Как было раньше, вряд ли: сравниваем как Украина и Канада борются с коронавируса

Із всього, що відбувається, розумію одне: мінімум контактів і захисна маска. Всі, хто має змогу, повинні працювати дистанційно. Оці радісні фото друзів з ресторанів і різних розважальних закладів – мені трохи лячно від них, правда.

Читайте також Коронавірусний колапс: чому Київ може стати українським Бергамо

Статистику інфікованих на рівні 9 тисяч щоденно можна сміливо множити на 3, а то й на 4. У нас відсутнє тестування. Те, яке є, недолуге. Я особисто знаю багато людей, які хворіли, маючи всі симптоми COVID-19, але не здавали тест – дорого, черги і так далі. Сімейні лікарі так і кажуть: це COVID-19, протокол лікування ось такий, телефонуйте, тести не завжди коректні.

Лікування COVID-19 з грошима і без: що має розуміти кожен

Сім'я, 4 людей – бабусі за 80, сину 15, чоловік і дружина. COVID-19 у всіх. Найлегше перенесли бабуся і онук. Найтяжче – чоловік. Не дивлячись на те, що купався в морі весь рік, моржував, до цього не мав проблем зі здоров'ям. На лікування витрачено 150 тисяч гривень. Це той варіант, що вони у них були.

Жінка, лікується амбулаторно. Їздить на крапельниці рано вранці і пізно ввечері. Вартість 2 крапельниць – 3 тисячі гривень. Це – кожного дня. Добре, що є чим платити.

У кого немає грошей, лікуються як і чим попало. В лікарню ще треба потрапити. Найлегше – через гроші і знайомих.

Ми говорили, що тепер ми всі на одному човні. І багаті, і бідні. Ні, човни у нас таки різні. Гроші відкривають доступ багато до чого. Знайомій відмінили операцію, бо зайнята реанімація – висопоставленого мужчину прооперували, операція планова, у нього COVID-19, він зайняв реанімацію, він точно поза чергою.

Я не знаю, як ми з цього всього вийдемо і якими вийдемо? Але є шанс, що будемо їздити гарними дорогами, а вітати нас будуть добре екіпіровані поліцейські. Бо артиковідний фонд витратили на дороги і на МВС. На поліцейських, а не на лікарів!

Як борються з COVID-19 в Канаді

Канада. Звісно, що рівень життя не порівняти. Тестують всіх, хто був у контакті чи має будь-які симптоми хвороби, безкоштовно. Іноземців – теж безкоштовно. Стоять намети, де беруть тести. Запис – через інтернет. Результат – протягом 48 годин, через код на сайті. Лікування – безкоштовне. Ну, в Канаді медицина безкоштовна. Тому і податки досить високі. Але люди знають, за що платять.

Якщо ви приходите в ресторан/кафе, то або заповнюєте спеціальну анкету, або залишаєте свій номер телефону. Щоб у разі реєстрації хворого чи спалаху хвороби, вас могли попередити.

Чи варто говорити, що маски – скрізь. Діти в класах знаходять без масок, на перервах – в масках. Якщо не маєте маски – видадуть в будь-якому магазині. В громадському транспорті – лише в масках. Ні у кого не виникає думки спустити її на підборіддя.

Соціальна дистанція, закриття всіх розважальних закладів, кафе з обмеженою кількістю столиків, дистанційна робота всіх, кого можна і так далі.

Населення Канади майже таке, як в Україні. Станом на зараз – 237 тисяч зареєстрованих хворих, щоденно десь 2-3 тисячі реєструють. Вилікувались – 198 тисяч, померло – 10 179. Це – 4,3 відсотки. І це, повторю, в країні, де громадяни досить слухняні. Де медицина – досить гарна. Де лікарі і медичний персонал отримують досить високі зарплати.

До того ж, уряд Канади надає безпрецедентну фінансову допомогу своїм громадянам – бізнесменам, пенсіонерам, сім'ям з дітьми. Банки дуже знизили і без того досить низькі відсоткові ставки. На цьому фоні зросла кількість операцій купівлі-продажу нерухомості.

Але це – уряд здорових людей.

Зверніть увагу! Великий крок у "совок": як Мінфін збирається контролювати гроші лікарів

Ще раз: нам не треба чекати 20 тисяч хворих, як нам розповідає міністр – заробітчанин Степанов. Вони у нас вже є. Як і сортування хворих. Як і виснаженість персоналу, якому влада не спроможна заплатити достойні зарплати навіть в цей період. Не хочуть оточення ж залишити без бабла на дорожніх "тенедерах". Ну і 150 мільйонів Степанову "на розробку вакцини", теж треба чоловікові.

І щось мені здається, що оце життя в "нових умовах", у нас надовго. І варто подумати над зовсім іншим алгоритмом власного життя. Бо так, як було, навряд чи буде.