Така ситуація не є нормальною, оскільки нездоровий скептицизм та відсутність комунікації народжує сотні проблем:

  • відсутність сталої регуляторної політики;

  • відсутність довіри;

  • корупція;

  • відсутність стратегії та можливостей для планування.

Список можна довго продовжувати.

Читайте також: Глобальна економічна шахівниця та Україна

Чому в ряді інших країн ситуація більш стабільна та існує економічний сталий розвиток? Спробую коротко виділити такі вектори:

1. Інституції підготовки кадрів

Політик – це не "красива картинка", політик це фах. Відтоді тих, хто відповідає за регулювання (законотворчість) потрібно "виховувати". Де? В першу чергу, звісно, в політичних партіях. Можна навести приклад ХДС Німеччини чи Демократів в США, які існують десятки років. Вони навчають та ведуть політику згідно своїх цінностей.

2. Кореляція цінностей та програми

Програма має бути "дорожньою картою" партії. Мені здається, що усі чули про подібні програми в Європі та США. Досить успішним прикладом є "Рейганоміка" – політика американського уряду Рональда Рейгана в 1981–1988 роках для подолання економічної кризи 1980–1982 років та її наслідків. Наслідками "рейганоміки" були приток зарубіжних грошових коштів до американських банків, підвищення завантаженості промислових потужностей з 70 до 85 відсотків та скорочення безробіття з 11 до 5,5 відсотків.

Зазначау, що важливі не лише наміри, але й виконання їх. Це виконання має бути підкріплено політичною відповідальністю. Реалізація ідей з програми партії – це найбільш очевидне та найбільш поширене джерело для законотворчості в розвинутих країнах. У абсолютній більшості країн політичні партії йдуть на вибори з чіткою ідеологією та програмою, в якій визначено пріоритети щодо їхньої політики в різних галузях. Якщо є історично затверджені партії, наприклад, як християнсько-демократична партія в Німеччині, то у них існує політична відповідальність депутатів, які своєю роботою в парламенті демонструють виконання профільної програми і відповідність ідеології партії.

3. Міжнародний досвід

Цей чинник не є панацеєю, але може бути певним уроком. У світі є компанії, які чудово планують, припустимо, міську інфраструктури, дорожні потоки, системи фінансування окремих послуг у медицині. Ці послуги дорогі, але вони дієві. Я наголошую, що проти залучення іноземних міністрів чи високопосадовців. Кажу про користь від процесу надання їх послуг. Краще один раз заплатити за хороший дієвий план (як за бізнес план у класному бізнесі), ніж потім страждати від корупції на непотрібних проєктах.

Велике значення має виявлення тенденцій розвитку громадянського суспільства і адекватних йому сучасних систем та організаційних структур публічного управління в європейських країнах; здійснення порівняльного аналізу розв'язання проблеми вибору оптимальної системи управління в цих державах та в Україні. Здійснюючи реформування, принципово необхідно проаналізувати особливості розподілу повноважень між органами державного управління, з урахуванням форми правління, форми державного устрою та політичного режиму, що притаманні конкретній державі. Європейський досвід вчить не ігнорувати реформи на організаційному рівні: досвід вдалих реформ на рівні окремої установи може бути поширений і застосований у секторі загалом.

Нехай це прості уроки, але інакше ми не отримаємо інтересу ні з боку внутрішніх, ні з боку зовнішніх інвесторів. А все ж розвиток економіки це єдина гарантована запорука успіху країни та заможності її громадян.