Попрацював в окупації й повернувся в Україну: якою була діяльність нардепа Пономарьова

Після цього чоловік зміг виїхати з окупації, повернутися в Київ і навіть продовжити роботу у парламенті. Журналісти розібралися, що саме депутат пів року робив в окупації, чи справді перебував у полоні, про що домовлявся із загарбниками та як бізнес Пономарьова тепер працює і на Росію, і на Україну.

Цікаво Намагався втекти від слідства: у Києві затримали колишнього одеського військкома

Що відомо про депутата Пономарьова

Журналісти зазначають, що Олександр Пономарьов – народний депутат України, мажоритарник із Бердянська. Він уже 10 років перебуває у Верховній Раді – спочатку від "Партії регіонів", а згодом від забороненої в Україні партії "ОПЗЖ", яку перейменували в "Платформу за життя та мир".

Увагу журналістів депутат привертав переважно через скандали – коли кнопкодавив або силою відбирав у журналістів телефони у кулуарах.

Варто зазначити, що Пономарьов – бізнесмен, а свій головний актив здобув на виробництві моторних олив під брендами "Азмол" та "Агрінол".

Бізнес-імперія нардепа переважно зосереджена у його рідному Бердянську, де через вплив депутата жителі називають його "тіньовим господарем", а саме місто "Пономарьовськ".

У деклараціях Пономарьова згадок про бізнес не знайти, бо чотири десятки компаній з його групи оформлені на його родичів та помічників.

Пономарьов оформив усі свої компанії на родичів / Фото "Радіо Свободи"

Проте коли у 2017 році два десятки танків української армії вийшли з ладу, а експертиза виявила причину у неякісному мастилі "Азмол", придбаному ЗСУ, Пономарьов відкрито виступав від імені компанії на її захист.

Дані перетину кордону з Росією, які вдалось отримати журналістам, свідчать про те, що після першого вторгнення Росії в Україну у 2014 році народний депутат кілька разів літав у Москву нібито у "комерційних" цілях.

Пономарьов з 2014 року літав кілька разів у Москву / Фото "Радіо Свободи"

Однак за два місяці до повномасштабного вторгнення російської армії журналісти з'ясували, що депутат Пономарьов окрім українського, має також і громадянство Росії. Документи на його отримання були подані у 2003 році, та у 2007 виданий новий паспорт на досягнення 45-річчя. Він досі є дійсним.

Пономарьов має російський паспорт / Фото "Радіо Свободи"

Сам Пономарьов казав, що не знає, чи є у нього цей паспорт, чи ні. Зазначавши, що якщо десь на нього документи 20-річної давнини залишились, то треба уточнювати.

Що Пономарьов робив в окупації

З початком повномасштабного вторгнення Росії подальша доля депутата Пономарьова, в якого знайшли російське громадянство, залишалась невідомою, адже він перестав з'являтись у Верховній Раді. Лише в кінці березня 2022 його колеги по фракції забили на сполох, заявивши, що депутат Пономарьов в окупованому Бердянську, де його затримали російські солдати.

Вже після повернення депутата з окупації журналістам вдалося поспілкуватися з нардепом, який від початку повернення в Україну жодного разу не коментував власне перебування в окупації:

Пономарьов перебував у полоні в Бердянську / Фото "Радіо Свободи"

Водночас журналістам вдалось дістати та проаналізувати білінги мобільного телефону Олександра Пономарьова – тобто, коли саме депутат приїхав у Бердянськ, де він перебував та навіть з ким спілкувався у перші тижні вторгнення й окупації міста. Так, журналісти склали карту його пересувань.

Олександр Пономарьов виїхав з Києва у Бердянськ у ніч на 25 лютого, подолавши Черкаську, Кіровоградську та Дніпропетровську області. Вже по обіді народний депутат заїхав у рідне місто. В цей час вже було відомо, що військова колона Росії рухається у бік Бердянська. Але до старту окупації залишалось ще дві доби.

Олександр Пономарьов 25 лютого 2022 року виїхав з Києва у Бердянськ / Фото "Радіо Свободи"

По приїзду Пономарьов одразу вирушив на своє агропідприємство "Бердянські жниварки", де пробув до дев'ятої вечора. Звідси телефонував у приймальню депутата "ОПЗЖ" Юрія Бойка. Ночувати поїхав на колись державну базу відпочинку "Лебеді", приватизовану його родиною – база записана на сестру депутата.

Пономарьов вирушив на базу "Лебеді" / Фото "Радіо Свободи"

Судячи з локації телефону депутата, Пономарьов у ці два дні нікуди з бази відпочинку на косі не виїжджав.
Але вже з наступного дня у Пономарьова сформувався звичний маршрут.

Супутниковий знімок Бердянської коси / Фото "Радіо Свободи"

Протягом наступних трьох тижнів він активно пересувався окупованим містом: майже щодня відвідував власні підприємства – "Бердянські жниварки", "Азмол" та "НВП Агрінол" – та ввечері повертався на базу відпочинку "Лебеді". Часом його телефон потрапляв у зону дії веж поблизу міської ради, де окупанти розмістили свій штаб.

Наприклад, 1 березня, коли у місто зайшли сили Росгвардії та захопили будівлю міськради, телефон депутата перебував тут протягом двох годин, з сьомої до дев’ятої вечора.

Вдень 20 березня народний депутат працював у гуманітарному штабі, допомагав у місцях розселення біженців. Як завжди допомагав засобами, технікою та ресурсами рідному місту. Після цього зв’язок із ним обірвався. Наразі його утримують російські військові. Жодної інформації про його стан та місце перебування немає,
– мовилося в дописі Бердянської міської ради на фейсбуці.

Судячи з білінгів телефону Пономарьова, 20 березня 2022 року депутат годину провів поряд з Бердянською міськрадою. По обіді попрямував на власне підприємство "Азмол", де провів приблизно 20 хвилин – після чого повернувся на базу відпочинку "Лебеді". Під вечір його телефон засвітився поблизу бази відпочинку "Парус", а далі – знову в центрі, неподалік телевежі. Після цього його телефон о пів на сьому вечора був вимкнений.

Депутат активно їздив по своїх підприємствах у Бердянську / Фото "Радіо Свободи"

"Шеф повернувся"

Більше світла на ці події журналістам вдалося пролити, діставши перехоплення розмов представників окупаційної влади та оточення Пономарьова, які робили українські спецслужби, поки в окупованому Бердянську ще працювали українські мобільні оператори.

Судячи з цих розмов, свобода пересування Пономарьова справді була обмежена після 20 березня 2022 року і протягом наступних 10 днів, а його зв'язок із зовнішнім світом забезпечували окупанти. Але їхнє ставлення до депутата та умови його утримання відрізнялись від звичної поведінки росіян щодо українських бранців.

Про це свідчить, наприклад, розповідь Михайла Грицая – колишнього головного спеціаліста "Азмолу", який почав співпрацювати з окупантами та отримав від них посаду заступника мера Бердянська, нині його офіційно підозрюють у колабораціонізмі.

"Вони всі сидять в тюрмі, в 77 ящику (виправна колонія у Бердянську – 24 Канал). Всі, кого затримують, там сидять. Це Пономарьов тільки на косі сидить", – сказав Грицай.

Інші перехоплення телефонних розмов "Богуна" з помічником депутата Поліщуком свідчать про те, що працівник ФСБ та український нардеп таки знайшли спільну мову. Пономарьов погодився запустити роботу бізнесу, вказівку про що передав управителю "Агрінола" через "Богуна".

– Я все передав, він написав листа. Я при тобі відкрию, просто прочитаєш сам. Я тобі до рук віддавати не буду, щоб нічого не було, – казав "Богун" Поліщуку 25 березня 2022 року.

– Зрозумів, – відповідав Поліщук.

– Значить сьогодні покращимо умови. Все нормально, ми там посиділи так довго, посміялися навіть, обговорювали всілякі справи. Значить там, якщо я не помиляюсь, ти мені казав про те, що потрібен сигнал про те, щоб підприємства запрацювали?

– Так, я говорив.

– Він сказав "так".

– Прийняв.

– Виникає питання, що, звісно, необхідна особиста участь. Але зараз ми думаємо над цим питанням – тобто, як зустрічатись, як що робити. Якісь особисті доручення, щоб були в нього, і так далі. В цілому ми вчора обговорювали проблеми підприємства, зрозуміло, це кредитування, неможливість виплат і так далі. Загальна лінія – щоб люди працювали, в якомусь обсязі, – сказав "Богун".

Пономарьов повернувся до роботи у Бердянську під час окупації / Фото "Радіо Свободи"

Про зрежисованість тих подій свідчить, наприклад, такий діалог.

– І ще сьогодні тут плітка містом пішла, що нібито готується там якийсь протест про його звільнення, – казав "Богун" Поліщуку.

– З нашого боку, підприємства, нічого такого не буде. Я сьогодні це ще раз проговорю, – запевняв його Поліщук.

– Сенс у чому? Увага не треба ця нам, нах*р не потрібна. Хай побастують там, не знаю, і таке інше, але заспокой сім’ю. Ти, я так розумію, розумієш, що я – розумна людина, я роблю все можливе. Сьогодні за умовами буде максимально комфортно, все буде нормально, – казав "Богун".

Помічник Пономарьова спілкувався з росіянином "Богуном" / Фото "Радіо Свободи"

І вже ввечері "Богун" повідомляє Поліщуку:

Мені листа передали. Зустрічались, так. Там щось гиготали, я вже не памʼятаю, що. Нормально, звісно, волею-неволею ми спілкуємось, пізнаємо один одного. Там плани будуємо. Тут ми просунулись суттєво. Думаю, він ще не знає про це, але прямо скоро-скоро. Край – тиждень, мабуть, залишився. Ми всі питання знімемо, і все буде нормально. І ви возʼєднаєтесь,
– сказав він.

Пономарьов співпрацював з росіянинами у Бердянську / Фото "Радіо Свободи"

Судячи з перехоплених листувань та телефонних розмов співробітників компаній депутата, які є у розпорядженні журналістів, ймовірні перемовини між Олександром Пономарьовим та представником ФСБ "Богуном" тривали 10 днів. І вже 30 березня 2022 року Пономарьов з’явився на власних підприємствах.

Вже наступного дня Пономарьов дав команду запускати робочі процеси на підприємствах. Ось що тоді повідомила помічниця народного депутата Софія Васильчик своєму рідному брату, менеджеру компаній Пономарьова, у переписці за 31 березня 2022 року в чаті телеграму, яке вдалось перехопити українським спецслужбам:

Микола: Ти ще не бачила Сашу?

Софія: Ні! Сама не хочу там зʼявлятись. А він ходить з двома росіянами. Під конвоєм. Телефон його не працює.
Зібрав сьогодні всіх і сказав, що треба запускати потроху виробництво.
Будете робити оливи на танки, в тому числі.

Микола: Це я чув… і це дуже погано…

Софія: Так, це дуже-дуже погано.
І найгірше, якщо повернуть Україну – Саші каюк. Як сказав Женя – йому тепер тільки застрелитися.

Проте, аналізуючи діяльність підприємств депутата під час окупації, журналісти виявили, що, попри твердження Пономарьова про те, що він не контролював власний бізнес і його компанії не працювали, існують докази зворотного.

Співпраця з Росією

Журналістам вдалося встановити, що підприємства депутата в окупованому Бердянську після початку окупації та з приїздом туди Пономарьова продовжили виробництво моторних олив – сировину завозили з Росії, туди ж відправляли і щонайменше частину продукції.

Згідно з даними бази імпортно-експортних операцій ImportGenius, після початку окупації компанія "Агрінол" завезла з Росії в Бердянськ сім з половиною тисяч тонн сировини для вироблення моторних мастил. Ввезення тривало щонайменше протягом трьох місяців до травня включно. Їхала сировина, зокрема, виробництва нафтопереробних заводів державної компанії "Роснєфть". 

Пономарьов експортував свою оливу до Росії / Фото "Радіо Свободи"

Про те, що готову продукцію з Бердянська згодом збували назад в Росію, журналістам вдалось простежити через ще одну фірму з орбіти народного депутата Пономарьова – вона називається "Енікс", зареєстрована прямо у Москві та записана на двоюрідну сестру народного депутата України.

Пономарьов заснував нову фірму для експорту олив у Росію / Фото "Радіо Свободи"

На сайті компанії вказано, що – це "ексклюзивний дистриб'ютор мастильних матеріалів "Агрінол" і "Aзмол" в Росії.

Журналісти отримали фінансові звіти, які компанія "Енікс" направляла у податкові органи Росії. З них видно, що протягом 2022-го компанія регулярно оплачувала послуги з перевезення вантажів, місце вивезення – Бердянськ.

З фінансових звітів, які компанія "Енікс" направляла у податкові органи Росії, видно, що протягом 2022 року компанія регулярно оплачувала послуги з перевезення вантажів, місце вивезення – Бердянськ.

Продукцію везли у такі російські міста, як Липецьк, Ростов, Новомосковськ, Москва, Волгоград, Нижній Тагіл, Армавір.

Компанії Пономарьова, вочевидь, також допомагали окупаційній владі проводити ремонтні роботи у місті. На записах телефонних перехоплень, які вдалося отримати журналістам, так званий "мер" захопленого Бердянська Олександр Сауленко у розмові з "заступником" Михайлом Грицаєм обговорюють, що команду щодо ремонту може дати лише Пономарьов, але такі делікатні домовленості з ним досягаються – через "Богуна". Того самого куратора з ФСБ. Це – кінець квітня 2022 року.

– Так, Михайле Павловичу, – привітався Сауленко.

– Я хотів тобі нагадати за Пономарьова. За бітум, за УЯР (машина для ремонту доріг – 24 Канал), за цю х*ню, – сказав Грицай.

– Та я нагадую "Богуну" щоразу. Але річ у тім, що у нас ще ж і газу немає. Як ми цей асфальтовий (завод – 24 Канал) будемо навіть із бітумом запускати?

– Ти знаєш. То вони, хлопці, там дурку валяють. Там стояла раніше у них форсунка звичайна, і вони дизпаливо або пічне паливо, і вони ж раніше без газу топили цим.

– Ааа…

– Не хочуть падлюки робити – треба придушити, бля*ь, – сказав Грицай.

– Я зрозумів. Добре. Я "Богуну" нагадую про це постійно. Він там контакт із цим товаришем тримає, – запевнив Сауленко.

– Саша скаже – будуть робити. Тому що, крім Пономарьова, там ніхто команду не дасть.

– Я говорив, але поки що відповіді від "Богуна" після з розмови з ним, він розмовляв чи ні – у мене ще немає.

А ось подальше листування ще одного так званого заступника глави окупаційної влади Бердянська, Олега Бойка, нині покійного – із тим самим Вʼячеславом Поліщуком, правою рукою Олександра Пономарьова, на якого разом з родичами депутата записаний бердянський "Агрінол". Ремонтні роботи на замовлення окупаційної влади компанії Пономарьова виконувати погодились. Це – липень 2022.

Ось листування за 7 липня:

Поліщук: Привіт, Олеже.
Даю інформацію щодо перевезення ємності з бітумом. Кран (25 тонн) 1200 гривень за годину Майданчик 800 гривень за годину.

Бойко: Ок.

Поліщук: Також переговорив щодо УЯРів.
Приводять до ладу три одиниці, будуть готові виконувати завдання під ключ.
Виконана робота вважається метрами квадратними (площею) відремонтованих доріг.
У прив'язці до мін. партії виробництва емульсії 8 тонн, то можна зробити близько 1 000 квадратів.

А це – за 8 липня:

Бойко: Привіт.
На завтра можливо замовити техніку (крани, трал)?

Поліщук: Зараз дізнаюся.

Бойко: 20 000 боргу сьогодні або вранці закрию.

Поліщук: Олеже, 100% можна на понеділок.
На завтра навряд чи через складнощі зі зв'язком, людей докупи зібрати проблема.

Бойко: Добре. Давай планувати на ранок.

Самопроголошений "мер" Бердянська Сауленко отримав вирок українського суду до 15 років позбавлення волі за держзраду та колабораційну діяльність. Заочно засудили і його "заступника" Олега Бойка, його, втім, убили у Бердянську разом із дружиною.

За статтею "колабораціонізм" оголошена підозра в Україні і ще одному так званому "заступнику" так званого "мера" Бердянська Михайлу Грицаю. А ось як він описував своїй співрозмовниці спілкування з нардепом Пономарьовим в окупованому місті 18 квітня 2022 року:

– Пономарьов як, він одужав? – запитувала співрозмовниця в Грицая.

– Та я з ним зустрічався того понеділка. Ми з ним добре поговорили, 1,5 години. Він ніби нормально. Я йому зателефонував, перед святом, 9-го, кажу: Сашо, як ви там? "Усе в нормі, Михайле Паличу, усе – будемо працювати". А ось дзвонив три дні, він, ск*тина, не відповідає. Хоча я знаю, що вчора він проводив нараду зі своїми підопічними, які залишилися, і матюками, і кулаками там усіх виховував. (...) Ну його не чіпають. Він працює. Поважати треба за те, що він не втік…

Перереєстрація бізнесу Пономарьова за російськими законами

На кінець вересня Кремль запланував проведення так званих референдумів щодо "приєднання" захоплених українських територій до складу Росії. А до цього активно тривав переділ майна та активів: підприємства, які працювали – мали стати на облік окупантів, а щось вони просто відбирали. Родичі та менеджери народного депутата намагались зберегти контроль над бізнесом – про що домовлялись з окупаційною владою. 

Це розмова від 11 вересня 2022-го племінника Пономарьова та менеджера його компаній Ігоря Добичі з Сергієм Абрамовим – також менеджером компаній нардепа:

Добича: Вийшло забрати рішення?

Абрамов: Не забрали! Вони, мовляв, дозволяють працювати, але юридично, щоб отримати дозвіл, потрібні таки всі 3 засновники. Наскільки я зрозумів, наші юристи хочуть звести трьох засновників до одного, тобто до тебе. Мені здається, що Сауленко просто шукає привід не віддавати.

Добича: Я вже поїхав. Розглянь мою маму. Вона збирається протягом місяця повернутися. Якщо треба буде довіреність, напиши.

Абрамов: Я зрозумів, але остаточне рішення не за мною. Юрвідділ вище – вони безпосередньо з шефом погоджують.

Зрештою, після так званих "референдумів", наприкінці 2022-го – на початку 2023 року значну частину підприємств з орбіти народного депутата України у Бердянську зареєстрували за законами Росії.

Підприємства Пономарьова зареєстрували в Росії / Фото "Радіо Свободи"

Серед власників – частково ті ж менеджери, що і раніше, в тому числі родичі, наприклад, племінник депутата Ігор Добича, а також Сергій Абрамов, який підтвердив, що "власники підприємства призначили його директором".

Але в частину бізнесу Пономарьова зайшли росіяни, які раніше у структурі власності не фігурували. 

Росіяни заволоділи частиною бізнесу Пономарьова / Фото "Радіо Свободи"

Повернення Пономарьова в Україну

У вересні минулого року з’явилось відео, на якому народний депутат України гуляє в окупованому Криму – разом з помічницею Софією їх зафіксували у торговельному центрі у Сімферополі. Без супроводу військових або охорони.

Пономарьова помітили у Сімферополі / Фото "Радіо Свободи"

А ось як виїзд депутата з Бердянська обговорювали два його племінники – Микола Пономарьов та Ігор Добича:

Добича: Він же начебто повертатися збирався. Чи ні?

Пономарьов: Начебто збирався, але ніхто не знає, коли.

Добича: Йому в Бердянську може бути небезпечно.

Пономарьов: Ну поїхав, суто щоб з приводу "референдуму" не смикали. А так, я думаю, справами якщо займатися, вони не будуть заважати. Начебто ж до виїзду не заважали, їздив спокійно.

Страховий поліс, з яким Пономарьов в'їхав в Грузію / Фото "Радіо Свобода"

Більше того, після Криму депутат не одразу вирушив чимдуж на підконтрольну Україні територію. А заїхавши в Росію – попрямував у Грузію. Судячи з усього, їхав на власному авто на українських номерах – журналістам вдалось дістати страховий поліс, який Пономарьов оформлював у Грузії на цю машину у листопаді 2022 року.

Завод Пономарьова в Грузії / Фото "Радіо Свободи"

Страховий поліс, який Пономарьов оформлював у Грузії на свою машину у листопаді 2022 року
У Грузії у депутата теж облаштоване виробництво моторних олив – у Кутаїсі.

Пономарьов прибув через Грузію та Польщу в Україну / Фото "Радіо Свободи"

За даними джерел журналістів із доступом до даних про перетин кордону, Олександр Пономарьов заїхав в Україну потягом через пункт пропуску "Мостиська" – 17 січня 2023 року.

Пономарьов у Верховній Раді / Фото "Радіо Свободи"

І вже через два дні, 19 січня, з'явився на засіданні Верховної Ради – жодного разу публічно не пояснивши, що він робив пів року в окупації та як звідти виїхав.