Платні камери в СІЗО: скільки коштують та хто там вже сидить

1 червня 2020, 07:01
Читать новость на русском

Запровадження Мін'юстом платних камер в СІЗО спровокувало хвилю суперечок: юристи переконують в їх незаконності. Ті ж х знає ситуацію глибше кажуть, що ці камери не будуть користуватись популярністю серед мешканців СІЗО.

Чому підозрювані обходять стороною платні камери від Мін’юсту, а обирають інші, хоч і дорожчі, та скільки насправді коштує комфорт в СІЗО, – журналістка 24 каналу дізнавалась у знавців пенітенціарної системи.

Приватна тюрма від Пабло Екскобара

Починаючи аналізувати приватні в’язниці одразу згадується досвід Колумбії. Де, в 1991 році лідер наркокартелю Пабло Ескобар уклав угоду з владою про те, що він здається і його ув’язнюють, але не екстрадують до США. Щоправда, наркобарон побудував собі тюрму на власний смак. Де було не лише футбольне поле, водоспад, бар, а й більярд та інші предмети розкоші.

Читайте також У Чернігівській в'язниці з'явились платні VIP-камери: відома вартість

В Україні теж дбають про нормальні умови перебування в місцях несвободи тих, хто вчинив злочин чи підозрюється в такому. Наразі в кількох українських СІЗО Міністерство юстиції вже відкрило кілька камер покращеної комфортності. Водночас, міністр юстиції Денис Малюська неодноразово заявляв, що будуть робити приватні СІЗО, а приватні в’язниці – ні.

Приватні тюрми – це великий бізнес. І з’являється такий бізнес, який зацікавлений у тому, щоб людей у тюрмах було більше. Вони не зацікавлені в тому, щоб людей перевиховувати, щоб людей відправляти на волю, щоб застосовувати інші, дешевші способи покарання,
– наголосив Денис Малюська.

Також він додав, що його відомство піде на приватизацію СІЗО. Як наслідок, у нас дійсно з’являться приватні слідчі ізолятори, де утримують підозрюваних до винесення судового вироку.


Так виглядають платні камери в СІЗО від Мін'юсту / Фото пресслужби міністерства

Якщо говорити про ідею запровадження комфортних умов в СІЗО, то варто згадати про юридичні чи правові орієнтири у цьому питанні.

На переконання експерта з кримінального права, кандидата юридичних наук, Григорія Усатого, під ідеями гуманності та добрими намірами, що підслідним має бути комфортно перебувати навіть в умовах тимчасового обмеження свободи, криється велика проблема.

Недоліки цієї ідеї криються в наступному:

  • по-перше, виникає велике питання щодо пріоритетності подібних ідей,
  • по-друге, завдяки яким механізмам їх реалізовуватимуть.

Якщо ми хочемо покращити умови перебування підслідних в СІЗО, мабуть, треба було розпочинати з іншого. Цим ми могли б лише завершити даний процес, – вважає Усатий.

Вартість "авторитетної" камери

Офіційно озвучена мета створення таких камер – боротьба з корупцією та заробляння грошей для ремонту інших камер.

Рекомендуємо Випустити з тюрем: кому уряд пропонує амністію через пандемію

Оцінюючи таку ініціативу Мін'юсту, колишній голова Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький зауважує, якщо гроші на цих камерах і зароблятимуть, то їх буде настільки мало, що про не доводиться й говорити.

Щодо питання – наскільки вони потрібні для в’язнів, то вже два тижні ці камери функціонують в Лук'янівському СІЗО, проте за даними Сергія Старенького, там ніхто не сидить.

За моєю інформацією розцінки за перебування в інших камерах, які були і їх Мін'юст називав корупційними, – зросли. Якщо раніше адміністрації платили 400-500 доларів за хорошу камеру, то тепер 600-700 в місяць,
– розповідає Сергій Старенький.

Підозрювані не бажають переїжджати в камери покращеної комфортності, оскільки там установлене відеоспостереження. Власне, міністерство про це всім повідомило та й увага до них прикута. Як каже Сергій Старенький, в’язням не потрібно забагато уваги: для них чим менше контрою, тим краще. Тому ініціатива боротьби з корупцією, поки що "вилилась" у те, що корупційні розцінки за нормальні камери зросли. Таких камер в СІЗО приблизно 30 і вони існують та функціонують й надалі.

Щодо ремонту зробленого в камерах, про які говорять в Мін'юсті. Ексочільник пенітенціарної служби каже, йому розповідали, що камери покращеної комфортності – це камери облаштовані в’язнями за свої кошти. Просто там міністерство купило кулер, коврик і ще щось, проте особливо грошей в їх облаштування не вкладало.


Міністр юстиції оцінив комфортність камер / Фото пресслужби міністерства

Є ще одне питання – отримання плати з камер. Це комерційний дохід, а податки хто буде платити? СІЗО не може, бо вони не є суб’єктом надання готельних послуг. Це фінансова схема, але про неї можна буде говорити трохи пізніше, коли вони отримають цей дохід,
– розповідає Сергій Старенький.

Сумнівна законність новації

Щоправда, у багатьох правозахисників одразу виникло питання – чи не порушує таке рішення права людей.

"Подібні новели з боку керівництва Мін'юсту напряму суперечать статті 24 Конституції, яка передбачає рівні конституційні права і свободи для громадян і їх можливість бути рівними перед законом", – каже Григорій Усатий.

Погоджується з таким твердженням і Сергій Старенький. Він вважає, що це є пряме порушення закону про попереднє ув’язнення, де чітко прописано – в Україні забороняється будь-яка дискримінація за національними, релігійними, статевими ознаками, зокрема, за фінансовим станом.

Що говорить Конституція? В Основному законі написано: не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному випадку спостерігається певна дискримінація малозабезпечених підслідних. Знову ж багатим – гарні умови тримання, бідним – погані.

Звісно, ніхто, хто хоча б раз бував у СІЗО, не сперечатиметься у необхідності змін. Багато разів міжнародні експерти та правозахисні організації казали про неналежні умови утримання підозрюваних в СІЗО. В таких місцях часто нелюдські умови утримання людей, проте чи варто це робити так – питання.

Більше вкрав – комфортніше сидиш?

Якщо ми не вирішуватимемо проблему і шукатимемо швидкі та ефектні, а не ефективні рішення, то ситуація не покращиться.

До слова Як реформуватимуть в’язниці в Україні: деталі від очільника Мін'юсту Малюськи

Адже, в Кримінальному кодексі є стаття 191 – привласнення розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживанням службовим становищем, тобто йдеться про крадіжку бюджетних коштів. Виходить, чим більше таких коштів посадовець вкраде, тим вищі в нього шанси на перебування в комфортних умовах в СІЗО.

Якщо згадати суттєвий рівень української корупції, то тут теж не витримує жодної критики ідея міністра юстиції. Він говорить, що запроваджуючи платні камери в слідчих ізоляторах, він не пропонує приватні тюрми. Йдеться про приватні камери в СІЗО. На його думку, таке рішення сприятиме мінімізації корупції, яка є в пенітенціарній системі.

Проте, Георгій Усатий, вважає що це міф. Коли ми говоримо про корупцію, запроваджувати приватні тюрми немає сенсу, інакше держава буде зацікавлена аби було якнайбільше потенційних клієнтів для цих приватних установ задля отримання з них коштів. А в СІЗО ще ж вину людини ще не доведено і тривають досудове слідство, тому люди мають право на людські умови перебування в таких неприємних установах.


У платній камері Київського СІЗО є й портрет Шевченка / Фото пресслужби Мінюсту

Все так, але ж послуговуючись логікою міністра це теж може спровокувати новий виток корупційної складової. Тому що система досудового розслідування буде зацікавлена у фабрикуванні справ тощо. Чим більше людей перебуватиме у СІЗО, тим більше нас наповниться держбюджет, то чи не є це корупційною складовою? На думку Усатого, – це прямий крок до корупції.

До теми Слабкодухим не дивитись: Малюська показав, чим годують в київському СІЗО – фото

Ще одне питання – яким чином здійснюється визначення плати за перебування в таких слідчих ізоляторах. Сьогодні, в межах пілотного проєкту Мін'юсту, в нього входять Чернігівське, Львівське, Лук'янівське СІЗО в столиці. Проте вартість перебування в платних камерах суттєво відрізняється. Якщо у Чернігові ця плата становить 500 гривень на добу, то в Лук'янівці вже 2 тисячі. Якими стандартами послуговувались ті, хто визначав вартість перебування в такій камері. Чи обраховуючи вартість враховували, що Київ – це туристично привабливе місце?

Хотілось би побачити нормативно-правову базу під ці питання, аби потім можна було чи критикувати цю ідею чи підтримати. Поки ми бачимо піар-кампанію окремо взятого міністра,
– каже Григорій Усатий.

Окрім того, міністр порівнює камери в СІЗО з номерами у готелях. Варто нагадати – до готелю людина приїздить з власної волі, а "відпочинок" у СІЗО ніхто при здоровому глузді собі не замовляє. Коли туди відправляють людину, це відбувається примусово. Розподіляти заарештованих на тих, хто може і ні купити кращі умови й тих, хто не може – по суті пряма заявка на порушення рівності всіх людей перед законом, зокрема перед Конституцією.