Найближча людина Путіна і новий Берія: хто такий Алєксєй Дюмін і чи стане він наступником царя
.
У Росії, де авторитарний режим на наших очах перетворився на тоталітарний, вже давно не працює більшість політичних інститутів, а кар'єрні ліфти запускаються вгору виключно на підставі особистої відданості бункерному диктатору.
Логічним розвитком такого процесу стало вихід на перші ролі, окрім бюрократів і технократів, ще й силовиків, але не простих, а колишніх охоронців Путіна. Таким чином, російський "президент" відродив у Росії "опричніну" – сумнозвісну практику часів деспотії московського царя Івана Четвертого.
Одним із найвідоміших неоопричників Путіна є Алєксєй Дюмін, колишній охоронець диктатора, який в лютому 2014 року вивозив Януковича з Криму, несподівано у 2016-му перекваліфікувався з опричників в сатрапи, став губернатором Тульської області, а у 2023-му зіграв важливу роль у зупинці заколоту "стрільців" Пригожина (за аналогією з подіями кінця 17 століття). А у 2024-му його називали навіть серед претендентів на міністерські пости, але Путін призначив його своїм особистим радником.
Суспільний інтерес до Дюміна існує вже багато років – старт їм дала серія заяв російського конспіролога професора Солов'я (його часто асоціюють з автором анонімного телеграм-каналу "Генерал СВР"). Обидва в унісон називають Алєксєя Дюміна наступником Путіна й роблять це так часто, що в ці слова повірили не лише ЗМІ, але й, схоже, що російські еліти.
24 Канал звертає увагу на цей приклад self prophecy syndrome та розповідає, хто такий Дюмін і що про нього відомо.
Читайте також Про нього вже 15 років говорять: хто такий Дюмін, який може замінити Шойгу
Впливові зв'язки та служба в ФСО: біографія Дюміна
Алєксєй Дюмін народився 28 серпня 1972 року в Курську, в родині вчительки та військового бюрократа. Його батько, Геннадій Дюмін, у часи СРСР служив у провінції та не мав особливих шансів пробитися на вершину, але розвал імперії дав йому шанс перебратися до Москви. Там він дослужився до генерала медичної служби. В часи Єльцина він входив як радник і друг до найближчого оточення міністра оборони Павла Грачова (того самого, який планував взяти штурмом Грозний силами одного десантного полку за 2 години).
У часи Путіна генерал Геннадій Дюмін був начальником 4-го управління Головного військово-медичного управління міністерства оборони Росії і відповідав за тендери та закупівлі медичних препаратів і хімреактивів для армії.
Можна констатувати, що цей бізнес став родинним – родичі Дюміна (зокрема, його молодший брат Артем) "крутяться" там й донині, а сам цей процес можна сміливо називати терміном "кормлєніє", отримане за службу диктатору.
- Дюмін-молодший в дитинстві поїздив разом із родиною по російській "глибинці" – жив у Курську, Воронєжі та Калузі. У 1994 році Алєксєй Дюмін закінчує престижне Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки (ВВІУРЕ) та отримує направлення в Московський військовий округ, де займається протидією технічним засобам розвідки противника.
- Вже через рік завдяки протекції всесильного тоді батька переходить на службу до ФСО (Федеральна служба охорони) – структури, що опікувалася охороною та безпекою перших осіб Росії.
- У ФСО Дюмін починав як зв’язківець, але в 1999-му перейшов до служби безпеки президента та став особистим охоронцем нового керівника Росії – Владіміра Путіна.
Кар'єрному зростанню цього разу сприяв не батько, а нинішній начальник Росгвардії – Віктор Золотов.
Золотов (справа) та Дюмін / Фото росЗМІ
Той охороняв ще Єльцина та прикривав того своїм тілом під час знаменитого виступу на танку в 1991 році, завдяки цьому зробив ефектну кар’єру та (як і Шойгу) перейшов у спадок від Єльцина Путіну.
Дещо здивований Дюмін та дещо нетверезий Путін / Фото росЗМІ
Золотов повернувся до ФСО на прохання Путіна в 1999 році та почав формувати нову команду Служби безпеки президента, членом якої став Алєксєй Дюмін. Він спочатку був одним із багатьох офіцерів у службі, так званим "фізиком", згодом очолював охорону російського прем'єра Зубкова, потім знову повернувся до Путіна – спочатку прем'єра, а потім і президента.
Як хокей зблизив Дюміна з Путіним
Саме в цей час Дюмін та Путін зблизились, його охоронець став ординарцем російського диктатора. ЗМІ припускають, що диктатора та його зброєносця зблизила любов до хокею.
Дюмін (зліва) з Путіним та Шойгу під час хокейного матчу / Фото Кремля
Дюмін в дитинстві активно займався хокеєм та здобув непогані результати, які трансформувати у щось більше завадив невеликий зріст (175 сантиметрів) та амбіції батька, який бачив сина військовим. Натомість на тлі ще нижчого Путіна, Дюмін на льоду виглядав не так строкато, а його квадратна фігура та навички вправного гравця зробила з нього ідеального "тафгая" для Путіна під час знаменитих матчів "Нічної хокейної ліги" (НХЛ), резидентом якої був диктатор та його охорона.
Щоправда, пізніше Дюмін частіше став грати на воротах у команді суперників Путіна. Але й тут став у пригоді патрону – російські журналісти з видання "Коммерсант" в статті "Господін бомбардир" та Forbes (стаття "Ліга Путіна") у 2015 році кепкували з Дюміна, описуючи його старання героїчно ухилитися від шайби, яку надсилав диктатор у ворота під час матчу "НХЛ" в Сочі.
Дюмін іноді демонструє "дивовижну майстерність, так необхідну, щоб ухилитися від президентської шайби, що летить у нього",
– Forbes цитує спецкора "Комерсанта" Андрєя Колеснікова у статті "Ліга Путіна".
Останній навіть запросив Дюміна до ради директорів його дітища – хокейного клубу СКА.
Найдовіреніша людина Путіна, і як Дюмін організував втечу Януковича
У 2012-му Дюмін дослужився до звання заступника Золотова, а насправді став фактичним керівником служби та найближчою до Путіна людиною, не враховуючи колишньої гімнастки Аліни Кабаєвої й того хлопчика, що його російський президент цілував у живіт.
Фактично Дюмін при Путіні виконував ті ж самі функції, що й колись сам Путін виконував при Собчаку, тобто носив валізу з найціннішим (ми знаємо, що там, але не будемо писати, щоб матеріал не отримав статус 18+), був ад'ютантом і довіреною особою. Він супроводжував Путіна у закордонних подорожах та численних заходах у Росії.
Дюмін був особистим охоронцем Путіна / Фото колаж RFE
Власне, звідси й бере коріння версія професора Солов'я про Дюміна-наступника. Водночас сам Дюмін завжди заперечував свою близькість до Путіна та якісь особливі стосунки з російським диктатором. Але факти, швидше, свідчать про протилежне. У 2014 році Дюмін не просто охороняв Путіна, а став важливим гвинтиком його плану щодо воєнної агресії проти України.
- Саме Дюмін та його люди проводили спецоперації в Криму під час окупації українського півострова, особисто Дюмін організував втечу президента Януковича до Криму та подальшу його подорож до Ростова-на-Дону, де той зламає ручку та заявить, що досі є легітимним.
- Офіційних і стовідсоткових підтверджень ролі Дюміна у тих подіях не має, проте, навіть Путін у пропагандистському документальному фільмі "Крим. Шлях до Батьківщини" казав, що все це робота російських Сил спеціальних операцій (підрозділу воєнної розвідки ГУ ГШ, колишньої ГРУ). Водночас Дюмін на той час саме очолював ССО та мав статус заступника очільника ГРУ.
Очі Путіна і сатрап диктатора
У 2014-му Дюмін отримує звання "героя Росії" – найвищу державну нагороду країни-окупанта. Це ще один доказ участі Дюміна в окупації півострова.
Через рік Дюмін йде з ГРУ та стає начальником штабу Сухопутних військ, незабаром до цього додається урядова посада заступника міністра оборони Росії та високе військове звання генерал-лейтенанта. У ФСО він був полковником (схоже, під час загарбання Криму його таємно підвищили до генерал-майора).
У відомстві Шойгу Дюміна не полюбили та навісили на того ярлик "очей Путіна". Схоже, саме це перервало військову кар'єру путінського фаворита, російський президент тоді свято вірив у піар Шойгу та не став загострювати конфлікт. А тому швидко прибрав Дюміна на спокійне місце губернатора Тульської області. Цю посаду колишній ординарець отримав на початку лютого 2016 року.
Дюмін і Путін в Тульській області / Фото росЗМІ
Цікаво, що в сатрапи Дюміна призначили за схемою, яку також колись проходив Путін. Спершу його зробили виконувачем обов'язків, а через пів року він вже "переміг" на повністю контрольованих виборах губернатора. Крім Дюміна, за цією ж схемою губернаторами стали інші опричники:
- Дмітрія Міронова відправили в Ярославську область,
- Євгенія Зінічева — в Калінінградську. Останньому ЗМІ також приділяли чимало уваги й називали улюбленцем Путіна, але той за досі не до кінця з’ясованих обставин впав зі скелі у 2021 році та вибув з кастингу на ймовірного наступника.
ЗМІ припускали, що Алєксєй Дюмін може стати кандидатом від влади на виборах президента Росії, але Путін вирішив не розігрувати цю карту, злякавшись кризового "транзиту" в Казахстані. Відтак поспіхом було проведено "реформу" Конституції, що передбачала обнулення строків Путіна. Так, диктатор дозволив собі залишитись при владі на новий термін (хоча закон передбачає не більше 2-х поспіль), а Дюміна, якщо його взагалі розглядали як наступника, залишили в запасі. У 2021 році його переобрали губернатором Тульської області.
Під час повномасштабного вторгнення до України роль Дюміна зросла. Знову з'явились чутки про його переведення до Москви та призначення до уряду, щоб той координував логістику війни проти України. Втім, призначення не відбулося, проте є підстави вважати, що Дюмін опікувався цим процесом неофіційно. Принаймні, на це вказував очільник ПВК "Вагнера" Євгеній Пригожин в інтерв'ю пропагандистам.
Він знову згадає про Дюміна влітку 2023 року під час свого бунту та походу на Москву. Саме Дюмін став одним із комунікаторів між Пригожиним і владою (Путін тоді, нагадаємо, дуже злякався і, схоже, не був спроможним вести переговори). Можливо, він також давав заколотнику гарантії безпеки, які закінчилися під час польоту Пригожина та його людей у Тверській області. Так чи інакше, але Пригожина поховали, а Дюмін продовжив службу.
Новий Берія
Після "перемоги" на так званих "виборах президента Росії" Путін почав перезбирати свою команду. Алєксєй Дюмін в ній 14 травня 2024 року отримав посаду особистого помічника Путіна (разом із Патрушевим) та 29 травня – секретаря Державної Ради Росії.
Але якщо у випадку Патрушева (колишнього секретаря Радбезу і власника статусу неформального куратора спецслужб) це явне передпенсійне пониження (він буде опікуватись питанням російських військових кораблів), то для Дюміна призначення є поверненням у першу топобойму російських урядовців. Чим точно займається Алєксєй Дюмін – невідомо, але американський аналітичний Інститут вивчення війни ISW вже називає його "новим Берією". Та буквально "кричить" про зростання впливу Дюміна в оточенні Путіна.
Водночас офіційне формулювання російської влади говорить про нагляд за оборонно-промисловим комплексом (став членом наглядової ради концерну Ростєх) і питаннями спорту. Останнє доволі дивно, бо в Росії нині спорт весь під санкціями, а участь Росії на прийдешній Олімпіаді в Парижі обмежується спробами її зірвати чи хоча б дискредитувати (з іншого боку, можливо, саме цим і опікується Дюмін).
Тобто виходить, якщо відкинути спорт, Дюміна поставили дублером нового міністра оборони Бєлоусова. До речі, кандидатом на цей пост путінського ординарця активно називали ще на початку травня 2024-го.
Але сталося інакше і тепер Бєлоусов – новий Шойгу, а Дюмін – новий Берія.
Чи стане Дюмін новим Берією / Фото росЗМІ
До теми Для чого Путіну Бєлоусов і що буде з Шойгу
Цікаво, що під час Другої світової війни саме Лаврентій Берія як очільник НКВС/НКДБ опікувався оборонним виробництвом СРСР, а згодом був "куратором" ядерного проєкту. Крім того, він відповідав за "загороджувальні загони" на фронті та репресії.Після смерті Сталіна саме Берія очолив радянську імперію та вдався до спроб її модернізації, але став жертвою інтриг колишньої команди радянського диктатора, був усунутий від влади, звинувачений в усіх гріхах (частково – справедливо) та згодом страчений.
Чи повторить цю траєкторію Алєксєй Дюмін – невідомо, але дуже цікаво.