Не залишили від острова нічого: на що перетворили росіяни Джарилгач після окупації

Експерти зазначають, що на острові постраждала популяції всіх рідкісних рослин і тварин, зокрема копитних. Журналісти з'ясували, що саме коїться наразі на Джарилгачі та як росіяни використовують його для воєнних дій.

Дивіться також Українська спека: у Міноборони показали, як "смажать" окупантів за температури +2500 градусів

Що накоїла пожежа на острові Джарилгач

Директорка природного заповідника Ірина Сабашенко зазначила, що наразі пожежу на острові вже не спостерігають. Водночас вона наголосила, що вогонь знищив майже 16 кілометрів території Джарилгача.

Пожежа тривала приблизно тиждень. Вона розпочалася 4 – 5 серпня, так ми бачимо із даних космознімків. Станом на 11 серпня ми вже можемо спостерігати, що пожежа припинилася,
– сказала вона.

Також Сабашенко наголосила, що пожежа виникла саме через те, що російські загарбники облаштували полігон на окупованому острові. Відтак, скоріш за все, було загоряння рослинного покриву, що призвело до вигоряння майже всієї заповідної зони, де сконцентрована основна частина всіх цінних видів екосистем.

Директорка також сказала, що серед знищених рослин був і золотобородник цикадовий, яка стала основою для створення національного заказника. Вона наголосила, що на відновлення рослинного покриву після деокупації острова буде потрібно від 10 до 30 років, в залежності від виду.

Працівники національного заповідника також уже передали до Херсонської обласної прокуратури та до Офісу генерального прокурора інформацію про пожежу. Себашенко додала, що прокуратура вже відкрила кримінальне провадження.

Вона наголосила, що направила дані про наслідки пожежі в Державну екологічну інспекцію та в Департамент екології для того, щоб підрахувати збитки на острові. Надалі це потрібно для того, щоб країна-агресорка виплачувала репарацію за вчинену шкоду на Джарилгачі.

Пожежу на Джарилгачі бачили й в Скадовську

Голова Скадовської територіальної громади Олександр Яковлєв звернув увагу, що на острові Джарилгач були присутні російські війська з моменту його окупації. Проте з травня 2023 року відбулися значні зміни, оскільки окупанти засипали піском частину моря, створивши сполучення між островом і сусіднім селом Лазурним. Тепер це дозволяє транспортувати на острів велику військову техніку. 

Він наголосив, що пожежу на острові було досить добре видно в тимчасово окупованому Скадовську.

"Жителі повідомляли нам, є навіть фото, де видно, як дим йде з острова. На жаль, я думаю, пошкоджена значна частина фауни й флори теж. Тому що гинуть під час таких пожеж всі живі організми", – наголосив Яковлєв.

Він також стверджував, що диму від пожежі на острові наразі не було виявлено. Проте неподалік від Джарилгача можна було спостерігати перевезення обладнання. Точність цієї інформації залишається невизначеною, оскільки доступ до зони був суворо обмежений протягом тривалого періоду часу.

Яковлєв також зазначив, що російських військових у Скадовську багато. Втім, вони навряд чи переймалися гасінням пожежі на острові Джарилгач.

Вони точно могли перейматися рятуванням свого майна, якщо воно там було поруч, чи якось обмежити доступу до їхніх позицій, до їхньої території. Там немає пристосованої техніки для пожежогасіння,
– сказав він.

Наостанок він додав, що у самому Скадовську поки тихо, а вибухи бувають рідко. За його словами, гуманітарна ситуація в тимчасово окупованому місті також стабільна.

Які екологічні наслідки для острова

Керівник громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк заявив, що наслідки від пожежі на острові Джарилгач безумовно руйнівні. Адже на острові вигоріла вся незаболочена територія.

Він наголосив, що ніхто не очікував, що на острові може статися настільки масштабна пожежа. До того ж, окрім рослин, там могли загинути й тварини.

Василюк запевнив, що природа після пожежі частково відновиться. Втім, унікальність Джарилгача, на його думку, вже втрачена.

"Рослини, які багаторічні, коріння, яких глибоко в ґрунтів, звичайно вони наступного року знову будуть. А що робити з наземними тваринами? Тому я думаю, саме з цієї причини унікальність Джарилгача вже втрачена. Він вже буде біднішим", – пояснив експерт.

Він наголосив, що після деокупації потрібно буде вилучати пісок, який насипали російські військові, і повертати Джарилгач до стану острова. Зокрема, відновити рух води Джарилгацькою затокою і Чорним морем, щоб убезпечити фауну Джарилгача.

Також розмінування Джарилгача стане серйозною проблемою після деокупації, оскільки, за прогнозами експерта, знадобиться кілька десятиліть, щоб зробити острів безпечним.

Яке значення Джарилгача з військової точки зору

Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук зауважив, що суттєвого військового значення Джарилгач не має. Втім, росіяни зацікавилися цим островом.

Якщо поглянути на карту бойових дій, після звільнення особливо правобережної Херсонщини, Джарилгач став таким найбільш віддаленим від "передка" районом для того, щоб не потрапляти під обстріли, проводити там навчання,
– запевнив він.

Тому росіяни вирішили використовувати Джарилгач як тренувальний полігон для своїх військових, нехтуючи тим, що ця територія охороняється. Наразі також достеменно невідомо, чи відійшли російські військові із Джарилгача після пожежі, оскільки зібрати точну інформацію з цього віддаленого місця складно. Супутникова розвідка є першоджерелом інформації, і, за словами експерта Лакійчука, значних спостережуваних змін на території не відбулося.

Наостанок Лакійчук наголосив, що острів зазнав значної шкоди не лише від пожежі та обстрілів, але й від простої присутності окупантів. Адже на острів перевозили військову техніку, проводили інтенсивні стрільби, тактичні навчання, копання окопів, будівництво бліндажів.