Стежити, але не перейматись: як українцям ставитися до справи Навального
Повернення російського опозиціонера Олексія Навального активно обговорювалось українцями. Так, ніби вони забули, що далеко не кожний ворог Путіна – безумовний друг України.
Чому українцям не варто надто перейматись словами та вчинками російського опозиціонера, але продовжувати уважно за ними стежити – у матеріалі 24 каналу.
Зверніть увагу Навального затримали: яка Україні користь з цих подій в Росії
Чому всі раптом заговорили про Навального?
Тому що російський опозиціонер повернувся до Росії після спроби його вбивства. Повернувся, до слова, максимально кінематографічно.
Навальний чотири місяці проходив реабілітацію від наслідків отруєння нервово-паралітичною речовиною з групи "Новачок". Про своє рішення повернутись до Росії він заявив після того, стало відомо, що на батьківщині його оголосили у федеральний розшук.
Також цікаво "Що там у москалів?": чи зможе Навальний поміняти ролями Росію і Україну
Крім того, вдома на Навального чекали нова кримінальна справа і ризики заміни умовного терміну на реальний у старій справі.
Попри все це, 17 січня Навальний разом із дружиною Юлією вилетіли з Берліна до Москви у супроводі кількох прихильників та помічників, а також в оточенні натовпу журналістів. До дому після приземлення російський політик так і не потрапив – під час того, як Навальний проходив прикордонний контроль, його затримали в московському аеропорту. 18 січня його заарештували на 30 днів.
Що скандального було у цьому поверненні?
Відео, яке зафільмували Навальні перед вильотом літака з берлінського аеропорту. На записі Навальні вже у кріслах літака знімають з себе захисні маски, а Юлія Навальна каже у камеру: "Мальчик, водочки нам принеси. Мы домой летим".
Це – цитата з фінальної сцени фільму "Брат-2". Так головна героїня до стюарда "Аерофлоту" перед вильотом літака до Москви. Власне, посилання саме на цю кінокартину й обурило українців.
Фільм Олексія Балабанова "Брат-2" вийшов у 2000 році та відтоді став зразком російського шовінізму та ілюстрацією сприйняття росіян українців та західного світу. Один з ключових моментів фільму – вбивство українського мафіозі в туалеті одного з чиказьких ресторанів – відбувається після слів: "Вы мне, гады, еще за Севастополь ответите!".
Посилання на картину не було адресовано українській аудиторії. Однак найбільше обурила саме її. Тому що, як написав письменник та журналіст Дорж Бату, "якщо ви почули "мальчік, водочкі нам прінєсі, ми дамой лєтім", то ви обов'язково почуєте "ви нам єщьо за Сєвастопаль атвєтітє".
Користувачі українського сегмента соцмереж через це відео обурено констатували, що Навальний – політик, "вражений вірусом великодержавного шовінізму".
Чому цей скандал перебільшений?
Тому що політичні погляди Навального – це не раптова метаморфоза. Він – проросійський політик, який мислить великодержавними інтересами Російської імперії. Так, Навальний – сучасний та прогресивний. Але той факт, що він – ворог Путіна, не робить його другом України.
Навальний ніколи не приховував, що вважає, що "немає більш спорідненої країни для Росії, ніж Україна". Ще у 2013 році говорив про те, що хотів би бачити ефективну співпрацю України, Росії та Білорусі в межах одного міждержавного об’єднання, де б Росії належала роль лідера.
У 2016 році Навальний пообіцяв у разі приходу до влади виконати головну російську частину Мінських угод – вивести війська Росії з Донбасу і передати українській стороні контроль над кордоном. При цьому Навальний підкреслював, що Путін вчинив головний злочин проти майбутнього Росії, коли знайшов в особі України ворожу державу. Однак питання повернення Україні окупованого Криму він не вважав доречним.
Зверніть увагу Прихильники Навального почали виходити на протести в Росії: вже є кілька десятків затриманих
Власне, у Росії, яка досі мислить себе великою імперією, політик з іншими поглядами не мав би широкої підтримки у населення. Мета ж Навального – здобути підтримку росіян, а не громадян інших країн.
І сам Навальний, і його прихильники виступають проти Путіна не тому, що він вбивця й окупант, а тому, що він недостатньо ефективний в управлінні Росією.
Ще у 2013 році політтехнолог Юрій Романенко в одному зі своїх блогів написав, що було б наївністю вважати Навального проукраїнським політиком виключно на тій підставі, що він опинився в опозиції до Путіна. Насправді з того часу нічого не змінилось.
Тому надто перейматись долею російського опозиціонера українцям не варто. Але це не означає, що на неї не потрібно звертати увагу взагалі.
Чому все ж варто стежити за долею Навального?
Тому що не стежити за подіями у країні-агресорі – також наївність. Зрештою, відносне зменшення активності проросійських бойовиків на Донбасі ми маємо саме через те, що вони отримали відповідну вказівку з Кремля.
Навальний так ефектно повернувся до Росії саме для того, аби продовжити свою політичну діяльність. Якби він лишився у Німеччині, про нього просто забули б. Повернення й арешт винесли Навального на новий пік політичної популярності серед росіян.
Важливо Вичерпання конфлікту між Росією та Україною неможливе: до чого тут Навальний?
Як пророкує Washington Post, спроба ув’язнити опозиціонера може мати далекосяжні наслідки для режиму Володимира Путіна. Акції протесту і нові міжнародні санкції – лише початок проблем Кремля.
До України все це має безпосереднє відношення не через важливість персони Навального. А через те, що зараз він, як пишуть російські політологи, дедалі сильніше впливає на процеси, руйнівні для наявного у Росії режиму.
Коли саме відбудеться остаточне руйнування та чи відбудеться взагалі – перебачити поки що неможливо Але хто б з політиків не отримав владу у Росії після Путіна, він не буде повертати Україні захоплені землі. Це – не в інтересах Російської Федерації, якими буде керуватись глава цієї держави. Тому для України важливо не пропустити момент слабкості Росії під час зміни влади та використати його на власну користь.
Більше про це Інтереси держави – у пріоритеті: як Україна може використати в ПАРЄ затримання Навального
У першу чергу – задля повернення Криму та частини Донбасу. Для цього потрібно мати детально пророблений план реінтеграції окупованих територій та стежити за подіями в Росії.