Домашній арешт українського сумління
Чотири дні в лікарні, і замість СІЗО — домашній арешт. Таке рішення ухвалив Печерський райсуд Києва у справі скандального ректора Петра Мельника.
«Киса, вы дремучий провинциал!
В Москве давно уже никто
из уважающих себя граждан
не пользуется услугами кассы.
Для этого есть окошко администратора».
— «12 стульев»
Хоча насправді дивно читати цю інформацію під тегами «скандал» чи «сенсація». Дивно, бо все це трохи схоже на фарс — на жаль, хабарі для нас вже давно не скандал.
Можна говорити про те, що справжня сенсація хіба що в тому, як так сталось, що посадовця такого «високого польоту» арештували за «нормальне і загальноприйняте».
«Не інакше як підстава»,
— твердять у вищих політичних колах.
Напевно, зважаючи на близькі вибори, пожертвували нижчим для «вищої» мети.
Можна говорити, що після такого початку з домашнім арештом на 60 діб замість СІЗО, цікавим буде простежити, яким же буде фінал для ректора Університету податкової служби та екс-нардепа від Партії регіонів трьох скликань за хабар 40 та 80 тисяч гривень. Бо на Харківщині, наприклад, без особливого мелодраматизму за хабар від підприємця у розмірі 4200 гривень міліціонеру одразу «намалювали» позбавлення волі на термін від 5 до 10 років (!!!) та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років, ще й з конфіскацією майна.
Можна говорити про те, що таким запобіжним заходом плюнули в обличчя всій країні — але ж це для нас вже давно не хамство — в країні, в суспільстві, де хабар став нормою і без того, щоб «замазати», вже практично ніхто не уявляє собі вступу у ВНЗ (!).
Можна говорити, як Табачник, що таким чином кинуто пляму на українську освіту. Хоча даруйте — про яку пляму йде мова? Це швидше крапля в морі, і то не найбільша.
Можна говорити про те, кого таким чином виховує ВНЗ, ректор якого вчить як займатися здирництвом. І чим потім будуть займатись майбутні податківці.
Але ніхто не говорить про те, що справа не в ПР чи помаранчевих, Табачникові чи Арбузові. Справа в корумпованості суспільства, в якому давно відомий і цілком прийнятний факт: хочеш вчитися за держзамовленням — готуй гроші. І у більшості випадків це не вони вимагають, це батьки і самі випускники несуть і канючать за себе чи за своїх чад! Лише гіпотетично уявіть собі картину, якби одного прекрасного року за вступ на державний ніхто нічого не пропонував/не заносив/не хотів віддячитись. Ті самі вони все одно просто повинні б були набрати необхідну кількість студентів! Адже є держзамовлення.
Але ж критерій відбору за знаннями не всім підходить. От і починаються «каруселі». Жодним чином не виправдовую тих, хто бере хабарі. Навряд чи таких людей можна в цій ситуації називати жертвами. Але — ми винні у цьому! Ми з вами створюємо і підтримуємо цю систему! А вони. Просто відверто спитайте себе — чи відмовились би ви від 5000 доларів за те, що й так повинні зробити безкоштовно?