Амністуємо вбивць? 2 роки тому над Луганськом збили літак з бійцями ЗСУ

49 душ наших вояків та екіпаж транспортника полишилися у небі. Сьогодні від того дня виповнилося два роки, а воно все ще болить.

Читайте про подію: Терористи збили український літак. Загинуло 49 військових

Після того багато чого було. І після того "багато чого" ці вилупки вимагають (ВИМАГАЮТЬ, курва мать!) собі "амністії", прикриваючи цим терміном безкарність та право панувати над нами?

Дев'ять грамів свинцю та два метри української землі – оце й уся "амністія". Можете вважати діда "розпалювачем війни", але я це розумію саме так.

Я красно перепрошую, панове українські можновладці. Дід – вкрай мирна людина, але якщо ви підпишетеся на ту "амністію", то – як би красиво ви її не подавали, як би переконливо не розповідали про те, що "Захід не дасть кредитів", а "поганий мир ліпше доброї бійки" – дід перший візьме в руки вже не дрючка, а автомата. Дід, мо, й старий, але і з автоматом, і з гранатометом за старою пам'яттю впорається. Як казав святий преподобний Сергій Радонежський:

Зла у світі не уникнути, але горе тим, через кого воно прийде у світ.