На вулиці справді тепло, приблизно +30С. У двоповерховій будівлі «Київенерго» працює один кондиціонер який знаходиться на другому поверсі в залі де приймають громадян. Її площа приблизно 20 квадратних метрів. При цьому, зала уздовж розподілена на дві однакові зони дерев’яно-скляним бар’єром. Саме над ним і висить кондиціонер. Результати його роботи майже не відчуваються. По цей бік загорожі 3-4 клієнти «Київенерго», по той - 1 співробітниця «Київенерго» на три віконця для прийому громадян. Ще осіб 5 чекають в холі першого поверху, який більше схожий на коридор у двокімнатній квартирі старого панельного будинку. Там з вентиляційного обладнання – вхідні двері. Всі чекають своєї черги. На годиннику 11-00. Протягом години жіночка за віконцем встигла обслужити одну людину. І рівно о 12-00 заявила, що у неї обідня перерва до 12-45.
Повертаюсь о 13-30. Навколо ті самі люди. Недорахувався з дообідніх знайомих двох. Черга просувається напрочуд швидко і вже на початку третьої я біля віконця. За п’ять хвилин мені пояснюють куди піти, що і кому заплатити та які ще папери принести. На все іде близько години. Десь після третьої повертаюся. З радістю дивлюся на двох жіночок які стоять поперед мене. Але з’ясовується що перша з них оформлює пільги на чоловіка-чорнобильця і багатодітну дочку. Процес займає близько години. Після четвертої – я знову у віконечка з усіма паперами. Питання вирішується хвилин за десять. І приблизно в 16-30 я вільний.
Мені пощастило, бо відділення «Київенерго» знаходиться практично у мене у дворі. Банк, який працює по суботах – у сусідньому. Тож, якщо говорити «взагалі», можна сміливо додавати ще годину часу «на дорогу» туди-сюди до 5 з половиною витрачених мною суботніх годин на відновлення енергопостачання в моїй квартирі. Його було відключено через борг у 400 грн.
Мені шкода половини свого вихідного дня. Так, треба було платити вчасно. Але, я прийшов віддати «Київенерго» гроші, а враження таке, що брати їх у мене не хочуть. Та й, з приблизно 15-х осіб, яких встигли обслужити в цьому відділені «Київенерго» того дня, таких як я було 3 – всі молоді люди. Решта – бабусі, які просили перерахувати їм квитанції оскільки вони заплатили за на кілька гривень більше ніж треба, або пільговики. Підозрюю, що далеко не всі вони фізично здорові люди здатні спокійно провести кілька годин в тісній задушній кімнаті навстоячки. Бо у цій кімнаті 1 стілець.
Я не маю жодних претензій до жінки яка знаходилась по той бік віконця. Вона робила, що могла у рамках свого робочого часу. А от до «Київенерго» є питання. Чи знають там про те, що є комерційною компанією яка надає послуги населенню? Тобто, за логікою, мала б дбати про комфорт своїх клієнтів. Чи все ж таки основний аргумент «Київенерго» у тому, що киянам від них просто немає куди подітися?