Референдум про незалежність і розпад СРСР: як до цього ставляться українці – опитування

21 серпня 2020, 15:04
Читать новость на русском

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався у серпні 2020-го, то українці би знову повторили свій вибір. Щоправда, є й противники української незалежності і найбільше їх на Сході держави. Окрім того, високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців суму за Радянським Союзом.

Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова.

Дивіться також Скільки громадян вважають, що українська мова має бути єдиною державною: опитування

Референдум про незалежність: скільки б українців підтримали зараз

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то він був би, безумовно, виграний прихильниками незалежності.

  • "За" віддали б свої голоси 84, 4% респондентів;
  • "Проти" проголосували б – 15,6% опитаних.

При цьому, якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то "проти" виступили б менше як 13% громадян, а майже 68% проголосували б за незалежність.


Як українці проголосували б на референдумі про незалежність зараз / Скриншот

Не зважаючи на таку абсолютну підтримку рішення про незалежність, простежуються суттєві регіональні, вікові та партійні відмінності серед опитаних.

Так, в західному регіоні противників рішення про незалежність менше як 1%.

На Сході тим часом противників незалежності майже 30%.

Також, чим молодші респонденти, тим більше серед них підтримують незалежність України.

Серед прихильників політичних партій найвищий рівень підтримки незалежності у "Європейської солідарності" – понад 90%, а найменший – в "Опозиційної платформи – За життя". Серед прихильників цієї політсили відсоток тих, хто виступає за незалежність, трохи більший від тих, хто хотіли б залишитись у складі СРСР.

Туга за СРСР

Попри те, що на референдумі переважна більшість українців проголосувала б за незалежність своєї держави, є багато тих, хто досі сумує за Радянським Союзом.

Так, соціологи поставили респондентам таке питання: "На Вашу думку, розпад Радянського Союзу – це було добре чи погано?".

Як відповіли громадяни

  • Скоріше, добре – 49,1%;
  • Скоріше, погано – 31,7%;
  • Важко відповісти – 19,2%.

Відповіді респондентів майже дзеркально розділились стосовно запитання про те, чого було більше за роки існування незалежної України: позитивного чи негативного.


Що українці думають про розвал СРСР / Скриншот

Так, приблизно чверть опитаних вважають, що більше було позитиву. Також чверть переконана в тому, що негативу було більше. Найбільша частка (понад 40%) вважають, що за роки незалежності було приблизно стільки ж позитивного, скільки й негативного.

За роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного:

  • Більше позитивного – 24,9%.
  • Скільки позитивного, стільки й негативного – 41,6%
  • Більше негативного – 26,1%.
  • Важко відповісти – 7,5%.

Як українці бачать своє майбутнє

70% українців має бажання будувати своє майбутнє в Україні,однак кожен 15%,а це кожна 5 людина, не хотіли б жити у майбутньому на Батьківщині.


Частина людей, які не хочуть проживати в Україні / Фото скриншот з відео

Понад 40% переконані, що умови життя в Україністануть кращими, а 25% вважає, що ситуація не зміниться. Водночас 16% впевнені, що умови життя стануть ще гіршими. Найбільша кількість осіб, які хотіли б будувати своє життя за кордоном – серед молодих людей віком до 40 років.


Скільки людей впевнені, що умови життя стануть гіршими / Фото скриншот з відео

Основні причини покинути Україну:

  • за кордоном можна заробити більше грошей – 22%;
  • нестабільна політична ситуація – 13%;
  • не влаштовують умови життя – 13%.


Причини, щоб покинути Україну / Фото скриншот з відео

Що українці думають про майбутнє своєї Батьківщини: відео

Зверніть увагу! Опитування проводили з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України, за винятком окупованих Росією територій. Опитані 2 018 респондентів методом інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.