За понад 70 років свого існування Альянс постійно адаптується до нових викликів, щоб захистити держави союзників та їхніх громадян. Мовиться не лише про військову царину, а й інформаційний простір.
Попередній випуск Рушійна сила: молодь залучили до співпраці між Україною та НАТО
Фабрикування фактів, провокації, маніпулятивні технології і відверта брехня – дезінформація перетворилася на проблему національної безпеки, інструмент. Він може дестабілізувати світ. Це зауважила помічниця генерального секретаря НАТО з громадської дипломатії Байба Браже.
"Ворожа інформаційна діяльність, і зокрема дезінформація, є серйозною загрозою. Це загроза безпеці для демократичного суспільства, і немає жодної відповіді, як ми можемо протистояти їй", – відзначила Браже.
За словами заступниці помічника генсекретаря НАТО з питань публічної дипломатії Кармен Ромеро, так само, як союзники з НАТО, стикалися з іноземним втручанням від моменту створення Альянсу, також відчуваються наслідки ворожих дій через поширення пропагандистської інформації.
Демократичні цінності – під ударом
Під удар насамперед потрапляють демократичні цінності. У НАТО переконані: наразі інформація є потужним інструментом для недемократичних систем. Неправдиві відомості як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, становлять серйозну загрозу для суспільства загалом. Дезінформація:
- породжує безлад;
- породжує недовіру до державних інституцій;
- підриває легітимність влади;
- породжує невиправдану напругу;
- викривлює суспільні дискусії.
"Важливо координувати об'єднання зусиль, співпрацю для захисту нашого суспільства від інформаційних атак, спрямованих на те, щоб підірвати нашу демократію", – наголосила Ромеро.
Ромеро: Факти – найефективніша зброя проти дезінформації
Фейкові дані, як зазначили експерти, легко поширити і важко спростувати. В Альянсі вважають, що найефективніша зброя проти дезінформації – це факти. "Комунікації засновані на фактах є найефективнішим способом протидії дезінформації", – сказала Ромеро.
"Як організація, заснована на спільних цінностях, НАТО протидіє дезінформації надійними публічними повідомленнями, заснованими на фактах. Ми прозорі і публічно окреслили наш підхід до протидії дезінформації", – зауважила Браже.
Цікаво Операція ORBITAL: понад 20 тисяч українських військових пройшли курс підготовки НАТО
Фейкові новини та перекручені дані здатні розхитати внутрішньополітичну ситуацію, залякати або навіть підігріти військову напругу. Люди незахищені від таких меседжів, а зловмисники активно використовують їх у згубних цілях.
"Дезінформацію можна використати для досягнення різних цілей, зокрема ідеологічних, політичних чи фінансових. Дезінформація – це один із видів ворожої інформаційної діяльності", – розповіла Браже.
Байба Браже / Фото 24 каналу
Інтернет-простір як поле бою
Інформація поширюється так швидко, що люди просто не встигають проаналізувати події. Через це фейки та маніпуляції сприймають як реальні новини.
Основним полем бою став інтернет-простір, зокрема соцмережі та псевдоновинні сайти, які поширюють неправдиві дані. Саме за допомогою фейкових акаунтів створюють сумнівні повідомлення, їх підхоплюють ЗМІ, а потім розповсюджують пересічні користувачі.
За словами помічниці генсекретаря з громадської дипломатії, ніколи досі не було простіше поширювати дезінформацію деформувати факти та впливати на їхнє сприйняття.
Як НАТО бореться з дезінформацією
Альянс бореться з дезінформацією, систематично здійснюючи моніторинг сумнівних повідомлень. Комплексно розуміти інформаційний простір необхідно, аби виробити дієву відповідь на загрози і сформувати безпечне середовище. "Моніторинг інформаційного середовища передбачає відстеження та аналіз інформації про нашу діяльність", – відзначила Ромеро.
У НАТО виробили потужну комунікативну стратегію. І завдяки зв'язкам з громадськістю Альянс простою мовою розповідає громадянам про свою діяльність. Співпрацює з незалежними експертами, спільнотами, громадськими організаціями, які займаються:
- перевіркою фактів;
- спростовуванням неправдивої інформації.
"Основним елементом для ефективного розв'язання інформаційних маніпуляцій є дуже тісна координація зусиль та активна співпраця між державними та недержавними установами й організаціями", – сказала Ромеро.
Повний випуск програми "Фактор безпеки": дивіться відео
Яка ситуація з протидією фейків в Україні
На передовій боротьби з дезінформацією перебуває і українське громадянське суспільство. Кілька років тому в Альянсі взялися розвіяти міфи щодо войовничості й ворожості українців, які розповсюджує Росія. Автори вирушили до Львова, де, прогулюючись старовинними вуличками, брали інтерв'ю у перехожих.
"Згідно з російською інформацією, це місце (Львів – 24 канал) сповнене прихильників нацизму, що утискають носіїв російської мови та людей з іншої частини країни", – почав програму редактор NATO channel Пол Кінг.
Цікаво Еволюція російських фейків: прокремлівська пропаганда вдається до маніпуляцій
В НАТО зауважили, що Україна вже накопичила чимало досвіду у виявленні фейкових новин та перевірці фактів: "Справді похвально, що Україна продовжує зміцнювати свої спроможності з протидії дезінформації".
Навесні 2021 року в Україні розпочав роботу Центр протидії дезінформації – державна інституція, яка у співпраці з громадськими організаціями протистоїть пропаганді. Перешкоджає маніпуляціям громадською думкою також і Центр інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій.
Заступниця помічника генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії наголосила: "Перед цими двома центрами зараз стоїть важливе завдання, як ще більше підвищити стійкість в українському суспільстві".
Допомогти підвищити стійкість українського суспільства обіцяють і країни НАТО. "Ми продовжуватимемо співпрацювати з Центром передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Ризі, і ми розглядатимемо нові можливості підтримати спроможність України протистояти інформаційним викликам", – сказала Ромеро.
Кармен Ромеро / Фото 24 каналу
Мішенню дезінформації подекуди стає і сам Альянс. У Центрі передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Латвії зібралися 30 фахівців. Перед ними непросте завдання: знайти шляхи, як ефективніше розпізнавати брехливу інформацію та боротися з неправдою.
"Фейкові новини становлять загрозу не лише для окремої людини, а й суспільства та безпеки країн загалом. Це явище, що впливає на наше життя, тож ми мусимо знайти шлях, як себе захистити", – відзначив Яніс Сартс з Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій.
Як вберегтись від дезінформації
Як вберегтися від фейків та зупинити дезінформацію – учасники висунули десятки ідей. Справжній винахід – спеціальний мобільний застосунок, який за принципом роботи нагадує сайт для знайомств.
Розважаючись, користувачі можуть змагатися одне з одним у спробах відрізнити правдиву інформацію від брехливої. Ще одна розробка – інтерактивна гра у популярній соцмережі фейсбук – FakeBuster або "мисливець за підробками".
Ще один простий і зручний у використанні інструмент – плагіни, які здатні виявляти помилкову інформацію. Їх можна використовувати, додавши у браузер. На думку і організаторів заходу, і учасників – такі винаходи допоможуть розвинути навички критичного мислення. Адже найкраще люди сприймають інформацію саме в ігровій формі.
"Учасники запропонували кілька проєктів, які допоможуть в ігровій формі запобігти розповсюдженню фейків", – сказала Лінда Куріка. Єдиного рецепту, як протидіяти неправдивій інформації, за словами експертів, немає. Однак можливо зробити громадян, уряд, сили оборони і безпеки та загалом суспільства менш уразливими до дезінформації, зміцнивши їхню стійкість.
Варто прочитати Протидія новітнім загрозам: як НАТО допомагає Україні зміцнити національну стійкість
Часом людина отримує настільки багато неправдивої інформації, що переконує сама себе в правдивості всіх хибних відомостей. У цьому і полягає небезпека пропаганди, наголошують у НАТО.
"Подібно до того, як усі країни НАТО захищають одна одну від будь-якої загрози, протидія дезінформації – це також спільна робота: кожен громадянин має свою роль. Нам потрібно разом підвищити нашу колективну стійкість до дезінформації", – відзначила Браже.
А найдієвішим механізмом протидії дезінформації залишається персональна інформаційна гігієна. Здатність кожного відокремлювати та осмислювати факти та виділяти джерела, яким можна довіряти. І бути спроможним самостійно розпізнати, де правда, а де – брехня.