Існує декілька версій: чому собакам так подобається валятися у бруді та фекаліях

4 вересня 2024, 13:11
Читать новость на русском

Джерело:

BBC

У багатьох собак спостерігається цікава поведінка – валятися в бруді та фекаліях. Хоча господарі часто інтерпретують це як ознаку пустощів або поганого виховання, експерти припускають, що цій інстинктивній звичці може бути більш раціональне пояснення.

Вчені виявили, що така поведінка може являти собою незрозумілу форму комунікації. Це явище ретельно досліджував Саймон Гадбуа, який спеціалізується на вивченні диких вовків, лисиць і койотів у Канаді.

Актуально Як змусити собаку пити достатньо води у спеку: секретна техніка 

Чому собаки люблять валятися у бруді та фекаліях?

  • Нюховий камуфляж

Попри давню дружбу з людиною, схильність собак валятися у фекаліях залишається загадковою поведінкою, яка майже не вивчалася науковцями. Припускають, що ця звичка може бути еволюційним залишком з часів, коли собаки були дикими хижаками. Тобто, хоч люди та приручили собак, позбутися основного інстинкту не вийшло.

Можливо, в якийсь момент у далекому минулому цей інстинкт виконував дуже важливу функцію. З часом ця функція зникла, але вони досі це роблять,
– каже Гадбуа.

Було помічено, що вовки постійно качаються у фекаліях інших видів тварин. Вважається, що ця практика слугує важливій меті: забезпечує нюховий камуфляж, який допомагає цим хижакам маскувати свій запах під час переслідування здобичі. Але після результатів дослідження у 1986 році ця ідея була поставлена під сумнів. Дослідники дали вовкам низку різних запахів. В результаті з'ясували, що вовків майже не цікавило качання у фекаліях травоїдних тварин.

Однак дослідники виявили, що другим улюбленим запахом вовків, після штучних духів чи моторної оливи, були фекалії інших хижих тварин, як-от пуми та чорні ведмеді.

  • Соціальний аспект

Експерти припускають, що домашні собаки можуть обмінюватися запахами як формою соціальної взаємодії. Для цих тварин, які в першу чергу покладаються на нюх, щоб орієнтуватися в навколишньому середовищі, обмін загадковими запахами може слугувати цінним засобом комунікації, нагадуючи те, як вони передають інформацію всередині своїх зграй у дикій природі.

Качання у запахах може бути формою "невдумливого спілкування", коли вовки необов'язково усвідомлюють, що несуть запах іншим на своєму хутрі. При цьому качання у запахах асоціюється з їжею,
– каже Пет Гудман, засновниця Вовчого парку Еріх Клінгхаммер.

Вона додала, що спостерігала, як вовки їдять маленькі шматочки лосятини, й після цього качалися у її запаху.

  • Складна форма спілкування

Вчені також досліджують потенціал того, що качання у запахах можуть представляти складнішу форму комунікації.


Вчені розповіли, чому собаки люблять валятися у бруді / Фото Unsplash

У нещодавньому дослідженні вчені підтвердили, що вовки демонструють вибіркову поведінку, коли справа доходить до вибору запахів, на які вони реагують. Протягом 2 років вчені пропонували різні запахи тваринам, які виявляли особливий інтерес до незнайомих запахів. Хоча вовки витрачали багато часу на дослідження посліду травоїдних тварин, таких як олені та морські свинки, їх найбільше приваблювали унікальні запахи, з якими вони раніше не стикалися, зокрема, каррі, розмарин та овеча шерсть.

Дослідники вказують, що така поведінка може бути наслідком присутності незнайомих запахів, припускаючи, що вона може слугувати формою спілкування між членами зграї.

Читайте також Для забезпечення комфорту: яку особливість має знати господар короткомордих порід собак

  • Груповий запах

Саймон Гадбуа дав просте пояснення помітній поведінковій моделі. За його спостереженнями, провідний вовк у зграї зазвичай першим реагує на сильні запахи, а інші члени зграї наслідують його приклад.

Можливо, йдеться про встановлення групового запаху. У вовків, яких я досліджував, якщо хтось почав тертися об щось на кшталт оленячої туші, вся зграя слідувала за ним і робила те саме,
– говорить він.

Тож обтирання запахів серед соціальних тварин, таких як вовки та собаки, може слугувати механізмом групової інтеграції. Така поведінка не лише сприяє відчуттю приналежності до групи, але й може відігравати певну роль у підвищенні соціального статусу особини. Беручи участь у нюханні зі старшими, більш домінантними членами групи, молоді тварини можуть ефективно засвоювати і переймати вищий статус, пов'язаний з цими особами.