Гауді задумав не парк: як житловий проєкт став пам'яткою ЮНЕСКО

Як невдалий житловий проєкт став пам'яткою ЮНЕСКО?

Парк Гуель нині відомий як муніципальний парк Барселони, один із найбільших зелених просторів міста та популярну туристичну локацію, пише Dezeen.

Дивіться також Конфісковану квартиру Лебедєва виставлять на аукціон: що залишилося всередині 

Водночас початковий задум був зовсім іншим: Гауді створював не парк для всіх, а приватний житловий комплекс на схилі гори в районі Грасія.

Замовником став промисловець Еусебі Гуель. Він хотів збудувати елітне поселення для міської буржуазії, спираючись на ідеї міст-садів. Такий формат мав поєднати приватні будинки, зелень, дороги, тераси й простори для спільного користування.

За планом Гауді, територію мали поділити на 60 трикутних ділянок для розкішних будинків. Їх повинні були з'єднати три віадуки, головна дорога, пішохідні маршрути, короткі проходи й сходи. Будівництво почалося у 1900 році, а вже до 1903 року завершили два вхідні павільйони, головні сходи та підняті доріжки.

Втім, задум не спрацював. У 1914 році проєкт зупинили через слабкий інтерес покупців, складні умови оренди та недостатньо зручне транспортне сполучення з містом. З 60 запланованих будинків звели лише два. Один із них став домом самого Гауді.

Після смерті Гуеля у 1918 році маєток поступово змінив свою роль. У 1922 році територію продали міській раді Барселони, а у 1926 році Парк Гуель відкрили як громадський простір для мешканців міста.

Основна територія парку та об'єкт культурної спадщини займають 12 гектарів. Поруч є ще 8 гектарів лісової зони. Попри зміну функції, у парку збереглися ключові елементи первісного задуму Гауді: дороги, тераси, віадуки й архітектурні деталі, які мали обслуговувати закрите житлове містечко.

Парк Гуель / Фото Dezeen

Біля входу стоять два павільйони для сторожів. Вони мають піщаний колір, нагадують пряникові будиночки й оздоблені традиційною каталонською плиткою та мозаїкою. Ці будівлі мали зустрічати мешканців і гостей комплексу, а тепер стали одним із найвпізнаваніших образів парку.

Від павільйонів починаються Драконові сходи. На них розміщена мозаїчна скульптура дракона або саламандри, яка стала символом Парку Гуель. Сходи ведуть до верхніх рівнів території, де Гауді планував простори для мешканців майбутнього комплексу.

У центрі розташована Площа природи. Це велика відкрита тераса, яку спочатку задумували як місце для вистав просто неба. З неї відкривається вид на Барселону та Саграда Фамілія, ще один знаменитий проєкт Гауді.

Навколо тераси проходить хвиляста лавка, розроблена помічником Гауді Жузепом Жужолем. Вона водночас працює як балюстрада й оздоблена різнокольоровою мозаїкою з керамічних уламків.

Парк Гуель / Фото Dezeen

Площу природи підтримує Гіпостильна зала. Вона частково вбудована у схил пагорба і складається з 86 доричних колон. Через порожнисті колони проходить система збору дощової води: вода з площі потрапляє до підземного резервуара.

Важливою частиною первісного житлового проєкту були віадуки. Нижній, Середній і Верхній віадуки шириною 5 метрів були розраховані на екіпажі, які мали перевозити мешканців до верхніх ділянок комплексу. Для них використовували камінь, знайдений на самій території, тому споруди виглядають природною частиною схилу.

Найвища точка парку розташована на пагорбі Трьох Хрестів, на висоті 182 метри над рівнем моря. Спочатку там планували звести каплицю, але замість неї встановили кам'яні хрести. Після перетворення маєтку на громадський простір колишній будинок Гуеля, Ларрард-Хаус, став муніципальною школою, а будинок Гауді перетворили на Будинок-музей Гауді.

Парк Гуель щороку приймає близько 4,5 мільйона відвідувачів. Через переповненість і надмірний туризм міська рада Барселони схвалила план, який має протягом двох років поступово зменшити кількість відвідувачів і "повернути парк місту".

Яку пам'ятку ЮНЕСКО пошкодив російський дрон?

У ніч на 15 червня російські війська завдали масованого удару дронами та ракетами по Києву. Під час ворожого обстрілу постраждала Києво-Печерська Лавра – об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору.