Операція "Пандора": як Кремль хотів зруйнувати США через расову війну

Специ з КДБ поставили собі за мету знищити США. Проте щоб не провокувати відкритого протистояння – придумали план, який мав допомогти розправитися з американцями їхніми ж руками.

Попередній випуск Відправив 40 дітей у газову камеру: моторошне життя Ліонського м'ясника Клауса Барбі

Кремль використав дискримінацію темношкірих

Історія складних стосунків темношкірого та білого населення США тягнеться ще з рабовласницьких часів. Їх скасували лише після громадянської війни 1865 року. Проблема расової несправедливості здавалось би мала би зникнути, адже відтоді права у всіх мали би бути однакові. Натомість з'явилися нові дискримінаційні правила.

Довідка. Для білих і темношкірих були окремі заклади та школи, а у транспорті для "кольорових", як тоді називали афроамериканців, виділялися окремі місця. Останні расистські закони в США щодо темношкірих зникли у 1960-х роках.

У Кремлі подумали, що й без того напружену ситуацію між обома расами можна було би використати на свою користь. Процес був непростий, план вимагав ретельної підготовки, а результату готувалися чекати за кілька років, якщо й не десятиліть.

Згодом стало зрозуміло, що московський спецназ із завданням справився відмінно. Дестабілізаційний план із поїдання стратегічного ворога із середини спрацював. Механізми ненависті вдалося запустити з такою силою, що наслідки роботи старої гвардії КДБ доводиться розгрібати до сьогодні.

Багатоступеневий план Москви

Під час Холодної війни відкрито протистояти Штатам СРСР не міг. У США ефективно протидіяти Москві теж не вдавалося. Саме тому обидві сторони планували заслати якнайбільше шпигунів один одному.

Кремль у цьому плані виявився дещо креативнішим за свого суперника. У КДБ вирішили розпалити вогонь ворожнечі між американським суспільством і вивести його на поріг громадянської війни, використовуючи організації "Ку-клукс-клан" та "Лігу захисту євреїв". 

Зверніть увагу! "Ку-клукс-клан" – екстремістська організація, яка полювала на темношкіре населення США. "Ліга захисту євреїв" – організація, яку недолюблювали в Кремлі за те, що ті добивалися права російськомовних євреїв на репатріацію до Ізраїлю.

Третій учасник цього плану – темношкіре населення США, яке саме боролися за свої права. Посваривши їх між собою, КДБ сподівалися навести в Штатах хаос. Остання та головна дійова особа – уряд США, який згідно з планом КДБ у намаганнях зупинити свавілля втратили би довіру кожної зі сторін. Кремль хотів, щоб США у результаті мали би вигляд країни, що неспроможна врегулювати конфлікт.

Кадебісти хотіли громадянську війну у США

КДБ хотіли виграти без бою, але водночас зробити все можливе, щоб ворог сам себе знищив. Вони використовували цінності й традиції ворожої країни проти неї. Москва хотіла дискредитувати релігію, культуру, звести у двобої старих і молодих, білих і темношкірих.

Суть операції "Пандора" полягала у тому, щоб створити прецедент. Мала би бути ситуація, яка змусила темношкіре населення думати, що єврейські спільноти їхні вороги – і навпаки.

Афроамериканцям писали листи від імені євреїв та "Ку-клукс-клану". Зазвичай там були погрози, попередження про заборони на вхід у деякі райони, а також расистські коментарі. Євреям же писали від імені темношкірих про грабування й шкоду їхнім магазинам.

Представники "Ку-клукс-клан" / Фото National Photo Company Collection

Людей намагалися довести до такого стану, щоб конфлікт двох пересічних громадян згодом переріс у ненависть однієї раси до іншої. Якщо до афроамериканців у КДБ претензій не було, вони були лише інструментом для досягнення цілей, то євреїв Кремль намагався, м'яко кажучи, поставити на місце.

Теракт як найголовніший елемент в операції

Начальник першого головного управління КДБ наказав приступити до виконання операції "Пандора" шляхом підриву бомби в одному з темношкірих кварталів Нью-Йорка. Пріоритетною ціллю був один із коледжів для афроамериканців.

Після підриву резидентурі наказали зателефонувати анонімно в різні організації й повідомити про теракт,
– наголосив історик Крістофер Ендрю Лексус.

Усе мало такий вигляд, ніби це євреї влаштували теракт. План із підривом присвятили до суду над Меїром Кахане – лідером "Ліги захисту євреїв". Теракт мав нібито стати причиною посилити покарання для нього.

Очікуваного результату досягти не вдалося, адже операція провалилася. Квартали залишилися вцілілими, а сам Кахане отримав умовний строк.

Невдалий теракт не зупинив СРСР

Радянські агенти продовжували поширювати дезінформацію у США. У себе в країні місцеві видання писали про безлади та істерії, які творяться у США. У такий спосіб "совєти" вбили 2 зайців одночасно. Налаштовували американців одне проти одного, а заодно і показували своїм громадянам, що життя у США не таке вже й казкове.

Варто прочитати "Путін назвав мене зрадником": ексгенерал КДБ Калугін міг переїхати через скандал з Кремлем

Принцип дій Москви зрозумілий. Білий дім тоді був головним стратегічним суперником. Потрібно було виставити його "дияволом" в очах звичайних робітників. За словами ексагента КДБ Юрія Конька, лише 15% часу, грошей та зусиль витрачали на шпигунство. Решта 85% – це скоріше повільні, виважені ідеологічні напрямки.

Мета СРСР – змінити сприйняття реальності кожного американця до такого стану, щоб він уже не міг дійти якогось логічного висновку. Так вони не зможуть захистити ні себе, ні родину, ні спільноту, ні країну,
– пояснив Конько.

Провокація з листом на Олімпійських іграх

Останнім "яблуком розбрату" в рамках операції "Пандора" став бойкот Олімпійських ігор у Лос-Анджелесі 1984 року. Тоді СРСР і ще кілька соціалістичних країн вирішили відмовитися від участі в змаганнях. Причина – дзеркальна відповідь на такий самий бойкот із боку США, коли ігри відбувалися у Союзі.

Окрім відмови висилати делегацію своїх спортсменів, у Кремлі придумали план як "насолити" американцям. Від імені "Ку-клукс-клану" вони розіслали листи всім темношкірим спортсменам.

Важливо! У листі мовилось про те, що якщо темношкірі олімпійці візьмуть участь у змаганнях, то ризикують власним життям.

Уряд США почав розслідування, щоб вияснити, хто насправді за всім цим стоїть. Довго виясняти причину не довелося. Практично одразу прокурор висунув теорію про те, що всі ці листи – провокація СРСР. Як саме вдалося це з'ясувати – невідомо.

Прокурор також заявив, що одним із головних аргументів був той факт, що листи граматично написані неправильно. Мовні конструкції не схожі на ті, які використовують люди у США. Це мало означати, що лист писав хтось, хто достатньо добре володів англійською.

Нерозгадане вбивство темношкірого

У 1960-х роках у США був дуже популярний Мартін Лютер Кінг. Це баптиський пастор, проповідник і великий оратор, чиї промови приходили слухати десятки тисяч людей. Чоловік мав на меті всього одне завдання – за допомогою діалогу добитися справедливості для афроамериканців, щоб зрівняти їхні права з іншими людьми.

Важливо Рух проти расової сегрегації: як афроамериканці масово повстали проти утисків прав

Оратор настільки ефективно і драматично виголошував свої промови, що у ФБР почали вважати, що він якось пов'язаний із комуністами та намагається розділити американців. Саме тому у Федеральному бюро Кінгу погрожували й навіть закликали скоїти самогубство.

Американські федерали помилилися. У КДБ теж вважали Кінга загрозою, адже Мартін своєю ораторською майстерністю міг об'єднати американців, а Кремль цього не хотів.

Мартін виголошує промову в університеті у Міннесоті / Фото Flickr

У 1968 році Кінга вбивають під час однієї з його промов. Уся підозра тоді впала на спецслужби США. Хто замовив його вбивство насправді досі так і не визначили. Але хай там як ця подія зіграла на руку Кремлю. Поки в США темношкіре населення повстало проти уряду, у Москві спостерігали, як США самі себе руйнують. 

Винного в убивстві Кінга знайшли. Ним виявився Джеймс Ерл Рей, якого засудили до 99 років ув'язнення. Хоч слідство визначило, що чоловік діяв самостійно, існує ж і версія, що смерть оратора – це справа рук або КДБ, або ФБР.

Майстерна пропаганда й дезінформація Кремля

У радянських агентів і їхніх сьогоднішніх наступників існувала добре налагоджена схема створення дезінформації. Найголовніше – зачепитися за деталь і продовжувати крутити від неї історію. Не можна змусити людину повірити в історію, якщо в ній немає ні краплі правди. Згодом треба визначитися, яким каналами поширювати цю дезінформацію: листівки, плітки, медіа.

Після налагодження всіх цих процесів потрібна думка не має зникати з інформаційного поля. Необхідно зробити так, щоб про тему знали всі та постійно її обговорювали. Уміння Кремля використовувати такий інструмент як дезінформація допомогло неабияк насолити у багатьох країнах світу. США не єдині, хто постраждав.

Цікаво НАТО бореться з дезінформацією: чим корисна для України комунікаційна стратегія Альянсу

Кремль – майстер пропаганди й дезінформації. Потрібно вміти відрізняти правильну інформацію від неправильної. Ба більше, намагатися допомагати розбиратися в інформаційних потоках іншим. 

Небезпека дезінформації полягає в тому, що "підсісти" на неї дуже просто, а от "змити" із себе її залишки – завдання не з найлегших. Як показала історія, процес очищення свідомості може розтягтися на більше як пів століття.