Від Москви до Тегерану: як Байден буде домовлятися із ворогами США

Джозеф Байден – старий знайомий Володимира Путіна та лідерів Ірану. За Обами він був свідком як "перезапуску" відносин з РФ, так і укладання ядерної угоди з РФ. З тих пір Кремль став набагато агресивнішим, розв'язавши кілька регіональних війн, а Трамп фактично знищив документ, який давав Ірану шанс на краще життя. Як тепер США будуть протистояти цим країнам, розповідає 24 канал.

Деталі Джо Байден виграв вибори: біографія нового президента США

Башти Кремля: чи вплине на Росію прихід Джо Байдена

Байден давно не бачив Путіна, але щось змінити буде дуже важко / Фото Asia Times

Як і у випадку з КНР, сподіватися на якісь кардинальні зміни не варто. Занадто антагоністичними стали дві країни. Але за каденції Байдена, США стануть більш стабільним та передбачуваними. Це може здатися мінусом, але після чотирьох років з Дональдом Трампом навіть Москва хоче прогнозованості. Там добре знають його і що він не буде підтримувати Путіна (як і майже будь-якого диктатора, чим грішив Трамп – 24).

Демократи будуть гучніше говорити про нову "погану поведінку" Росії на міжнародній арені і застосовувати санкції. Тож РФ буде нести в основному матеріальні та репутаційні втрати. Чи піде кабінет далі – відключення від системи SWIFT, санкції нафти – залежить не лише від них, а й від позиції ЄС. Європейці залежать від обох цих пунктів. "Північний потік-2" все ще можуть добудувати, незважаючи на всі санкції з боку США.

Змушувати Росію платити більше намагається не лише Білий Дім, а й Конгрес, де існує міцний двопартійний консенсус щодо цього питання.

Навіть якщо для нас це незручно, мораль повинна грати велику роль у наших рішеннях, – сказав одиного разу Джозеф Байден.

Перший раз він потрапив до Москви ще у 1979 році у складі іноземної делегації, але потім – лише у 2011.

Він дійсно виступав тоді за покращення відносин, але зронив фразу, яку Путін досі не може вибачити: "Якби я був ним [Путіним]… я би не балотувався на третій термін [президента]". В 2014-2016 роках, Байден фактично керував політикою США по Україні. Тож у нас його теж добре знають.

Якщо Байдену вдасться відновити міжнародну демократичну коаліцію, Росії стане важче. За Трампа Кремль наполегливо працював, щоб роз'єднати союзників зі Сполученими Штатами. Видання Moscow Times пише, що найбільш точно нові взаємовідносини можна буде описати так: "нова політика по відношенню до РФ об'єднає співпрацю та конфронтацію".

Щодо першого, то терміново треба продовжувати договір СНО-3 про ядерні сили. Він закінчується вже в лютому 2021. Інтереси двох держав перетинаються також по Близькому Сходу, але відновлення стратегічної стабільності та захист від кібератак РФ мають перший пріоритет. Окрім цього, є сенс зміцнювати НАТО для відбиття російських провокацій та можливих атак в Прибалтиці та на Алясці.

Байден матиме дуже мало часу, щоб врятувати останню ракетну угоду / Колаж Axios

Нагадаємо, Трамп вивів США з договорів про РСМД (ракети середньої та малої дальності – 24) та "відкритого неба". Якщо Байден дійсно хоче відновити ядерну угоду з Іраном, то тут не обійтись без активного залучення РФ. Але так само ймовірно, що в результаті відносини Москви та Вашингтону різко погіршаться. Місця для маневру небагато, бо на РФ досі "висять" санкції від Обами і Трампа. Відміняти їх поки ніхто не планує.

"Байден буде зайнятий внутрішніми проблемами, а коли буде небагато часу на зовнішню політику...Росія не повинна бути вгорі списку. Хоч ми й не можемо її ігнорувати, – розповів VOA Девід Крамер, колишній співробітник Держдепу США, а нині – дослідник в Інституті Маккейна. – Нам будуть потрібні країни, здатні вирішувати проблеми".

Новий президент США, вважає Андрій Кортунов, гендиректор Російської ради з міжнародних відносин, "може бути більш критичим по відношенню до Путіна. У деяких аспектах – складним партнером. Акцент буде на правах людини, розширенні "Списку Магніцького", звуженні простору для Росії". Настрою для ескалації ситуації наразі у Москви немає, додав він, але й бажання йти на поступки – теж.

Іранська ядерна угода: врятувати чи добити

Відносини США з Іраном настільки погіршились, що наразі є майже ворожими. Вбивство генерала Сулеймані, напад на посольство США в Багдаді, Ліванська криза, протистояння Ер-Ріяду та Тегерану. Близький Схід та особливо регіон Аравійського півострова залишається дуже напруженою частиною планети.

А почалося все з виходу адміністрації Дональда Трампа з іранської ядерної угоди. Цей в цілому ефективний та працюючий документ дозволяв Ірану жити без більшості повернутих зараз санкцій і потроху покращувати свою економіку.

Коли США вийшли, радикальні та більш агресивні сили в Ірані захопили більшість простору та продовжують набирати ваги. Очікується, що наступний президенти вийде саме з їх лав. А отже, Байдену доведеться зіткнутися з Іраном, де серйозно впав рівень життя і натомість зросли запаси, необхідні для швидкого розгортання ядерної програми та навіть створення бомби. Тепер мова йде про кілька місяців.

Звісно, не можна відкидати і фактор Верховного Лідера, Аятолли Алі Хаменеї. Він і збирає консерваторів навколо себе, включаючи Корпус Стражів Ісламської Революції. Чи є на цей випадок план? Звісно, можна спробувати повернутися в угоду, але це малоймовірно через небажання самих іранців.

Особливо, якщо США продовжать стояти на включенні так званих "критеріїв Трампа": згортання програми балістичних ракет і зменшення впливу парамілітарних груп в інших країнах, які загрожують регіональній безпеці. Крім цього, в Байдена є свої умови: збагачення урану до 3,67%, зупинка переробного заводу Фордо та припинення встановлення сучасних центрифуг. Все це Іран вже порушив і давно.

Ісламська Республіка також може вимагати компенсації за час, який США провели поза межами договору. З більш реалістичних кроків, кажуть опитані FT експерти, можна зняти ембарго на експорт іранської нафти (що дозволить хоч якось вирівняти економіку – 24) та більше не визнавати ЦБ Ірану як джерело фінансування тероризму.

"Якщо у всіх буде політична воля, цілком реально повернутися до виконання СВПД (Спільний Всеохоплюючий План Дій – 24) до червня. Ірану доведеться згорнути частину програми", – упевнена Еллі Геранмайе, старша наукова співробітниця Європейського Центру міжнародних відносин, яка коментувала для Al-Jazeera.

Втім, голова МЗС Ірану Джавад Заріф більш категоричний: "Ми витратимо більше часу на обговорення ніж на щось інше", – сказав він на одному з виступів. Якщо домовитись вийде, повний відкат може зайняти півроку, повідомляє Axios.

Було б непогано повноцінно запустити давно обіцяні кредитні лінії, через які Тегеран може обмінювати нафту на продукти першої необхідності. В основному через неспроможність ЄС це зробити (вони боялися потрапити під нові драконівські санкції – 24), іранці поступово відмовлялися виконувати свої зобов'язання по угоді. Дійшло до того, що Тегеран зовсім перестав виконувати її технічну частину.

"Вступ на посаду Байдена е призведе до виграшу реформаторів чи поміркованих в Ірані. Прихильники жорсткої лінії – занадто проти Америки. Але перспектива перемовин є", – резюмував для FT Садег Зібакалам, професор в Університеті Тегерану. Але цілком можливо, що іранські мулли скажуть "ні" і СВПД буде остаточно похована під уламками.