Чому окупанти пастимуть на війні задніх з "невичерпними" зброєю та боєприпасами
Джерело:
Олександр Коваленко"У партнерів України закінчується зброя та боєприпаси для ЗСУ". Люблю такі статті від західних журналюг, які позбавлені навіть сотої частки аналітики, але так радісно публікуються в нашому інформаційному просторі й так подобаються нашим ворогам.
По всій Європі зберігаються склади з часів холодної війни
А якщо увімкнути мозок? Низка західних ЗМІ написали кілька белетристичних статей на сторінках своїх "поважних" видань про те, що у партнерів України з боєприпасами та зброєю – все. Промислова база США "не здатна" задовольняти попит.
До теми Більше, ніж вважалося: скільки ракет наклепали окупанти для нових ударів по Україні
Але чи це так? Почасти та й кардинально – ні.
Насамперед нагадаю, що по всій Європі розміщені склади з часів холодної війни, на яких в ідеальних умовах, у порівнянні з російськими "ГОСТами", зберігається велика кількість техніки й боєкомплекту до неї.
Тобто, якщо й говорити про обмеження постачання боєкомплекту, то винятково у форматі нинішніх виробничих можливостей військово-промисловий клмплекс країн-партнерів, але не запасів. Але, що тоді виходить, військово-промисловий клмплекс партнерів поступається виробничим можливостям Росії? Ні.
Але попри критичну різницю, ця кількість нам дозволяє вести контрнаступальні та оборонні дії. Тим часом середній щомісячний рівень поставок БК Україні не змінювався, тоді як у російських окупаційних військ він наочно знижується.
Цікаво Зелене світло для ПРО Patriot: коли Україна отримає "замок" для свого неба
ЗСУ одним пострілом нищать те, що росіяни – 15 пострілами
Різниця ж між російськими окупаційними військами та ЗСУ у тому, що артилерія росіян низькоточна та обмежена дальністю. ЗСУ ж застосовують високоточну та далекобійну артилерію. Іншими словами, там, де росіянам для знищення об'єкта потрібно зробити 10 – 15 пострілів, ЗСУ роблять 1 – 2.Але найцікавіше те, що у певний момент російська артилерія буде обмежена можливостями застосування боєкомплекту виробленого винятково в Росії, а не знятого зі зберігання на складах. А потенціал військово-промислового комплексу Росії з виробництва артснарядів 1 – 1,5 мільйона пострілів на рік.
Це, грубо кажучи, до 4 тисяч пострілів на добу. Це цілком і повністю нівелює артилерійський потенціал Росії, враховуючи постійний тиск ЗСУ, який тільки збільшується.
Збільшується тому, що військово-промисловий комплекс наших партнерів переводять в режим постачання воєнного часу і поступово, але впевнено збільшують виробництво. Тобто їх показники довоєнного часу враховувати при написанні якоїсь аналітичної статті... Ну, ви зрозуміли.