Хто з кандидатів у президенти гратиме на проросійських настроях українців і які у них шанси – в матеріалі 24 каналу.
Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде та які у них шанси
Замість єдиного кремлівського кандидата – кілька
З наближенням виборів проросійських кандидатів стає все більше. Ще влітку за приз стати єдиним московським кандидатом активно боролися лідер "Опоблоку" Юрій Бойко і голова партії "За життя" Вадим Рабінович, до якої пізніше приєднався кум Путіна Віктор Медведчук. Зрештою, так звана група олігарха Фірташа, а також народних депутатів від "Опоблоку" Бойка-Льовочкіна створила з Рабіновичем і Медведчуком "Опозиційну платформу – За життя". А Рабінович відмовився від участі в президентських виборах на користь Бойка.
Читайте також: Вибори президента 2019: головні дати виборчої кампанії в інфографіці
Але після цього фракція "Опоблоку" виключила зі свого складу Бойка і Льовочкіна. 15 грудня "Опоблок" на з’їзді закликав на виборах президента згуртуватися навколо заступника голови фракції Олександра Вілкула.
Спроби Путіна і Медведчука об’єднати проросійських кандидатів провалилися?
Крім того, співголова "За життя" Євген Мураєв вийшов з партії і створив свій проект "Наші" – однойменний із російською молодіжною громадською організацією, створеною адміністрацією Путіна. Плюс "Партію миру" створив один із лідерів "Опоблоку" – олігарх Вадим Новинський.
Читайте також: Чому серед кандидатів у президенти України так мало жінок і які у них шанси
Але на цьому полі є ще інші гравці. За словами політолога Олександра Леонова, Зеленський починає чітко грати саме на електоральному полі сходу і півдня. В тому числі, проросійському.
Зеленський виводить себе в певну електоральну нішу. Він не намагається грати на полі патріотичному і націоналістичному. Зеленський бере курс на електорат, який залишився від Партії регіонів. Не стільки тих, хто прямо орієнтований на Росію, скільки тих, хто розмірковує про те, що з Москвою треба дружити, двомовність тощо,
– говорить Леонов.
Тому, зауважує Леонов, боротьба за проросійський електорат буде серйозною. Водночас, за його словами, всі так звані проросійські кандидати розуміють, що шансів на перемогу на виборах президента немає. Навіть на вихід до другого туру. Вони орієнтуються на парламентські вибори. Можливо, щоб створити в майбутньому парламенті єдину опозиційну платформу.
Основні і технічні проросійські кандидати
Юрій Бойко, "Опозиційна платформа – За життя"
Юрій Бойко не має жодних шансів потрапити до другого туру
Бойко займає четверте-п’яте місце в соцопитуваннях. За екс-регіонала і екс-голову "Опоблоку" готові віддати голоси 9,6% українців серед тих, хто визначився. З одного боку, Бойка можна вважати основним проросійським кандидатом, якого фактично підтримала Москва.
Читайте також: Вибори президента-2019: як проголосувати не за місцем реєстрації
Втім, якщо влітку 2018 року фахівці не виключали можливість потрапити до другого туру, то тепер таких шансів у Бойка немає. Проти нього на електоральному полі колишньої Партії регіонів боротимуться кілька кандидатів. І кожен відкусить шматок рейтингу Бойка. Як зауважує Олександр Леонов, об’єднання з Рабіновичем нічого не додало Бойку. Електорат – це не кріпаки, яких можна передавати за купчою.
Євген Мураєв, партія "Наші"
За Мураєва готові голосувати 4,5% серед тих, хто визначався з вибором. Ці голоси Мураєв одразу ж відібрав у Бойка після того, як створив з Рабіновичем партію "За життя". Цей рейтинг зберігся в нього і після сварки з Рабіновичем та формування власного проекту.
Мураєв агітує за зближення з Росією і цим відбирає голоси в Бойка
Мураєв, як і Бойко, критикує чинну владу і пропагує проросійські гасла: виступає за зближення з Росією і СНД, відповідно проти приєднання України до ЄС і НАТО. Активно грає на настроях жителів Донбасу, лякаючи війною, економічним колапсом, якщо Україна не погодиться на умови Кремля.
Олександр Вілкул, "Опоблок"
Рейтинг Вілкула – в межах одного відсотка. Хоча технічним кандидатом проти Бойка його можна назвати умовно. Вілкул балотується в президенти, щоб потім успішно зайти в парламент.
Читайте також: У Путіна назвали умову, за якої війна на Донбасі може тривати десятки років
Вілкул старанно боровся за можливість стати кандидатом від "Опоблоку". Задовго до розколу цієї політсили народний депутат розпочав активну агітаційну компанію в соцмережах, масово розмістив білборди. Хоча, як зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, його не дуже хотіли "старші товариші", близькі до Ахметова. Їм не до вподоби, щоб адміністратор став виконавцем їхньої політичної волі, першою особою. Але на виборах Вілкул може отримати 2-3%, відбираючи їх у Бойка.
Олександр Вілкул закликає до капітуляції на умовах Росії
Вілкул, як і його колеги по проросійському цеху, акцентує увагу на припиненні війни шляхом перегорів із Москвою. Тобто та ж капітуляція, про яку говорять Бойко і Мураєв. Підтримує російську церкву. Крім того, Вілкул маніпулює настроями жителів промислових районів на сході і півдні, нагадуючи їм про "успіхи" режиму Януковича, критикуючи Революцію гідності.
Олександр Леонов зазначає: Вілкул може підвищити свої показники, забравши частину голосів колишніх регіоналів.
Частина виборців, які збиралися підтримувати Бойка, цілком може змінити свою думку на користь Вілкула. Боротьба буде серйозною: між телерейтингом Бойка, надутого окремими телеканалами, і розгалуженою мережею й системним підходом колишньої мережі регіоналів. Тому результат Бойка може бути нижчим за його нинішні рейтинги, а Вілкул збільшить показники,
– говорить Леонов.
Сергій Тарута, партія "Основа"
Сергій Тарута – народнйи депутат, екс-голова Донецької області, яку очолив після початку російської агресії проти України. Його рейтинг – трохи більше одного відсотка. На думку Олександра Леонова, Тарута – більше технічний кандидат Юлії Тимошенко, який критикуватиме її опонентів, в першу чергу, Порошенка. Можливо, атакуватиме Бойка.
Сергій Тарута відбиратиме голоси Порошенка на користь Тимошенко?
Але, на переконання експертів, Тарута ніколи не був серйозним гравцем на виборах.
Тарута – не конкурент. Його проблема – в надмірній інтелігентності. Тарута – розумна компетентна людина. Втім, як показала історія з його губернаторством у Донецькій області в 2014 році, у критичних умовах він стає слабким. А треба бути таким вовком, як Коломойський. Вигризати, намертво стояти. Тарута – слабкий кризовий менеджер. В його політичному образі немає сили і жорсткості, що важливо для виборця. Особливо на сході. Треба бути не просто розумним, а міцним господарником,
– вважає Володимир Фесенко.
Петро Симоненко, КПУ
Колишній лідер забороненої комуністичної партії вирішив нагадати про себе виборцю. КПУ висунула Петра Симоненка кандидатом у президенти України. Питання, чи його зареєструє ЦВК. Хоча Симоненко може балотуватися як самовисуванець. За словами директора фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, Симоненко хоче нагадати, що КПУ – є, діє, бореться за інтереси народу. Не виключено, вважає Бекешкіна, що на місцях ще залишилися пенсіонерські осередки КПУ.
Петру Симоненку Москва підкине грошей для проросійської пропаганди?
Олександр Леонов зазначає: є достатньо людей, які готові проголосувати за Симоненка за старою пам’яттю. Скільки цих пенсіонерів, що ностальгують за СРСР, – важко сказати. Але вони дисципліновані. Симоненко отримає трибуну для пропаганди. І йому через треті руки може дати гроші та ж Москва, щоб Симоненко пропагував проросійські гасла. Але голоси він забере в Тимошенко і Мураєва. Можливо, в Бойка.
Хоча складно назвати Симоненка технічним кандидатом. Швидше, лідер комуністів мріє повернутися у велику політику, взявши участь спочатку в президентських, а потім у парламентських виборах.