Сценарій убивства Рейнхарда Гейдріха: хто та як ліквідував "гітлерівського різника"

Британські спецслужби більше ніж рік планували операцію "Антропоїд" – сценарій убивства Рейнхарда Гейдріха. Детальніше по це в новому випуски програми "Спецслужби" на 24 каналі.

У попередньому випуску Польська секретна поліція, за якою криються смерті тисячі людей: шокуюча діяльність UB

Біографія Рейнхарда Гейдріха

У березні 1904 року народився той, кого за кілька десятків років називатимуть "Празьким різником". Батьки ж подарували йому ім'я Рейнхард. Зростаючи в родині музикантів, він з дитинства захоплювався грою на скрипці. Та це ще далеко не всі його таланти. Рейнхард активно цікавився фехтуванням, бігом та й спортом загалом. Батько змалечку привчав Гейдріха до патріотизму, і як покажуть 30-ті роки, він добре засвоїть уроки. Навчання в школі проходило відмінно.

Родина, до речі, була не з бідних, але навіть попри це – Рейнхард виріс закомплексованим. У дитинстві з нього сміялися через худощавість, високий зріст і тонкий голос. Це вже потім виявиться, що він насправді – ідеальний арієць. Та найбільш образливо, йому було через чутки про єврейське коріння. Чи воно існувало і справді – не підтверджено.

Рейнгард Гейдріх / Фото Ceskatelevize.cz

"Як тільки Гейдріх відкривав футляр і брав до рук скрипку, його обличчя починало сяяти. І хто би що не говорив про його жорстку натуру, його очі в такі моменти випромінювали тепло. Він був зовсім іншою людиною. Ніби дві душі в одних грудях", – розповів товариш Рейнхарда Гейдріха Франц Віммер-Ламкет.

Гейдріх у рядах Рейхсмаріне

У 1922 році Гейдріх вступив у ряди Рейхсмаріне – німецького флоту. Справи там йшли настільки добре, що за 6 років служби, він отримав звання під-лейтенанта. Рейнхард добре себе зарекомендував: не цурався чорнової роботи, часто допомагав товаришам по службі, подаючи хороші надії. Здавалося, що на Гейдріха можна покласти завдання будь-якої складності, адже за весь час служби, до 1931 року він жодного разу не "накосячив".

Частково, розвиватися йому допомагав Вільгельм Канаріс. Ми розповідали про нього у програмі про "Абвер". Він навчив Гейдріха всього що знав – не тільки про специфіку роботи на флоті, а й всього, що стосувалося розвідки і організації роботи спецслужб. Пізніше ця інформація дуже пригодиться "Празькому різнику" в керівництві нацистськими спецслужбами. Вийшло так, що Канаріс створив монстра, який спочатку був його чи не найкращим другом, а згодом перетвориться на запеклого ворога.

Що відомо про Вільгельма Канаріса

Вільгельм Канаріс – німецький генерал і глава армійської розвідки Абвер. Досвідчена у військовій сфері людина. Мав багато нагород за Першу і Другу світові війни. Бувши главою "Абверу", взяв участь у замаху на Гітлера, за що і був страчений 9 квітня 1945 року.

Вільгельм Канаріс / Фото Вікіпедії

Попри успіхи з подальшою кар'єрою у Рейхсмаріне у Рейнхарда не склалося. А все через слабкість до жінок. Річ у тім, що перед тим, як потрапити на флот, він уже був заручений. Але у 1930 році познайомився із іншою дівчиною – Ліною Фон Остен, якій і освідчився. І саме цей момент став поворотним у його житті.

Дізнавшись про нові стосунки Рейнхарда, батько попередньої нареченої, який мав багато зв'язків у військовій сфері, зробив все для того, аби Гейдріх більше ніколи не побачив флоту. Його звільнили. У квітні 1931 року він попрощався зі службою і повернувся до цивільного життя. Але нова наречена, як виявилося познайомить його із нацизмом. А там – всім все одно кому і скільки разів Гейдріх робив пропозицію. Головне – відданість ідеології і користь гітлерівським ідеям.

"Гейдріха звільнили з посади. Справа навіть не в тому, що він двічі пропонував одружитися, а у тому, що він поставився до цієї справи зневажливо. А це було неприйнятним для німецького офіцера військово-морських сил", – зазначили в університетському коледжі Дубліна.

Гейдріх серед націонал-соціалістів

На початку літа Гейдріх вступив до рядів націонал-соціалістів. Швидко усвідомивши, що йому в ідеях і напрямах партії подобається абсолютно все, він почав упевнено рухатись до верхів. Всього за кілька тижнів його прийняли в СС. Якраз у той час Генріх Гімллер, один із найвпливовіших лідерів нацистської Німеччини, займався створенням контррозвідувального органу. І саме шукав того, хто міг би у цьому допомогти.

Зверніть увагу "Смерть шпигунам": секретне відомство СРСР, яке полювало не лише на ворожих розвідників

За рекомендаціями Ліни Фон Остер та її впливових друзів, Рейнхарда Гейдріха запросили на "співбесіду". Він був ідеальним кандидатом, його прийняли без жодних сумнівів. Різник почав створювати свою мережу шпигунів, він знав все про всіх. Його доповіді вищому командуванню завжди були інформативними, точними і з такими деталями, що раніше німці і не підозрювали, що збирати розвіддані можна так, а не інакше. Мережа інформаторів Гейдріха діяла по всій країні. І саме тому, вже в 1932 році, зі званням Штурмбанфюрер СС, він очолив новостворений каральний орган – СД.

Початок Другої світової війни

1 вересня 1939 року мільйон військових, 2 тисячі літаків і майже 3 тисячі танків рушили на Польщу. Так почалася Друга світова війна. Із розпалом конфлікту, у Гейдріха і його загонів смерті з'явилися нові завдання: душити будь-які прояви опозиції. В принципі, накази вищого командування йому подобалися. Він був з тих людей, які любили нацизм з ніг до голови. Польща, якщо не рахувати своїх же громадян до початку війни, була першою, хто відчув усі можливості Гестапо і СД. Без суду і розслідування, Гейдріх в'язав кого хотів, а далі опції всього 2: концтабір або розстріл.

У 1939 році Гейдріх став главою Головного управління імперської безпеки. А це значить, що у його підпорядкуванні були всі підрозділи: поліція, військові, каральні загони, розвідка, контррозвідка. Проте ключовими були 2: Гестапо та СД.

Зверніть увагу 6 років під прикриттям: як агент ФБР Джо Пістоне поставив мафію на коліна

Рейнхард сконцентрував таку владу у руках, що зміг добре заявити про себе вже не тільки перед Гіммлером, що було вже неабияким досягненням, а й перед Гітлером. Робота з ліквідації руху опору у Польщі дала свої плоди, репутація Гейдріха йшла перед ним, зарплата зростала, вплив і авторитет давалися в знаки. Завдяки йому про жорстокість бійцівських собак фюрера говорили вже не тільки у Німеччині, а й по всьому світу. Зокрема, і в британських спецслужбах, які починали думати – як зупинити чи хоча би паралізувати роботу нацистської агентури.

"Якби вам треба було намалювати мультик і якось показати там нацистське зло, то ви б намалювали Гейдріха", – пояснив історик Гай Волтерс.

Знущання Гейдріха над євреями

Ключовим питанням у війні для нацистів були євреї. Вони шукали можливості і шляхи депортації і ліквідації цього народу. Адольф Ейхман – більше відомий як "архітектор Голокосту" придумав, як ізолювати їх: концтабори, розстріли, катування, використання, медичні експерименти. А от Рейнхард Гейдріх став тим, хто втілюватиме всі ці божевільні ідеї у життя. Якщо Ейхман визначав кого і у який спосіб страчуватимуть, то Гейдріх був інструментом страти. В принципі за них говорять їхні позивні – "архітектор" і "різник".

До теми Полювання за Адольфом Ейхманом: як євреї помстились "архітектору Голокосту"

На совісті обох смерті мільйонів, руки обох по лікті у крові. Гейдріх майстерно користувався своїм керівним положенням у нацистському суспільстві. З особливою ненавистю він ставився саме до євреїв. Питання чому – досі залишається відкритим. Чи він боявся, що чутки про його єврейське коріння переростуть у щось більше? Чи можливо і справді за хвилею ненависті намагався приховати свій зв'язок із тими, кого нацисти намагалися ліквідувати?

Адольф Ейхман / Фото з архіву "Яд ва-Шем"

Окупація Чехословаччини

Чехословаччина – ще одна окупована нацистами країна. У 1939 році встановивши там свій режим, Гітлер відправив до Праги Гейдріха. Йому сподобалася робота начальника спецслужб і в Празі той мав зробити теж саме – придушити опозицію. Та на відміну від тієї ж Польщі звірства і катування хоч і були, та все одно – в рази менше.

Громадяни країни на початках не дуже то й опиралися новому режиму. Гейдріх мав стежити, щоб хвилі невдоволення не переростали у щось більше. Та й до того ж окупація Чехословаччини була стратегічно важливою, адже звідти можна було продовжити розширення територій в бік Центральної Європи, а тому, керувати в регіоні мав не просто досвідчена, а повністю віддана режиму людина. Рейнхард Гейдріх був саме таким.

Гейдріх мав керувати у протектораті Богемії та Моравії. Як тільки він приїхав у Прагу, одразу почав процес "германізації". Як він сам казав: "Щоб перетворити це чеське сміття на німців, треба дати дорогу новим расовим методам". У його розумінні – підпільники, інтелектуали і всі хто проти нацизму – на шибеницю. Тільки у перший день його приїзду стратили більше ніж сотню людей. Якщо говорити загалом, то до 500 осіб. І це вже не кажучи про ув'язнених і відправлених у концтабори.

Довідка. Протекторат Богемії та Моравії – етнічно-чеський протекторат, який Третій Рейх встановив у центральних частинах Богемії, Моравії і Сілезії (Чеська Сілезія). Сьогодні це території Чехії. Гітлер оголосив про створення у 1939 році, як частину Німеччини. Розвалився протекторат разом із падінням Рейху у 1940 році.

План ліквідації Гейдріха

Гейдріх став пріоритетною ціллю Чехословацьких та британських спецслужб. Його становище у суспільстві, вплив і авторитет зробили його популярним, якщо можна так сказати, серед високопоставлених кіл. Гітлера убивати не планували, адже його смерть могла би спровокувати ще жорсткішу війну. Хто зна, хто зайняв би його місце. Тому, погасити вогонь нацизму вирішили за допомогою ліквідації наближених до фюрера осіб. Операцію з убивства Рейнхарда Гейдріха ініціював Франтішек Моравец – глава чехословацької агентури. Із кількох сценаріїв його ліквідації обрали автомобіль – Mercedes преміумкласу.

Його автомобіль – це символ його зарозумілості. Він роз'їжджав на кабріолеті. Їздити в броньованому лімузині, оточеному танками зі всіх боків – це не для нього. Гейдріх, їздою на кабріолеті демонстував свою впевненість. Мовляв, я можу собі дозволити все, що хочу, і ніхто мене і пальцем не зачіпить,
– пояснив історик Гай Волтерс.

За підготовку відповідало секретне британське відомство – Управління спеціальних операцій. Вони славилися тим, що часто розробляли різноманітну секретну зброю. Наприклад, примудрялися начиняти щурів вибухівкою. Коли гризун добирався до місця призначення, заряд детонував. Або розробляли унікальні кулемети, яких ні в кого не було на озброєнні. До речі саме одним із таких кулеметів і скористаються при убивстві Гейдріха. Це відомство спеціально створили для диверсійної роботи у Європі, тому до планування операції поставилися дуже серйозно.

Довідка. SOE – Управління спеціальних операцій. Спецслужба Британії, часів Другої світової війни. Спеціальний таємний орган створений для ведення диверсійної роботи в окупованих нацистською Німеччиною країнах. Створена 1940 року. Розформована у 1946 після закінчення війни.

Із 2 тисяч претендентів відібрали 20 чехословацьких військових у вигнанні. Вони саме перебували у Британії. Аби завдання стовідсотково виконали, усіх їх відправили на навчання у Шотландію, де ті пройшли тренувальний курс. Він включав у себе абсолютно все: від рукопашного бою, до стрільби із найрізноманітніших видів зброї. Шансу на промах не було. Ліквідувати Рейнхарда Гейдріха треба було з першого разу. Та й до того ж, в разі успіху операції, закордонні спецслужби думали, що тоді масові убивства євреїв можна буде зупинити. Але... як покаже практика, репресій не уникнути. Проте до підготовки кілерів поставилися ретельно.

Карел Свобода і Йозеф Габчик

Із 20 агентів відібрали 2 найкращих: Карела Свободу і Йозефа Габчика. Головним критерієм відбору – була точність. Із самого початку планувалося, що один із них закине гранату всередину автомобіля Гейдріха. А тому, взяли тих, хто відмінно подавав у крикеті. Обидвоє ідеально справлялися із цим завданням, обидвоє відслужили і мали особисту неприязнь до нацизму і Гейдріха особисто. Тому турбуватись про можливе перевербування чи невиконання місії причин не було.

Із самого початку на виконання завдання мали відправитися Карел Свобода і Йозеф Габчик. Однак Свобода під час тренувань отримав травму голови і не зміг продовжувати місію. Його замінили на Яна Кубіша. Через це, операція затягнулася. Адже Ян Кубіш не проходив підготовки і був практично не готовий до завдання.

Йозеф Габчик і Ян Кубіш / Колаж 24 каналу

У Празі військові десантувалися в кінці грудня 1941 року. І всі одразу ж ніби розчинилися в місті. У кожного була своя окремо відведена роль. Поки одна група займалася встановленням зв'язку із командним центром у Британії, Габчик і Кубіш почали своє 5-місячне планування убивства. Спочатку сценаріїв розвитку подій було 3:

1. розтягнути канат через дорогу, а коли авто зупиниться, впритул розстріляти нациста;
2. убити його під час поїздки в потязі, але ідею одразу ж відкинули. бо могли потсраждати цивільні;
3. розстріляти і підірвати його в автомобілі.

Плану взяти його живим ніхто не розглядав взагалі. Нападники вважали, що така людина, як Гейдріх не заслуговує на життя

День нападу на Гейдріха

27 травня 1942 рік – День нападу на Гейдріха. Зі свого помешкання Празький різник саме мав летіти до Берліна на зустріч із Гітлером – особисто доповісти йому про стан справ у країні і остаточно вирішити нюанси так званого "Єврейського питання". Разом із водієм, він вирушив до празького аеродрому, де на нього вже чекав літак. Але йому не вдалося подолати і половини відстані. На нього вже чекали агенти з кулеметами і гранатами в сумці.

Дорога, якою він рухався до аеродрому була добре знайома. Саме нею він щодня їздив на роботу. Причин для хвилювання не було. Як тільки машина пригальмувала, щоб увійти у крутий поворот, стало зрозуміло, що щось пішло не так. Один із агентів дістав кулемет, націлив його на автомобіль і звів гачок. Але зброя підвела. Кулемет заклинило. Тоді ж Гейдріх і припустився фатальної помилки. Замість того, щоб наказати водію дати швидкості і втікати, він звелів зупинитися. Дістав пістолет і з криками збирався відкрити вогонь по нападниках. Але в бік машини полетіла граната. Згідно із планом, її мали закинути на заднє сидіння його машини. Та вона не долетіла і приземлилася біля задніх коліс автівки. Пролунав вибух.

Від вибуху у Гейдріха полетіли осколики і різні речі. Але все виглядало так, що йому було все одне. Він продовжував стріляти у нападників поки ті втікали. В якийсь момент він сперся на капот автівки і сповз вниз. Його тяжко поранило. От тут то в нього і почалися великі проблеми,
– сказав історик Гай Волтерс.

Нападники покинули місце атаки з думками про те, що місія провалилася. Але Габчик і Кубіш не здогадувалися, що смертельно поранили празького Різника. Проте звістка про напад на високопоставленого нациста швидко долетіла до Берліна. З Німеччини до Праги прислали найкращих лікарів. І їм майже вдалося поставити Гейдріха на ноги. Якби не один нюанс – перед тим, як поставити йому діагноз "здоровий", він раптово впав у кому. Так з неї і не вийшов, померши на лікарняному ліжку 4 червня 1942 року. Виявилося, що "різника" отруїли. Досі дослідники так і не можуть розібратися – це продовження операції Антропоїд? Чи його отруїли свої ж? Побоюючись за власні життя і кар'єри.

Чи вдалося уникнути багатомільйонних жертв після вбивства Рейнхарда Гейдріха – дивіться у програмі.