Нові газові угоди з Росією: як не потрапити знову в пастку Кремля?

Чи потрібно підписувати нові контракти з Росією і на яких умовах, – далі в матеріалі 24 каналу.

Читайте також: Кремлівські ставленики на виборах президента-2019: хто вони та які в них шанси

"Бери або плати"

В січні 2009 року після тривалих перемовин Путін і Юлія Тимошенко уклали 10-річні контракти на постачання російського газу в Україну і його транзит через українську територію за формулою "бери або плати". Цей пункт передбачав штрафи для української сторони в разі недобору російського газу, зазначеного в контракті.

Читайте також: Газовий конфлікт Росії та України: Москва вдалася до шантажу

Згідно з угодами, Україна зобов'язувалася щороку закупати 50 мільярдів кубометрів газу, хоча насправді ми не потребували такої кількості. Ціна газу була найвищою в Європі – 232 долари за кубометр. За підрахунками "Нафтогазу" схема, за якою ми купували газ у росіян від 2009-го року, завдала збитків українській економіці на суму понад 32 мільярди доларів.

Юлія Тимошенко підписала з Путнім кабальні газові угоди на десять років

Після Революції гідності Україна поступово почала відмовлятися від російського газу, закуповуючи його в Європі. За словами політолога Олександра Леонова, більше тисячі днів ми не закуповуємо російський газ. Крім того, в 2018 році Стокгольмський арбітраж зобов'язав російський "Газпром" доплатити НАК "Нафтогаз України" 4,63 мільярда доларів за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту. Водночас "Газпром" направив офіційне повідомлення "Нафтогазу" про розірвання контрактів на постачання та транзит газу через Стокгольмський арбітраж.

Читайте також: Між Україною та Росією назріває новий газовий конфлікт, – посол Чехії

Нинішній борг "Газпрому" перед "Нафтогазом" складається з двох частин – щодо купівлі-продажу та транзитного контракту 2,56 мільярда доларів та більше ніж 6 мільярдів доларів щодо антимонопольних претензій за рішенням вже українських судових інстанцій. В гривневому перерахунку сума складає понад 220 мільярдів. Втім, стягнути ці гроші поки не вдалося.

Українська газотранспортна система – політичний заручник Росії

На перший погляд, Україна зіскочила з газової російської голки. Як зауважує Леонов, у 2018 році Україна загалом закупила 10 мільярдів газу. І при підписанні нових угод з Газпромом можна виставити умову – не більше 5 мільярдів кубометрів російського газу.

Втрата українського ринку боляче вдарила по "Газпрому". Ми показали, що енергетична зброя вже не діє. Але Росія хоче, що ми багато газу закуповували, оскільки Європа стала менше купувати,
– розповідає Олександр Леонов.

Проблема в українській ГТС, через яку Росія постачає газ в Європу. Як зауважує експерт Андрій Вігірінський, Україна хоче, щоб Росія запропонувала конкурентну довгострокову ціну на транзит газу до Європи. "Нафтогаз" навіть прописав тарифну сітку, згідно якої ціна на транзит вища, ніж зазначена в нинішніх угодах. Але "Газпром" її не визнав, посилаючись на ті ж газові контракти. "Нафтогаз" обіцяє відсудити 12 мільярдів доларів у "Газпрому", але в цій частині позову Стокгольм уже відмовив.

Українська газова труба – розмінна монета для політичного тиску Росії на Київ і Європу

Для України критично важливо прокачувати через ГТС певний об’єм газу щорічно – не менше 30 мільярдів кубометрів. Водночас Росія разом з Німеччиною запустили проект побудови газопроводу "Північний потік-2", плюс "Турецький потік", які можуть залишити нашу трубу взагалі без газу. Україну, говорить Вігірінський, турбує, що газ у нас споживається круглий рік. А пікове споживання в Європі – зимою. І підтримувати ГТС доводиться собі в збиток.

Україна пропонує тристоронні перемовини з Єврокомісією і "Газпромом". Але доходить до того, що ГТС може просто залишитися в землі. "Газпром" не хоче довгострокового контракту на транзит. Там кажуть: Польща, Словаччина, Угорщина зроблять заявку на певну кількість газу, Росія протранспортує цей об’єм у короткі терміни. А постійний контракт не потрібен. Ринкові правила. Україна може відмовитися. Але тоді образиться Європа. І що робити з трубою? Крім Росії, газ ніхто не прокачуватиме. Альтернативного джерела немає. Втрати складуть 3 мільярди доларів щорічно,
– підкреслює Вігірінський.

Росія затягуватиме підписання контрактів і шантажуватиме Європу

На переконання фахівців, Росія максимально затягуватиме підписання контрактів і чекатиме результатів президентських і парламентських виборів в Україні.

Росії важливо підписати з нами газовий контракт, щоб зачепитися за український ринок. В Москві хочуть, щоб ми купували певний обсяг газу, а Росія при цьому забезпечить транзит газу через Україну в Європу. Але це питання прив’язано до виборів в Україні. В Росії є ірраціональні очікування, що в Україні зміниться влада, і Москва все вирішить на своїх умовах,
– зауважує Олександр Леонов.

Політолог зазначає: Росія хоче прив’язати контракти до рішень Стокгольмського арбітражу, щоб Україна відмовилася від своїх претензій. Перші тристоронні переговори з Єврокомісією Росія вже зірвала.

Крім того, Росія протискатиме "Північний потік-2", акцентуючи увагу на тому, що в Україні незрозумілі політичні хвилі через вибори, і без угоди в Москві нічого не можуть гарантувати Європі.

Є нюанс на користь України. "Газпрому" транспортувати газ в Європу треба зараз, а "Північний потік-2" ще треба побудувати. Росія може стати в позу і сказати: не постачаємо газ без контракту. Але, щоб постачати газ в Європу, треба його постійно гнати. В 2009 році Росія вже практично була на межі. "Газпрому" потрібно було або спалювати свій газ прямо на родовищах, або постачати. Україні треба було ще трохи почекати, і Росія була більш поступливою. Але Юлія Тимошенко капітулювала,
– вважає Леонов.

Однак, на його думку, Росія може вдатися до шантажу Європи, щоб змусити Єврокомісію тиснути на Україну з метою підписання угоди про транзит, погрожуючи, що в протилежному випадку може зірватися транзит газу в Європу. Росія почне виставляти претензії, щоб ми підписали вигідний Кремлю контракт на транзит, і прив’язати до цього зобов’язання України купувати газ.

Наразі Єврокомісія запропонувала Україні укласти договір щодо використання її газотранспортної системи на щонайменше наступні десять років. На думку віце-президента Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Мароша Шефчовича, договір на транзит російського газу можуть укласти після 2019 року. Єврокомісія хоче зберегти об'єми транзиту російського газу через українську ГТС.

А голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв переконує, що після тристоронньої зустрічі в Брюсселі 21 січня Україна отримала пропозицію про можливі обсяги та терміни контракту на транзит газу після 2019 року. Але офіційної заяви "Газпрому" наразі немає. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін визнає, що Росія затягує переговори.

Путін, у першу чергу, тиснутиме на Німеччину, яка зацікавлена в "Північному потоці-2"

З іншого боку, за словами Андрія Вігірінського, в "Газпрому" достатньо часу, щоб знайти інші шляхи доставки газу в Європу. Тому, як вважають експерти, на певні компроміси Україні доведеться піти.

Формула "бери або плати" скасована в Стокгольмському арбітражі. Вже не буде зобов’язань купувати 50 мільярдів кубометрів газу щорічно. В середньому – до 5 мільярдів. Для Росії це не надто великий виграш. Але пропагандистський момент буде, що нас змусили купувати газ. На внутрішній арені РФ можна буде казати про певну моральну сатисфакцію. Втім, щоб українська ГТС функціонувала, потрібно прокачувати щорічно не менше 30-40 мільярдів кубометрів газу. Тому варто піти на певні поступки. Це не зрада. Ми показали, що енергетична зброя вже не діє, –
підкреслює Олександр Леонов.