Демократія на краю прірви: відомий економіст дав невтішну оцінку майбутньому США
Американський демократичний експеримент може дійсно наближатися до кінця, вважає лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Круґман;
Загрозливий сценарій
Це не гіпербола для тих, хто стежить за політичними подіями. Республіканці можуть взяти владу цілком законно, або здобути її, спираючись на придушення голосування, зазначає відомий аналітик у колонці для NYT.
Читайте ще Як Байден змінив США: міграційні пом'якшення та "прибирання" за Трампом
Їхні законодавці можуть просто відмовитись затверджувати демократичні голоси, оголосивши Трампа або його політичного наступника переможцем. Якби це не було розіграно, "червона партія" буде намагатися захопити контроль та зробити все, щоб зупинити спротив. Але як Америка дійшла до такого?
Акція фанатів Трампа щодо результатів виборів / Фото NBC News
Ми кожен день бачимо та читаємо про республіканський гнів. Вони вірять, бездоказово, що вибори 2020 року були вкрадені. В Конгресі у них засідають ультраправі політики, які порівнюють необхідність носити маски проти коронавірусної хвороби з Голокостом. Пол Круґман, щоправда, зазначає: фокусування на божевіллі може нашкодити розумінню, чому воно взагалі можливе.
Кевін Маккарті – очільник більшості республіканців у Конгресі / Фото Los Angeles Times
Головна проблема: майже ніхто з видних республіканських політиків не суперечив заявам президента! А багато хто навіть підтримував їх. Загроза номер один йде не від божевільних, на кшталт Мерджорі Тейлор Грін. А від безхребетних кар'єристів типу лідера більшості республіканців Кевіна Маккарті.
І от ця безхребетність має глибокі інституційні корені.
Дві різні партії в Америці
Політологи в США давно доводять, що дві головні американські партії доволі сильно відрізняються. Демократи це більше як "гурток за інтересами": екологія, підтримка ЛГБТК, профспілки й так далі. Тоді як республіканці це згуртований, монолітний рух. Його інколи описують ще і як рух ідеологічний, консервативний.
Хоча раніше консервативна згуртованість дуже полегшувала життя республіканцям. Тоді як демократи мали домовлятися з різними округами, які мали часто протилежні думки та конкуруючі вимоги. Їхні візаві мали всього лише дотримуватися лінії партії й отримувати винагороду за лояльність.
Актуально Тиск на друзів Трампа: що стоїть за обшуками у Руді Джуліані
Навіть коли (і якщо) гарний республіканець програє вибори, існує мережа з м'яких крісел у правих аналітичних центрах. Така собі "мережа безпеки", де продовжували циркулювати потрібні погляди. А також постійні появи в студії Fox News, бо партія воліє отримувати поради від політично надійних людей.
Одна партія, одна думка
Втім, таке легке життя було привабливим не для всіх. Республіканська партія давно не вітає людей з реальними знаннями та репутацією, їм там незручно. Бо можуть змусити підтримувати свідомо неправдиві твердження.Хоча є й інший приклад: в економіці – рідній галузі Пола Круґмана – є багато республіканців з гарною та міцною репутацією. Як і будь-яка інша наукова галузь, вона тяжіє до демократії, але менше ніж соціальні або точні науки.
Чому демократія може зникнути
Зараз складно знайти аналітика ринка праці або з питань податків – який розраховує повернутися до звичайної, неполітичної роботи через кілька років – який не пішов би нової адміністрації.
Тим часом Перемоги без хайпу: у чому секрет перших успіхів Байдена
Але справжнім політикам, які печуться про неї та мають свої незалежні округи, може бути складніше. У "Старій добрій партії" наразі немає місця для таких як Берні Сандерс або Елізабет Воррен. Якщо, звісно, не враховувати унікальний кейс Мітта Ромні.
Розквіт авторитарної партії
Велика частка мовчазних кар'єристів зробила республіканців вразливими до авторитаризму. А тоді він захопив партію повністю. Либонь, більша частина з них вірить у захоплення Капітолію антифашистами або навіть натовпом неагресивних туристів.Десятки років, як монолітне підприємство, Республіканська партія заповнювалася людьми, які всюди дотримувалися партійної лінії. І це відбувалося згори вниз. Якщо Трамп або інша наближена особа скаже, що "США завжди воювали зі Східною Азією", то "більшість партії повторить "ми завжди воювали зі Східною Азією", вважає Круґман.
Трамп каже: "Я переміг на виборах" і прибічники повторюють, що "він переміг на виборах", не зважаючи на всі факти. Але головна річ у тому, що ні мегаломанія згори, ні лють знизу не пояснюють, чому демократія у США висить на волосині. Малодушність і страх, а не божевілля – ось чому "уряд для людей" може скоро зникнути з цієї землі.