Реформа освіти
"Рік життя витрачають у школі": у вищій освіті відбудуться серйозні зміни
Українці просять уряд призупинити реформу НУШ: наголошують на кількох проблемах
2 мільйони учнів в Україні безоплатно харчуються у школах: ця кількість значно зросте
Шириться неправда про реформу старшої школи: у МОН спростували фейк про кількість учнів
На Закарпатті об'єднують два найбільші виші: який університет утворять
Виші змагатимуться: у 2029 році кількість вступників може суттєво зменшитися
Студенти навчатимуться на бакалавраті 3, а не 4 роки: у МОН розповіли деталі
У школах можуть з'явитися тьютори й асистенти
Алгоритм змінили: вчителі вже можуть подавати заявки на підвищення кваліфікації
У МОН поставили дві цілі: як зміниться зарплата вчителів цьогоріч
Коледжі в Україні реформують: які зміни та у яких закладах освіти відбудуться
У Раді розповіли, коли ухвалять Закон про гранти для студентів
"Пересидіти" не вдасться: у МОН розповіли про ключові зміни перед стартом реформи старшої школи
У вересні 2017 року Верховна Рада ухвалила реформу освіти, яка передбачає 12-річну шкільну освіту, збільшення зарплат вчителям та обов'язкове навчання українською мовою.
25 вересня закон про освіту підписав президент Петро Порошенко. На його думку, цей документ підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. З 2020 року мовами нацменшин у державних школах навчатимуть до 5 класу, далі – перехід на українську.
Саме мовне питання стало причиною критики з боку сусідніх країн. Своє невдоволення новим законом вже висловили у Румунії, Польщі, Росії і Угорщині. Зокрема, Угорщина заявила, що ця реформа "може бути загрозою для існування національних меншин".