Від Москви до Тегерану: як Байден буде домовлятися із ворогами США

Джозеф Байден – старий знайомий Володимира Путіна та лідерів Ірану. За Обами він був свідком як "перезапуску" відносин з РФ, так і укладання ядерної угоди з РФ. З тих пір Кремль став набагато агресивнішим, розв'язавши кілька регіональних війн, а Трамп фактично знищив документ, який давав Ірану шанс на краще життя. Як тепер США будуть протистояти цим країнам, розповідає 24 канал.

Деталі Джо Байден виграв вибори: біографія нового президента США

Башти Кремля: чи вплине на Росію прихід Джо Байдена

Байден давно не бачив Путіна, але щось змінити буде дуже важко / Фото Asia Times

Як і у випадку з КНР, сподіватися на якісь кардинальні зміни не варто. Занадто антагоністичними стали дві країни. Але за каденції Байдена, США стануть більш стабільним та передбачуваними. Це може здатися мінусом, але після чотирьох років з Дональдом Трампом навіть Москва хоче прогнозованості. Там добре знають його і що він не буде підтримувати Путіна (як і майже будь-якого диктатора, чим грішив Трамп – 24).

Демократи будуть гучніше говорити про нову "погану поведінку" Росії на міжнародній арені і застосовувати санкції. Тож РФ буде нести в основному матеріальні та репутаційні втрати. Чи піде кабінет далі – відключення від системи SWIFT, санкції нафти – залежить не лише від них, а й від позиції ЄС. Європейці залежать від обох цих пунктів. "Північний потік-2" все ще можуть добудувати, незважаючи на всі санкції з боку США.

Змушувати Росію платити більше намагається не лише Білий Дім, а й Конгрес, де існує міцний двопартійний консенсус щодо цього питання.

Навіть якщо для нас це незручно, мораль повинна грати велику роль у наших рішеннях, – сказав одиного разу Джозеф Байден.

Перший раз він потрапив до Москви ще у 1979 році у складі іноземної делегації, але потім – лише у 2011.

Він дійсно виступав тоді за покращення відносин, але зронив фразу, яку Путін досі не може вибачити: "Якби я був ним [Путіним]… я би не балотувався на третій термін [президента]". В 2014-2016 роках, Байден фактично керував політикою США по Україні. Тож у нас його теж добре знають.

Щодо першого, то терміново треба продовжувати договір СНО-3 про ядерні сили. Він закінчується вже в лютому 2021. Інтереси двох держав перетинаються також по Близькому Сходу, але відновлення стратегічної стабільності та захист від кібератак РФ мають перший пріоритет. Окрім цього, є сенс зміцнювати НАТО для відбиття російських провокацій та можливих атак в Прибалтиці та на Алясці.

Байден матиме дуже мало часу, щоб врятувати останню ракетну угоду / Колаж Axios

Нагадаємо, Трамп вивів США з договорів про РСМД (ракети середньої та малої дальності – 24) та "відкритого неба". Якщо Байден дійсно хоче відновити ядерну угоду з Іраном, то тут не обійтись без активного залучення РФ. Але так само ймовірно, що в результаті відносини Москви та Вашингтону різко погіршаться. Місця для маневру небагато, бо на РФ досі "висять" санкції від Обами і Трампа. Відміняти їх поки ніхто не планує.

"Байден буде зайнятий внутрішніми проблемами, а коли буде небагато часу на зовнішню політику...Росія не повинна бути вгорі списку. Хоч ми й не можемо її ігнорувати, – розповів VOA Девід Крамер, колишній співробітник Держдепу США, а нині – дослідник в Інституті Маккейна. – Нам будуть потрібні країни, здатні вирішувати проблеми".

Новий президент США, вважає Андрій Кортунов, гендиректор Російської ради з міжнародних відносин, "може бути більш критичим по відношенню до Путіна. У деяких аспектах – складним партнером. Акцент буде на правах людини, розширенні "Списку Магніцького", звуженні простору для Росії". Настрою для ескалації ситуації наразі у Москви немає, додав він, але й бажання йти на поступки – теж.

Іранська ядерна угода: врятувати чи добити

Відносини США з Іраном настільки погіршились, що наразі є майже ворожими. Вбивство генерала Сулеймані, напад на посольство США в Багдаді, Ліванська криза, протистояння Ер-Ріяду та Тегерану. Близький Схід та особливо регіон Аравійського півострова залишається дуже напруженою частиною планети.

Коли США вийшли, радикальні та більш агресивні сили в Ірані захопили більшість простору та продовжують набирати ваги. Очікується, що наступний президенти вийде саме з їх лав. А отже, Байдену доведеться зіткнутися з Іраном, де серйозно впав рівень життя і натомість зросли запаси, необхідні для швидкого розгортання ядерної програми та навіть створення бомби. Тепер мова йде про кілька місяців.

Звісно, не можна відкидати і фактор Верховного Лідера, Аятолли Алі Хаменеї. Він і збирає консерваторів навколо себе, включаючи Корпус Стражів Ісламської Революції. Чи є на цей випадок план? Звісно, можна спробувати повернутися в угоду, але це малоймовірно через небажання самих іранців.

Ісламська Республіка також може вимагати компенсації за час, який США провели поза межами договору. З більш реалістичних кроків, кажуть опитані FT експерти, можна зняти ембарго на експорт іранської нафти (що дозволить хоч якось вирівняти економіку – 24) та більше не визнавати ЦБ Ірану як джерело фінансування тероризму.

"Якщо у всіх буде політична воля, цілком реально повернутися до виконання СВПД (Спільний Всеохоплюючий План Дій – 24) до червня. Ірану доведеться згорнути частину програми", – упевнена Еллі Геранмайе, старша наукова співробітниця Європейського Центру міжнародних відносин, яка коментувала для Al-Jazeera.

Втім, голова МЗС Ірану Джавад Заріф більш категоричний: "Ми витратимо більше часу на обговорення ніж на щось інше", – сказав він на одному з виступів. Якщо домовитись вийде, повний відкат може зайняти півроку, повідомляє Axios.

Було б непогано повноцінно запустити давно обіцяні кредитні лінії, через які Тегеран може обмінювати нафту на продукти першої необхідності. В основному через неспроможність ЄС це зробити (вони боялися потрапити під нові драконівські санкції – 24), іранці поступово відмовлялися виконувати свої зобов'язання по угоді. Дійшло до того, що Тегеран зовсім перестав виконувати її технічну частину.

"Вступ на посаду Байдена е призведе до виграшу реформаторів чи поміркованих в Ірані. Прихильники жорсткої лінії – занадто проти Америки. Але перспектива перемовин є", – резюмував для FT Садег Зібакалам, професор в Університеті Тегерану. Але цілком можливо, що іранські мулли скажуть "ні" і СВПД буде остаточно похована під уламками.