Коли у березні 2014 року російський президент під овації істеблішменту, депутатів Державної думи, генералів та більшості своїх громадян підписував у Георгіївській залі Кремля так зване прийняття до складу Російської федерації Республіки Крим та міста Севастополь, ніхто з присутніх не міг навіть уявити масштабу проблем, з якими стикнеться Росія.

Адже захоплення українського Криму стало першою анексією у 21 столітті. За нормами міжнародного права, анексія – надзвичайно тяжкий злочин, який карається відповідними жорсткими санкціями. Які будуть діяти як мінімум до повного звільнення окупованої території.

Читайте також: Через безвіз різко підскочила кількість росіян, які хочуть оформити українське громадянство

Ціна цього злочину вже має високу ціну. Прямі збитки для російської економіки від кримської авантюри вже перевищили 350 мільярдів доларів. Це не просто втрачені можливості, це мільярди недоотриманих пенсій, витрат на медицину, навчання, покращення добробуту населення.

Коли "зелені чоловічки", яких за зізнанням Путіна у березні 2014 року там "не було", захоплювали та плюндрували сонячний півострів, світ був розгублений. Ніхто до кінця не міг повірити, що одна велика європейська країна, яка була прийнята до клубу Великої вісімки, почне анексовувати частину іншої. Перша реакція розгубленості змінилася введенням санкцій, а згодом вигнанням Росії з багатьох організацій, таких як ПАРЄ та Велика вісімка.

Так, треба визнати, самі лише санкції не здатні повернути Крим, проте вони встановлюють цілком конкретну ціну за злочин міжнародного масштабу. Цивілізаційний світ не може пройти повз відверте ігнорування норм міжнародного права, аби не створювати небезпечний прецедент.

Коли одна людина краде чужу власність іншої людини, суд відправляє його до в’язниці, аби іншим не закортілося повторити чужий злочин. Так само у відносинах між державами злочин неодмінно повинен мати покарання. Адже без цього неодмінно станеться черговий рецидив.

Читайте також: Несподіване "закручування гайок" у відносинах з Росією

Важливо, що ціну за окупацію Криму сплачує не лише уряд, але й рядові росіяни. Адже вони у своїй більшості підтримують дії Кремля та заохочують його агресію проти України. Без цієї підтримки Путін не діяв би настільки зухвало. Тому високу ціну – скорочення зарплат і пенсій, погіршення системи освіти та медицини, закриття лікарень – мають платити всі громадяни Росії. Нам же залишається не опускати рук, розвивати країну та наближати момент повної деокупації українських земель.