Перелом війни чи ворота в ядерне пекло: чим обернеться знищення Керченського моста

Три завдання Керченського моста

Чи дійсно Україна може зруйнувати Керченський міст? Якими будуть наслідки цього рішення українського військового командування? Чи знищення цього моста допоможе звільненню півдня України і Криму? Всі ці питання, звичайно ж, будуть нагальними в момент, коли українські Збройні Сили зможуть перейти у контрнаступ саме на південому напрямку.

Цікаве Що буде з війною, коли помре Путін, і хто стане наступним "вождем" орди

Однак якщо ми все ж таки сподіваємося, що Україна буде державою у кордонах 1991 року, а не 2014-го чи навіть 2022-го, про долю Керченського моста дійсно треба думати. Ми вже бачимо, що це – не цивільний об'єкт. 

Коли Керченський міст проєктувався, президент РФ Володимир Путін презентував його саме як зв'язок Росії з так званим "новим федеральним округом". Однак насправді зв'язок був потрібний російському правителю зовсім з іншою метою, ніж продекларовано.

Перша мета – це була корупційна. Адже будівничими Керченського мосту були найближчі соратники Володимира Путіна, з якими він товаришував ще зі своїх юнацьких років. І очевидно, що ці гроші, які російський державний бюджет виділив на будівництво Керченського моста, пішли у кишені самого російського президента та його найближчого оточення.

Другий момент був довести Заходу, що санкції, запроваджені проти РФ 2014 року, після окупації Криму, не спрацьовують. Адже без західних технологій, які вже тоді перебували під санкціями, Керченський міст просто не міг би бути добудований. Однак Росія просто вкрала знамениті турбіни у концерну Siemens. Можливо, з мовчазної згоди самого концерну. І що? Ніяких реальних наслідків цих дій російського політичного керівництва та соратників Путіна, які будували Кримський міст, не відбулося.

Наступний момент – логістичний. Після будівництва Кримського моста було продемонстровано, що він може бути досить важливим маршрутом між територією РФ і окупованого Криму, однак він не заміняє реальний зв'язок Криму з материком. Що кримська економіка, кримське сільське господарство деградують без такого зв'язку.

Не пропустіть Путін увійде в історію лише завдяки валізам із власним г*мном

Пазл нового СРСР

І, звичайно ж, рішення про окупацію Херсонщини і те, що Херсонщину хочуть приєднати до РФ, стало відповіддю на питання – а навіщо був потрібний Кримський міст? Звичайно ж, не для Криму, а для того, щоб створити логістичний маршрут для окупації України. Для того, щоб по цьому Кримському мосту можна було везти зброю, переправляти військових. Саме з цією метою Володимир Путін та його злочинне оточення і замислилися про будівництво такого моста.

Тому що без нього окупувати український південь було б набагато важче. А окупація українського півдня із подальшим виходом на кордони з окупованим ще на початку 90-х років минулого сторіччя Придністров'ям, подальшою окупацією Республіки Молдова є однією зі стратегічних цілей російського президента Володимира Путіна, який замислюється про повну окупацію колишніх радянських республік і відтворення Радянського Союзу на тій території, де людиноненависницька держава розташовувалася до свого краху в 1991 році.

Отже, вважати, що Кримський міст дійсно потрібний як економічний маршрут чи маршрут для пересування людей – мені здається, про це вже можна не говорити.

Актуальне Чи переконав Путін Макрона і Шольца скинути пір'я голубів миру

Всі мости мусять бути спалені

Це раніше казали, що Кримський міст може знадобитися навіть після звільнення Криму від російсько-нацистських окупантів. Зараз потрібно усвідомити – між Росією і Україною має вирости цивілізаційна стіна. І з погляду проведення державного кордону, і з погляду цивілізаційного діалогу, і, звичайно ж, з мовного погляду.

Я сподіваюся, що ми ще побачимо Крим, який буде розмовляти українською і кримськотатарською мовами, а не мовами загарбників, які прийшли сюди спочатку зі злочинними військами Катерини ІІ і палили бібліотеки і палаци. А вдруге – зі злочинними військами Володимира Путіна і знову знищували культурні цінності.

Нема там чого з чим об'єднувати – потрібно відкараскуватися, потрібно створювати умови, за яких після українського кордону буде справжня цивілізаційна порожнеча. Принаймні, для нас.

А якщо хтось захоче спілкуватися із російською державою, якщо хтось не буде усвідомлювати її злочинного характеру, ну то, перепрошую, не за нашого сприяння. Не через нашу територію, не через наш повітряний простір. Все це має бути для Росії закрито на довгі десятиріччя. Аж до того часу, поки російська держава не принесе вибачення за свої злочини, не виплатить відповідні репарації, не відчепиться від нас зі своїм "рускім міром" і своєю культурною експансією.

От коли все це закінчиться раз і назавжди, тоді, можливо, через років 30 – 40, можна буде подумати про якісь мости. Але не в Криму.

Важливе Саботаж на марші: "гарматне м'ясо" кинуло російських командирів і розбіглося по кущах

Дорога до ядерного пекла вже прокладена

Звісно, можна вже зараз говорити про те, що саме зруйнування Кримського моста може змінити характер війни, що тоді президент РФ Володимир Путін потягнеться до ядерної кнопки. Однак скажемо відверто – такий характер війни може змінитися будь-якої хвилини, коли російський президент вирішить, що для підкорення України чи не тільки України можна перевести війну на рівень ядерного конфлікту.

Людство просто має свідомо готуватися до такого повороту подій. І громадяни України мають усвідомити, що наша країна воює з ядерною державою. І тут також можливі різні повороти. Однак це історія вже не про Кримський міст, а про те, що очікує людство у найближчі роки або й десятиліття.

Якщо агресивний режим Путіна не приборкати, звичайно ж, небезпека ядерного конфлікту існуватиме, загибель мільйонів людей стане реальністю, і ми будемо жити або не жити в абсолютно іншому світі. Тому краще зруйнувати один міст, ніж життя десятків мільйонів людей.

Варте уваги – Марченко запевнив, що ЗСУ звільнять Херсон від російських окупантів: дивіться відео