На початку війни ОБСЄ не евакуювала українських працівників, – Politico

Знаки російського вторгнення були тижнями, якщо не місяцями. Адже російські війська скупчувалися навколо України та малювали "Z" і "V" на своїх військових автомобілях.

Важливо Не треба її заспокоювати, це політична гра, – Зеленський закликав поставити Росію на місце

Крім того, риторика Володимира Путіна ставала все більш войовничою, а Західні розвідувальні служби попереджали, що вторгнення неминуче. Попри це Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), здавалося, що дрімала. Про це зазначає видання Politico.

Протягом 8 років організація керувала Спеціальною моніторинговою місією (СММ) на території України. Її завданням було спостерігати за війною та підраховувати порушення режиму припинення вогню в східних регіонах країни, та вказувати на наслідки за її межами. Проте коли 24 лютого 2022 року посипалися російські ракети й танки почали перетинати український кордон, в ОБСЄ не було плану як реагувати на атаку такого масштабу.

Представники організації намагалися з’ясувати, що робити з 966 міжнародними спостерігачами та місцевими співробітниками, що були розкидані по території України, включно з Луганською та Донецькою областями. 

Увечері 24 лютого генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмід наказала евакуювати міжнародний персонал з України та доручила своєму головному спостерігачеві "сприяти переміщенню членів національної місії всередину країни, де це можливо, та якщо це буде потрібно".

Що було з місцевим персоналом

Росія все більше завдавала ракетних ударів по всій Україні, коли сотні спостерігачів і місцевих співробітників відчайдушно шукали відповіді у високопоставлених посадовців ОБСЄ. Те, що вони отримали замість підтримки чи плану евакуації — електронний лист зі співчуттям. "Будьте в безпеці та всього найкращого", – йшлося в ньому.

Ще один електронний лист виданню Politico надали співробітники української СММ, який надіслав Альмір Механович – заступник керівника групи Донецького підрозділу. 

Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб звернутися до нашого Національного штабу. Я знаю, що трагічне погіршення безпекової ситуації в країні й те, що ОБСЄ вирішила тимчасово евакуювати міжнародний персонал, викликало у всіх вас відчуття невизначеності,
– написав Механович.

"Я хочу запевнити вас, що ми робимо все, що в наших силах, щоб отримати відповіді на ваші запитання", – Альмір Механович.

Згідно з дослідженням Politico, за дні та тижні до вторгнення й одразу після цього виявилося, що місцеві співробітники не отримували відповідей, або принаймні тих, які їм потрібні від ОБСЄ.

Натомість існував внутрішній опір попередньому плануванню евакуації, відсутність оновленого плану під час нападу, збої в комунікації та правила, які обмежують кількість співробітників, що можуть евакуюватися. Через це 478 українських співробітника та їх родини опинилися в небезпечній ситуації.

Які наслідки дій ОБСЄ

Принаймні для одного колишнього співробітника це мало смертельні наслідки. Марина Феніна загинула 1 березня під час російських обстрілів у Харкові.

Щонайменше 6 місцевих співробітників ОБСЄ були затримані в підконтрольних Росії Донецькій і Луганській областях за нібито шпигунство та державну зраду. Троє досі залишаються під вартою і їм висуваються фіктивні звинувачення, які передбачають суворі вироки або, можливо, смертну кару.

Ще десятки людей у цих районах бояться залишати свої домівки через те, що їх можуть викрасти на вулиці. А тоді на них чекає подібна доля або навіть примусово призвуть до російських збройних сил проти власної держави.

Висновки Politico ґрунтуються на інтерв’ю з 4 колишніми членами СММ в Україні, 3 нинішніми високопоставленими посадовими особами ОБСЄ, а також внутрішніми електронними листами та документами.

Може бути цікаво – Виступу Володимира Зеленського на Азійському саміті з безпеки: дивіться відео