Незвичність та «геніальність» цієї споруди побудила мене на роздуми про те, яким чином і хто придумав це конусоподібне творіння з ліхтариками і екранами.
Спершу я подумав, що працівники київських комунальних підприємств вирішили не заморочуватись із транспортуванням справжньої ялинки у столицю України і написали листа голові КМДА Олександру Попову про «відсутність коштів, труднощі із танспортуванням і встановленням» і тощо-тощо-тощо.
Версія перша. Винен Попов.
Пан Олександр, сидячи у своєму кабінеті, певно, й вирішив, що це має бути щось оригінальне.
— Але хто це придумає? Хто додасть романтичного лоску головній ялинці країни? — нервово думав головний Сашко Києва.
Хто ж придумає нову форму і зміст символу новорічних свят? Кому довірити створення фону для фотографій киян і гостей міста?
З такими думками пан Попов дійшов до парковки і побачив веселого хлопця неформальної зовнішності — повністю чорний образ куртки-штанів-мештів-лодочок доповнювала помаранчева безрукавка. Хлопець працював паркувальником.
— Агоу, хлопче, а вигадай-но новий образ ялинки для Києва! — звернувся до паркувальника пан Олександр. — Маєш дві хвилини!
Хлопець не знав, що відповісти і лише нервово закивав головою.
— Дві хвилини... Дві хвилини... — думав хлопець, курячи третю цигарку.
Зі злості чи то на Київ, чи то на себе самого він копнув паркувальний конус.
— Геніально! — вигукнув парубок і побіг до пана Олександра.
— Геніально! — вигукнув пан Олександр.
І почалось.
Версія Друга. Балога.
Ну справді ж. Останнім часом глава МНС України Віктор Балога вельми мало світиться у ЗМІ, ще й Бродський з ним привселюдно свариться.
— Треба відбілювати імідж, — подумав Балога. — Точно! Йолка! Смерека наша закарпатська! Врятує мене!
Але простої смереки міністру виявилось замало і для утвердження позитивного іміджу його відомства серед українців вирішив пан Віктор стилізувати Йолку під щось таке, що б асоціювалось із обличчям міністерства — рятувальниками.
— Відро! Відро! Ві! Де! Реч! Ко! — закричав Балога. — Пожежне відеречко! Відерце!
Кілька дзвінків, «куди треба» і головна ялинка країни постала у формі конусоподібного відра з пожежного щита.
— Краса... — задоволено прошепотів Балога.
Версія третя. Слід Черновецького
Скільки б преса не писала, що пан Леонід поїхав в Ізраїль, що він переховується ще десь в іноземних краях, інопланетянам відомо, що Черновецького утримують у всім відомій київській «трубі». Зараз там він грає на гітарі пісень Віктора Цоя, а біля нього постійно чергують кілька представників СБУ. Один з метою маскування ходить із старою кєпкою і просить підтримати музикантів.
Для звільнення свого офіційного представника на планеті Земля інопланетяни використали спеціальний зомбуючий гігантський магніт, завдяки якому переконали керівництво столиці в тому, що ялинка має мати форму конуса. Під нього в момент, коли працівники, які встановлювали Йолку, пішли на обід, інопланетяни швидко підсунули компактний зореліт, який забере Черновецького на Мельмак акурат після закінчення свят.
Свої своїх не покидають у біді.
Звісно, все вище описане — сумний гумор. Просто незрозуміло, хто із київського керівництва, маючи здоровий глузд, погодився на встановлення цього вирвіглазного п... . Сумно, що ця Йолка потрапила на мільйони екранів телевізорів у новорічну ніч. Ех, сумно ж... А ви кажете.
Та й взагалі дивно, чому українці досі не почали акції «Україна без йолки!», «Йолка — нет! Ялинка — так!», «За нашу і вашу ялинку», «За правду! За ялинку!», «„Чорнобильці” за ялинку» і тощо-тощо-тощо.