Бороться нельзя сдаваться: шокирующие рассказы белорусов, которых пытали в СИЗО

Про долю Білорусі після виборів і нещадні тортури, яких зазнав і зазнає досі білоруський народ – читайте у відеоблозі "Територія рівності" на 24 каналі.

Интересно Платні камери та сертифікати в СІЗО: чим загрожують такі експерименти

Народ сказав Лукашенкові: "Ні". Ні, не стерпиться, і не злюбиться. На мирні мітинги вийшли кілька сотень тисяч людей. Найбільші державні промислові підприємства почали страйкувати і в обличчя заявляли Лукашенку: "Йди". Члени виборчих комісій у Мінську анонімно розповідали журналістам про грубі фальсифікації підрахунків на виборах.

Усі 27 країн ЄС, Велика Британія і Канада не визнали перемогу диктатора на виборах. Європарламент закликав до нових і вільних виборів у Білорусі. Більш помірковано відреагувала й Україна, заявивши, що офіційні результати виборів не викликають довіри в білоруському суспільстві. Диктатор у відповідь заговорив про "зовнішню загрозу" та звернувся до Росії по допомогу.

Під тиском народу і міжнародної спільної він навіть допустив проведення нових президентських виборів — але "після ухвалення нової конституції" у традиційній риториці Кремля.

Після 9 серпня Лукашенко перейшов чи не всі червоні лінії. Його вказівки придушити протести більше нагадували карально-репресивні спецоперації НКВД. Людей жорстоко били, пакували в автозаки, із них знущались у камерах слідчих ізоляторів.

За перші дні протестів проти фальсифікації результатів виборів приблизно 7 тисяч осіб опинилися за ґратами. Майже усіх, на щастя, вже відпустили, але станом на 19 серпня зниклими безвісти білоруські журналісти досі вважають понад 70 осіб. Затримані, яким пощастило вийти на волю, розповідали про нелюдські катування й тортури.

Протягом декількох днів після виборів Amnesty International із жахом спостерігала, як міліція стріляла у натовп демонстрантів гумовими кулями й сльозогінним газом, як автозак збив чоловіка і цинічно продовжив рух, як затриманим ламали ребра і паралізовували їх електрошоком.

Шокуючі розповіді постраждалих протестувальників

Колишні ув'язнені розповідали нам, що центри утримання під вартою перетворилися на камери тортур, де протестувальників і протестувальниць змушували годинами стояти в неприродніх позах, лежати в багнюці, а міліція натомість ходила по лежачих людях, штовхала і била їх.

Затримані описували, як їх роздягали догола і жорстоко били, поки вони чули крики інших жертв.

► Кацярина Новікова

Кацярина Новікова розповіла Amnesty International, що її затримали в центрі Мінська ввечері 10 серпня, коли вона йшла в супермаркет. Вона провела 34 години в ізоляторі. Кацярина бачила, що по всьому двору СІЗО лежали у багнюці заарештовані.

В ізоляторі людям наказували роздягнутися догола і встати на карачки, а офіцери штовхали їх і били кийками. Кацярину теж змушували стояти на колінах і слухати крики інших жертв.

Кацярину помістили в чотиримісну камеру з 20 іншими жінками, де вони спали на підлозі. Їм не надавали ні води, ні їжі, і звичайно – жодної медичної допомоги.

К теме Матимете справу не з міліцією, а з армією, – Міноборони Білорусі пригрозило мітингувальникам

Майже за добу Кацярині повідомили, що її звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу. Перед тим, як дівчину відпустили, їй сказали: "У нас є твої дані. Якщо ми ще раз побачимо тебе тут, то вб'ємо". Особисті речі, включно з паспортом і ключами від квартири, Кацярині не повернули.

► Микита Теліженко

Микиту Теліженка, журналіста російського інтернет-видання Znak, заарештували ввечері 10 серпня. Він розповідав, що у міліцейському автобусі людей продовжували бити. Причини були різні: за татуювання або за довге волосся.

За словами Микити, наступні 16 годин він провів в управлінні внутрішніх справ Московського району, де "міліціонери змушували затриманих читати молитву Господню".