Диктатура Минцифры: дискриминация IT-разработчиков?

Створення умов для неможливості працювати (в Україні) не великим web-студіям та фрілансерам та відповідно лобіювання інтересів великих IT-компаній.

Читайте також: Загадкове Міністерство цифрової трансформації: все було би добре, якби не одне але

Інше пояснення для ідей та ініціатив відшукати важко, але цілком зрозуміло, що малий бізнес в тому числі, в IT-сфері – поточній владі не цікавий, (як і великим гравцям на ринку). В цій парадигмі набуває логічності заява про 5 тисяч нових IT розробників із-за кордону, оскільки нові ініціативи можуть призвести до збільшення охочих виїхати українських фрілансерів та невеликих студій, які не захочуть йти працювати у великі компанії, або відкривати, заради можливості продовжувати роботу – ТОВ. Хоча останні заяви про 5 тисяч іноземців – які зможуть відкрити ФОП, вже є нелогічними у перерізі пропозиції – заборонити самим ФОПам ІТ, працювати з закордонними замовниками, (які, ймовірно, вважатимуть цю можливість – опцією за замовчуванням). Або ж тоді Мінцифри потрібно буде поглибити дискримінацію українського IT-сектору, та дозволити працювати з іншими країнами лише ФОПам, що переїхали по квотах.

Отож, занурюємось. ХХІ сторіччя. Україна – ФОПам IT хочуть заборонити займатись зовнішньоекономічною діяльністю. Мінцифри одразу ж пояснює, що натомість для 5 категорії ФОПів (куди вони хочуть перевести усіх розробників) приберуть подвійне ЄСВ (яке вони самі ж запропонували, і якого не має у більшості інших професій, що водночас є чимось типу економічної дискримінації). Отже, ще раз. Глобалізований світ, невеликі web-студії та фрілансери у розробці працюють саме на аутсорсі, на фріланс біржах, у закордонних проєктах. Це все само собою приносить в Україну кошти, хоча б тому, що ці розробники витрачають їх тут. Проте за логікою Мінцифри, якщо заборонити ФОПам займатись зовнішньоекономічною діяльністю, це призведе до того, що закордонні компанії почнуть відкривати в Україні свої філії або взагалі переїдуть сюди. І ця логіка залишається повністю алогічною (бо ж навіщо, робити такі складні маневри, якщо можна працювати з фрілансерами і невеликими студіями інших країн). Інший момент дуже часто фрілансери працюють на різних проєктах, власне тому замовникам кожного проєкту потрібно відкриватись в Україні, щоб наймати українських розробників дистанційно. Все це здається не логічним до того моменту, поки ми не прочитаємо, що Мінцифри, дійшли згоди стосовно цієї пропозиції, з IT-сектором України, який у переговорах представляли найбільші компанії.

Що ми отримуємо з цього за ширмою? Втрату прибутків, яка йшла від невеликих студій та ФОПів-фрілансерів у бюджет. Виїзд частини з них за кордон. Інша частина ж буде змушена або переходити на роботу у великі компанії, або йти у тінь. Водночас, з іншої частини уряду, нещодавно лунали пропозиції, прибрати спрощену систему оподаткування, що змусить повернутись до описаного вище сценарію, тих фрілансерів, які працюють на третій групі.

До речі: Дія.Бізнес: в Україні презентували платформу для підприємців – її переваги

Що ми ще можемо порадити Мінцифрі в такому розкладі? Якщо піти наліво, то дійсно, варто підняти податки до 40-50% і закріпити можливість працювати в IT-сфері лише у компаніях без можливості займатись цим, працюючи на себе (і подавши це у наступній передвиборчій кампанії, як "ми розгромили кулаків-фрілансерів). Якщо ж піти на право, то треба просто заборонити IT -шниками виїжджати з України, щоб у них просто не залишилось вибору.