вперше зайнялися у 2003 році. Тоді Служба безпеки України допитала майже 2 тисячі свідків та встановила 857 місць масових поховань загиблих.
- У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав винними в Голодоморі-геноциді лідерів радянського тоталітарного режиму. Однак справу закрили через смерть обвинувачуваних.
- Щороку в Україні в останню суботу листопада відзначають День пам'яті жертв Голодомору. Аби вшанувати мільйони померлих від голоду, українці ставлять на своїх підвіконнях свічки пам'яті.