Навіть війна його не зупинила: як український вчений рятує рідкісних хом’яків від вимирання
- Український науковець Михайло Русін продовжує рятувати гризунів від вимирання, попри виклики війни та пандемії.
- Європейські хом’яки визнані такими, що перебувають під критичною загрозою зникнення, через значне скорочення чисельності та трансформацію їхнього природного середовища.
Український науковець Михайло Русін продовжує рятувати європейських хом’яків навіть під час повномасштабної війни. Попри обстріли, відключення світла та втрати, він розводить рідкісний вид і повертає його у дику природу.
Про це пише Українська природоохоронна група.
Дивіться також Як виглядає найбільш "втомлена" тварина у світі: кадри, які викликають сонливість
Як український науковець рятує хом’яків у війну?
Під час повномасштабної війни в Україні біолог Михайло Русін не припинив свою місію – рятувати європейських хом’яків, які перебувають під критичною загрозою зникнення. Він очолює програму розведення цих тварин у Київському зоопарку та щороку випускає їх у дику природу, зокрема у Тарутинський степ на півдні країни.
Європейські хом’яки суттєво відрізняються від звичних домашніх: вони більші, агресивніші та значно витриваліші. Водночас саме ці тварини відіграють важливу роль у природному балансі, адже є частиною харчового ланцюга для хижаків, таких як лисиці, тхори та хижі птахи.
За оцінками фахівців, в Україні залишилися лише тисячі європейських хом’яків. На сході країни багато популяцій уже зникли через активні бойові дії. Деякі тварини гинули навіть у зоні бойових зіткнень – потрапляли в окопи або ставали жертвами людської жорстокості.
Русін долучився до програми порятунку виду у 2019 році, ставши фактично єдиним фахівцем в Україні з відповідною науковою спеціалізацією. Вже за рік його робота ускладнилася пандемією COVID-19, коли доступ до зоопарку був обмежений і доводилося отримувати спеціальні дозволи, щоб доглядати за тваринами.
З початком повномасштабної війни ситуація стала ще складнішою. Обстріли Києва, перебої з електроенергією та опаленням створювали загрозу для життя хом’яків, які потребують стабільних умов.
Особливо важким випробуванням стала зима 2023 року. Через атаки Росії у столиці зникали світло й тепло, а температура в приміщеннях опускалася до критичних значень. Тварини перебували у стані сплячки, але навіть невеликі коливання температури могли стати для них смертельними.
Не менш складним виявилося літо. Через відключення електроенергії приміщення зоопарку залишалося без вентиляції та кондиціонування, а температура піднімалася до понад 30 градусів. Це спричинило гіпертермію у частини тварин і призвело до їх загибелі.
Хом'яки дуже схильні до стресу, – каже він, – і з ними сталося кілька серцевих нападів,
– розповідає Русін про наслідки екстремальних умов.
Попри втрати, команда змогла врятувати частину популяції, перемістивши тварин у більш прохолодні приміщення. Однак навіть це було тимчасовим рішенням, адже через загрозу обстрілів доводилося евакуюватися з місця на місце.
Водночас Русін не припиняє випускати хом’яків у дику природу. З 2020 року він робить це щороку – попри пандемію, економічні труднощі та війну. Його робота вже дала результат: частина випущених тварин адаптується до природного середовища і формує нові популяції.
Деякі люди думають, що ми зараз даремно витрачаємо ресурси [на хом’яків]. Посеред війни саме тут я знаходжу свій внутрішній спокій, –
каже він, коментуючи критику.
Проте науковець переконаний, що навіть у воєнний час не можна відмовлятися від захисту природи. Він наголошує, що зникнення цього виду матиме серйозні наслідки для екосистеми, адже порушиться баланс між хижаками та їхньою здобиччю.
Вчені випускають гризунів у дику природу: дивіться відео
Попри всі труднощі, Русін продовжує свою роботу і надихає інших долучатися до збереження природи. Його діяльність стала прикладом того, як навіть у найважчі часи можна боротися не лише за виживання людей, а й за майбутнє довкілля.
Чому європейські хомʼяки такі рідкісні?
Європейського хом’яка, який ще донедавна був звичним видом у багатьох країнах, зараз офіційно визнано таким, що перебуває під критичною загрозою зникнення. Відповідний статус йому надав Міжнародний союз охорони природи, включивши до "Червоного списку".
Ще у XX столітті ці гризуни були широко поширені по всій Європі, однак нині їхня чисельність різко скоротилася. У деяких регіонах, зокрема у Східній Європі, вид уже зник приблизно на 75% свого природного ареалу.
Однією з ключових причин є різке падіння рівня розмноження. Якщо раніше самки могли народжувати до 20 дитинчат за сезон, то зараз цей показник знизився до 5 – 6. Причини такого скорочення досі остаточно не встановлені, однак науковці припускають вплив змін у сільському господарстві та кліматі.
Суттєво вплинула й трансформація природного середовища. Масове впровадження монокультур у сільському господарстві позбавило хом’яків різноманітної їжі та природних укриттів. Через це тварини стають більш вразливими до хижаків і не можуть нормально відновлювати популяцію.
Додатковим фактором стало активне винищення хом’яків у минулому. У середині XX століття їх масово відловлювали заради хутра, що також суттєво скоротило чисельність виду.
Ситуація є критичною і потребує негайних дій. Паралельно з дослідженням причин зникнення необхідно вже зараз відновлювати популяцію.