Що дуже заважає окупантам на шляху до Покровська

29 серпня 2024, 12:07
Читать новость на русском

Командування угрупування військ противника "Центр" протягом останніх днів змістило зусилля з основної дирекції свого наступу безпосередньо на Покровськ трохи на південь – у бік Селидового та Карлівки. Очевидно, росіяни таки зрозуміли всі перспективи, які перед ним відкриваються у разі розвитку наступу не стільки строго на захід, скільки на південь та південний захід.

Росіяни продовжують активні бойові дії

Передові підрозділи 90-ї танкової дивізії при підтримці лівофлангових підрозділів 27-ї мотострілецької дивізії 2-ї загальновійськової армії таки прорвалися до дороги Селидове – Карлівка з півночі. При цьому вони зуміли зав'язати бої за село Михайлівка та взяти під свій контроль Мемрик.

Читайте також Спростовую улюблену легенду "великого історика" Путіна

Противник головними силами 27-ї МСД та за підтримки 114-ї ОМСБр продовжив активні наступальні дії вздовж залізниці, тобто в районі Новогродівки (у напрямку на Сухий Яр), а також в районі Маринівки.  Росіяни мали просування у північно-західній частині села.

Це дуже і дуже погано.

Відтепер успішна до цього моменту оборона ЗСУ в районі Карлівки та Галицинівки, яка стримувала противника не тільки у глибшому просуванні у бік Покровська, а й у сенсі розширення на південь смуги його наступу, стає дуже проблематичною.

І хоча це повністю не усуває для противника флангову проблему щодо організації та початку битви за Покровськ (адже місто Селидове продовжують контролювати ЗСУ), однак суттєво ускладнює для ЗСУ стан справ в районі Новогродівки та "Ярів" (це район Крутого та Сухого Ярів).

Це очевидні речі, які більш-менш грамотний оператор не може не бачити. Наші підрозділи, які обороняються в районах Невельського, Карлівки, на північ від Красногорівки, відтепер перебувають у досить незручному становищі. По суті, вони "вагітні" на охоплення та оточення на суміжних флангах двох російських УВ – "Центр" та "Південь".

Кілька висновків про дії ворога на Покровському напрямку

Очевидний наступний хід противника – прорив по дирекції Мемрик – Гірник (вихід на рубіж Українськ – Гірник) з одночасним просуванням у напрямку Красногорівка – Гірник й виходом на рубіж Курахівка – Гірник реалізує цю "вагітність" дуже неприємними для нас пологами.

Зауважте Шуляк та Кубраков вдалися до тиску

Щодо загальних темпів просування противника безпосередньо на Покровському напрямку, то вони протягом останніх 3 – 4-х днів трохи пригальмували. Однак у загальному сенсі це ще нічого не означає.

Ймовірно, це пов'язано із тим, що передові підрозділи 27-ї МСД противника та його 15-ї, 30-ї та 114-ї окремих мотострілецьких бригад вимушено втягнулися у жорсткі бої за Новогродівку та на природному бар'єрному рубежу по річках Журавка та Казенний Торець. Наразі – не досить вдало для себе.

На що звертає увагу людина, яка має можливість отримувати інформацію лише з відкритих джерел? Зразу декілька особливостей дій російських військ на Покровському напрямку.

  • Очевидне пригальмовування окупантів на відтинку між Красним Яром та Воздвиженкою. На цьому напрямку противник мав суттєве просування протягом останніх 4 – 5 діб виключно у районі Новогродівки та на південь від Красного Яру. Ну, як суттєве – в одному випадку просування було на 250 метрів, в іншому – на 1,6 кілометра.
  • Перенесення головних зусиль противника у південну частину смуги наступу УВ "Центр". В епіцентрі протягом найближчого часу опиняться Селидове, Українськ, Галицинівка, Курахівка та Гірник.
  • Якщо окупантам вдасться задумане, то, скоріш за все, з Карлівки та району на північ від Красногорівки та з під Невельського ЗСУ доведеться відступити.
  • Стає все більш очевидним той факт, що без розв'язання проблеми Селидового противник навряд чи приступить до якихось більш-менш масштабних результативних наступальних дій безпосередньо у бік Покровська.

Важливо Мрія, Palantir та гранти для студентів у Дії: як технології змінюють систему освіти

Звісно, атакувати та штурмувати на цьому напрямку росіяни не перестануть, намагаючись прорватися за позицію по річках Журавка та Казенний Торець. Однак, якщо район Селидового залишиться під контролем ЗСУ, то тоді – над будь-якими силами та засобами противника, які намагатимуться прорватися у бік Покровська, буде нависати можливість контратакувальних дій ЗСУ їм у фланг. Причому у достатньо значимому тактичному масштабі.

Ну і головне. Очевидно, з нещодавніх пір командуванню всього УВ "Центр" і його 2-й ЗВА стало "чомусь" не вистачати боєздатних сил й засобів, щоб інтенсивно атакувати скрізь і зразу по всій смузі свого наступу.

Доводиться інтенсивно чергувати ділянки та напрямки докладання своїх основних зусиль, активно перегруповувати сили та засоби, та й загальні темпи трохи впали.