1 
Про це пише Українська природоохоронна група.
Дивіться також Як виглядає найбільш "втомлена" тварина у світі: кадри, які викликають сонливість
Як український науковець рятує хом’яків у війну?
Під час повномасштабної війни в Україні біолог Михайло Русін не припинив свою місію – рятувати європейських хом’яків, які перебувають під критичною загрозою зникнення. Він очолює програму розведення цих тварин у Київському зоопарку та щороку випускає їх у дику природу, зокрема у Тарутинський степ на півдні країни.
Європейські хом’яки суттєво відрізняються від звичних домашніх: вони більші, агресивніші та значно витриваліші. Водночас саме ці тварини відіграють важливу роль у природному балансі, адже є частиною харчового ланцюга для хижаків, таких як лисиці, тхори та хижі птахи.
За оцінками фахівців, в Україні залишилися лише тисячі європейських хом’яків. На сході країни багато популяцій уже зникли через активні бойові дії. Деякі тварини гинули навіть у зоні бойових зіткнень – потрапляли в окопи або ставали жертвами людської жорстокості.
Русін долучився до програми порятунку виду у 2019 році, ставши фактично єдиним фахівцем в Україні з відповідною науковою спеціалізацією. Вже за рік його робота ускладнилася пандемією COVID-19, коли доступ до зоопарку був обмежений і доводилося отримувати спеціальні дозволи, щоб доглядати за тваринами.
З початком повномасштабної війни ситуація стала ще складнішою. Обстріли Києва, перебої з електроенергією та опаленням створювали загрозу для життя хом’яків, які потребують стабільних умов.
Особливо важким випробуванням стала зима 2023 року. Через атаки Росії у столиці зникали світло й тепло, а температура в приміщеннях опускалася до критичних значень. Тварини перебували у стані сплячки, але навіть невеликі коливання температури могли стати для них смертельними.
Не менш складним виявилося літо. Через відключення електроенергії приміщення зоопарку залишалося без вентиляції та кондиціонування, а температура піднімалася до понад 30 градусів. Це спричинило гіпертермію у частини тварин і призвело до їх загибелі.
Хом'яки дуже схильні до стресу, – каже він, – і з ними сталося кілька серцевих нападів,
– розповідає Русін про наслідки екстремальних умов.
Попри втрати, команда змогла врятувати частину популяції, перемістивши тварин у більш прохолодні приміщення. Однак навіть це було тимчасовим рішенням, адже через загрозу обстрілів доводилося евакуюватися з місця на місце.
Водночас Русін не припиняє випускати хом’яків у дику природу. З 2020 року він робить це щороку – попри пандемію, економічні труднощі та війну. Його робота вже дала результат: частина випущених тварин адаптується до природного середовища і формує нові популяції.
Деякі люди думають, що ми зараз даремно витрачаємо ресурси [на хом’яків]. Посеред війни саме тут я знаходжу свій внутрішній спокій, –
каже він, коментуючи критику.
Проте науковець переконаний, що навіть у воєнний час не можна відмовлятися від захисту природи. Він наголошує, що зникнення цього виду матиме серйозні наслідки для екосистеми, адже порушиться баланс між хижаками та їхньою здобиччю.
Вчені випускають гризунів у дику природу: дивіться відео
Попри всі труднощі, Русін продовжує свою роботу і надихає інших долучатися до збереження природи. Його діяльність стала прикладом того, як навіть у найважчі часи можна боротися не лише за виживання людей, а й за майбутнє довкілля.
Чому європейські хомʼяки такі рідкісні?
Європейського хом’яка, який ще донедавна був звичним видом у багатьох країнах, зараз офіційно визнано таким, що перебуває під критичною загрозою зникнення. Відповідний статус йому надав Міжнародний союз охорони природи, включивши до "Червоного списку".
Ще у XX столітті ці гризуни були широко поширені по всій Європі, однак нині їхня чисельність різко скоротилася. У деяких регіонах, зокрема у Східній Європі, вид уже зник приблизно на 75% свого природного ареалу.
Однією з ключових причин є різке падіння рівня розмноження. Якщо раніше самки могли народжувати до 20 дитинчат за сезон, то зараз цей показник знизився до 5 – 6. Причини такого скорочення досі остаточно не встановлені, однак науковці припускають вплив змін у сільському господарстві та кліматі.
Суттєво вплинула й трансформація природного середовища. Масове впровадження монокультур у сільському господарстві позбавило хом’яків різноманітної їжі та природних укриттів. Через це тварини стають більш вразливими до хижаків і не можуть нормально відновлювати популяцію.
Додатковим фактором стало активне винищення хом’яків у минулому. У середині XX століття їх масово відловлювали заради хутра, що також суттєво скоротило чисельність виду.
Ситуація є критичною і потребує негайних дій. Паралельно з дослідженням причин зникнення необхідно вже зараз відновлювати популяцію.