Addio, Cavalier!

«Я не святий, і ви всі у цьому переконалися». Ці слова належать одному з найвидатніших, найколоритніших, найскандальніших і найбільш симпатичних політиків нашого часу – дону Сільвіо Берлусконі. Коли бачиш цього живчика, то розумієш одне – ось він, справжній італієць, запальний, гарячий, мафіозо, ну і звісно, бабій, який не пропустить жодної спідниці.

Здавалося, Сільвіо буде у владі вічно – аж до того часу, поки його, під звуки траурних фанфар винесуть ногами вперед з Палацу Кіджі. Але ні, не так сталося, як гадалося. Втративши більшість у парламенті, Берлусконі під тиском найближчих соратників заявив, що йде. Йде у відставку після 17 років при владі. Довше за нього Італією керував лише дуче Муссоліні. До речі, до дуче Берлусконі ставився з повагою та достатньою долею гумору. Ну хто б ще так міг сказати: «Муссоліні нікого не вбивав. Він просто відправляв людей на канікули у вічне заслання».

Мені важко собі уявити, що тепер світ буде робити без дона Сільвіо. Всі європейські саміти перетворяться в нудне болото. Зрештою, вони такими і були по своїй суті, але Берлусконі завжди намагався перетворити їх на свято. Чого лише варті його загравання з такою старою мегерою, як Ангела Меркель. Або коли на саміті Джі 8 репортери зафіксували страшно незадоволене обличчя Барака Обами, коли Берлуксоні почав апетитно облизуватися на його дружину Мішель?

А десятки, якщо не сотні і навіть тисячі романів на стороні? Чого лише варта фраза: «На питання: чи хочуть вони зі мною зайнятися сексом, 30% жінок відповідають «Так». А 70% кажуть – «Що, знову?!» У цій фразі – увесь він. Прекрасні італійки готові були стелитися під ноги Сільвіо. Саме через свої амурні походеньки він втратив дружину, але сумував з цього приводу заледве п’ять хвилин. Я не сумніваюся ні на грам, що Сільвіо Берлусконі і далі не даватиме спокою журналістам жовтої преси. Адже тепер він на пенсії, робити йому нічого, отож вечірки бунга-бунга на його численних віллах, мабуть, набудуть небувалого розмаху.

І я б дуже хотів, щоб він дожив до 100 років і віддав богу душу в оточенні прекрасних молодих дівчат, серед феєричної вечірки на березі Адріатичного моря. Адже саме таким повинен бути кінець цього воістину маленького гіганта великої політики, мільярдера, інтригана, неперевершеного гедоніста та шалопая – Сільвіо Берлусконі.

Отож, браво, Сільвіо! Шкода, що ти не мав можливості покерувати Україною. Ну хоч трішки.