18 февраля – первый самый страшный день Майдана

Стало страшно: що відбувалось на Майдані 18 лютого

Я тоді працювала у міжнародній компанії, яка була супер зосереджена на питаннях безпеки персоналу. Тож за найменших заворушень на Майдані, нас відпускали додому.

Важливо! Викрадення Луценка і Вербицького: судитимуть ще двох фігурантів

Я писала чемний лист на весь персонал, аби всі негайно вирушали до домівок, і ні в якому разі не потикалися до центру – це заборонено політиками безпеки компанії.

Після цього наша безстрашна оупенспейсова тусовка збирала рюкзачки із захованими всередині касками і їхала зрозуміло куди.

Але 18 лютого все стало насправді страшно.

Чоловіки вигнали нас із Майдану нагору, до Софіївської площі. Перші поранення серед друзів та родичів, їхній порятунок у підпільних "операційних".

Ми трішки посиділи у машині під Михайлівським, а потім побачили, як біля Інтерконтиненталю почали збиратися тітушки. Кинули клич у Майданівських групах, і до готелю почали стягуватися кияни. Не хлопці із сотень, бо внизу вже палав будинок профспілок, а просто звичайні кияни, багато жінок та старших людей.

Натовп почав рухатися в бік тітушок, аби відтіснити їх подалі від Михайлівського. Кілька сміливців побігли вперед. Вистріли. І хлопець впав. Ніхто не кинувся йому на допомогу, всі з жахом розбігалися…

Читайте також Історію переписували кулями, – Зеленський про роковини розстрілів на Майдані

За наступних кілька днів вистрілів було багато, і реагували ми вже інакше.

Але у той вечір, на спорожнілій вулиці, в абсолютній тиші... так звучав страх…