"Ми досягнемо миру", "обери мене – настане мир" – кричать нам яскраві плакати та білборди. Але якщо розібратися, то все це – не просто брехня, а маніпуляція, адресована до тих, вочевидь, хто дуже сильно "втомився".
Читайте также: Чому українці дозволяють красти свої гроші, або Як нам подолати корупцію
Всі люди, у яких працюють мізки, розуміють, що мир настає тільки після перемоги або поразки. Жодних інших варіантів бути не може. Тож який саме мир вони пропонують? От всі ті, хто ведеться на ці плакати – ви замислювались колись, що ж стоїть за цими гаслами про мир?
Політична агітація
Це нібито припинення військових дій на Сході? Гаразд, а якою ціною? Віддати Крим? Чи східну частину нашої країни? Забути про всіх загиблих військових і цивільних? Стерпіти це принизливе ставлення сусіда? Ви це маєте на увазі?
Білборд з надписом про мир
Чи все ж таки перемогти та повернути своє, свої окуповані Росією землі, покарати винних і врешті-решт добитися компенсації за завдані нашій країні багатомільярдні збитки. Тільки після цього можна сідати за стіл переговорів і говорити про мир.
Особисто я як доброволець та ветеран, вважаю, що якщо всі ці горе-політики заводять розмову про мир, то, найімовірніше, вони хочуть домовитися і "здати" нашу державу агресору. І якщо із цими волоцюгами все ясно, то більше питань у мене залишаються до тих українців, які збираються за це голосувати.
Насправді все дуже просто – незабаром в Україні доленосні вибори. Спершу президентські, потім — парламентські. Для Росії – це шанс виграти війну "малою кров'ю". Тобто руками самих українців посадити в крісло президента поступливу особу, а в парламент – набрати блазнів, які за гроші готові продати навіть рідну маму.
Путін хоче виграти війну "малою кров'ю"
Для цього Путіну треба виграти лише один бій – за розуми українців. Тоді й війна буде виграна. Путін, а відтак Росія, будуть проштовхувати своїх кандидатів, вони будуть акцентувати увагу громадськості на подіях на Сході України, саме тоді, коли самі будуть ще більше провокувати та розпалювати бойові дії.
Це буде робитися для того, щоб актуалізувати питання так званого "миру". Однак ми добре знаємо риторику з якою вони будуть виїжджати – мирні діалоги, критика війни і так далі.
Вони маніпулюватимуть громадською думкою: ні війні – так миру. Не озвучуючи при цьому ціну такого миру. Проросійські кандидати ж будуть розповідати про звірства на війні та про те, що треба приводити до влади ті сили, які сядуть за стіл переговорів і будуть домовлятися про мир.
Я хочу пояснити декілька речей. Я не агітую ні за кого, мені важливо про це сказати. Від розмов про мир такою ціною мені болить як ветерану, який в один момент зібрався на війну захищати країну від загарбників.
Читайте также: Конституція мовчить про відповідальний вибір: в Україні голосують всі, хто вміє ставити галочку
Ми втратили забагато на цій війні: починаючи від першого загиблого військового в Криму прапорщика Кокуріна Сергія Вікторовича і закінчуючи тисячами загиблих військових за ці п'ять років бойових дій на Сході. І дані про загиблих продовжують надходити й сьогодні.
Перший загиблий військовий в Криму прапорщик Кокурін Сергій
Якщо хтось там в Росії або тут думає і вважає що ми – ветерани – просто забудемо про своїх загиблих побратимів і посестер, що ми пробачимо сусідам все те, що відбулося і відбувається зараз, то ви не просто помиляєтесь – це штанга. Це наш дім і наша земля, і такі ворожі посіпаки мають пам'ятати, що якщо буде обраний курс на неофіційну капітуляцію, то ми кривдити нашу країну не дозволимо.