Змінює багато аспектів життя: юрист пояснив, що таке пробаційний нагляд

Закон набуде чинності за шість місяців. Пробаційний нагляд має стати свого роду проміжною ланкою між умовним терміном і позбавленням волі. Юрист Іван Карнаух розповів 24 Каналу, яка мета цього законопроєкту.

Дивіться також Попри низку заперечень: Комітет Ради схвалив переспрямування військового ПДФО в держбюджет

Що таке пробаційний нагляд

Термін пробаційний нагляд можна назвати новим лише відносно, оскільки починаючи з 2000 року до законодавства імплантувалася можливість застосування такого виду нагляду, зазначив Карнаух. Просто він мав інші назви, але суть його зводилася до того, що замість відбування покарання у спеціалізованих колоніях, наприклад тюрмах, слідчих ізоляторах, людині призначалася певна кількість обов'язків, яких вона повинна була дотримуватися.

Зокрема, періодичне відвідування спеціальних місць для контролю того, що людина дійсно виконує ці обов'язки, заборона змінювати адресу проживання, місця роботи без повідомлення відповідних органів, вводилися обмеження щодо перетину кордону та зміни території проживання, а також лікування, якщо особа мала наркотичну чи іншу залежність,
– зазначив Карнаух.

Легке покарання

У зв'язку з прийняттям нового законодавства збільшується перелік злочинів, до яких можна застосовувати такий вид покарання. До нового переліку потрапили злочини, які раніше гарантували ув'язнення особи й ізоляцію її від суспільства.

Загалом пробаційний нагляд як можливе покарання вводять до більш ніж 140 статей Кримінального кодексу. Зокрема, його можуть призначити за статтями:

• Побої і мордування;
• Домашнє насильство;
• Погроза вбивством;
• Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
• Ненадання допомоги хворому медичним працівником;
• Насильницьке донорство;
• Експлуатація дітей;
• Примушування до вступу в статевий зв’язок;
• Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму;
• Крадіжка;
• Грабіж;
• Шахрайство;
• Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги;
• Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах;
• Незаконне полювання;
• Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду;
• Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• Зловживання владою або службовим становищем;
• Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;
• Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою;
• Порушення права на захист;
• Втручання в діяльність судових органів;
• Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного тощо.

На думку юриста, в умовах воєнного стану гуманізація за такими статтями й злочинами дивна.

Мета законопроєкту – це є необхідність для того, щоб звільнити місця виконання покарань, слідчі ізолятори, які за думкою законотворців пов'язані з необхідністю поповнення обмінного фонду і тримання військовополонених.

Настільки це відповідає дійсності – будемо слідкувати за розвитком подій, але перелік статей свідчить про те, що саме за цими статтями виносилася велика кількість обвинувачувальних вироків й винні опинялися за ґратами,
– сказав юрист.

Після набрання чинності кривдника максимум може очікувати – домашній арешт. Тобто він залишатиметься на свободі, але періодично змушений буде приходити до органів пробації для того, щоб відмітитися. Серйозного покарання зловмисник не отримає, якщо не вчинить тяжких злочинів, за які передбачається покарання від 5 років.

Санкція статей, які передбачають покарання понад 5 років це або тяжкі тілесні ушкодження, або навмисні вбивства. Однак метод пробації не є імперативним – суди й далі можуть розміщувати таку особу в місця позбавлення волі.

Законодавчі зміни в Україні

• Верховна Рада 21 вересня ухвалила правки до закону про національні меншини. Зокрема, цей документ окреслює, за яких умов права і свободи нацменшин можуть бути обмежені.
• Ще у 2021 році депутати ухвалили закон про створення реєстру олігархів. Однак через війну його створення поставили на паузу. Кабінет міністрів прийняв рішення, що реєстр олігархів створять через три місяці після закінчення війни.
• Верховна Рада закликала до створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Завданням законопроєкту є уточнення взаємодії державних реєстрів під час надання статусу учасника бойових дій, а також спрощення процедури оформлення статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.