«Якщо ми зробимо хет-трик, я піду. Бо, в такому випадку, мені вже нічого тут буде поліпшувати», - це заява з розряду таких, коли Блохін перед початком кваліфікації на ЧС-2006 сказав, що Україна поїде до Німеччини напряму. До речі, між ван Гаалом та Блохою все ж таки є щось подібне, принаймні самовпевненість.
Хет-трик? Коли з’явилась вищезгадана цитата в неті (датована 14 квітня), навіть після проходу МЮ, мало хто вірив у те, що вже в перший сезон Луї зможе виграти так багато. І от перший крок уже зроблено – у «срібну салатницю» залишилось накидати Кубкового гарніру і основну страву – Лігу Чемпіонів. У Ередивізії святкував чемпіонство чотири рази, із Барсою в Прімері – два і тут скальп із Німеччини.
Коли Луї прийшов до «Баварії», навіть я, помішаний на усьому голландському, не міг собі уявити, що вболіватиму за нього, точніше за Bayern Munich, від одного погляду на логотип якої аж коробило на рівні із Real Madrid та Juventus. Вболівати проти МЮ в матчі зі Баварією?! Але таке сталось. Пояснити важко, але можливо.
Дехто вважає ван Гааля футбольним диктатором
Ще в листопаді усі говорили про відставку Луї. В німецькій пресі ж роздували чутки про самозакоханість ван Гааля: ніби то він вважає себе Богом у «Баварії» і хто не підходить під його модель гри відправляється у футбольне пекло (Лука Тоні – хоча йому, на мою думку із стрибками у висоту займатись краще, чимось мені Блаку Власіч манерами нагадує)). Таке й говорили коли ван Гааль був і у «Барсі»: не називає гравців за іменем, а за номерами: «Ти, перший, йди сюди…Ей, ти сьомий…». Правда чи ні, але щось змінилось у вчителі ван Результааті: «Футболістам довелося звикати до моїх методів роботи. Можливо, я занадто велике значення приділяв результату, коли був вчителем. Але я не визнаю нічого, окрім результату. Ось чому я хотів працювати в спорті.
"Мені довелося змінити спосіб спілкування. Спочатку гравці думали, що повинні в точності виконувати мої вказівки. При цьому вони мали адаптуватися до різних ситуацій. То був невдалий початок, але я змінив своє ставлення і усе почало покращуватись».
Лише ван Гааль мав вплив на Клюйверта
Про Тімоху усім відомо: «найкращий опорник, але мені не потрібний. Не моя модель гри».
Але це стиль ван Гааля. Рікельме сказав про те як голландець його викинув із Барси наступне: Він один з небагатьох людей, які говорять речі прямо в обличчя. У перший день, він сів зі мною за столом і сказав, що президент підписав мене, а не він,тому я грати не буду. І такі люди мені подобаються тепер – щирі, зрозумів це на власному досвіді
Модель гри була у ван Гааля різною: в «Аяксі» класична голландська 4-3-3, ноу-хау в «Барселоні» - 2-3-2-3, а в «АЗ» й узагалі в залежності від гри. Сам ван Гаал каже, що тактика не може бути єдина правильна: а як вам гра вдесятьох із єдиним фланговим (!) нападником Роббеном? Або геній, або ненормальний.
Вражає і загострене відчуття справедливості у ван Гааля. Чого лише вартує: «Ми пройшли у чвертьфінал завдяки голу, забитому із офсайду»! Сама чесність! І протягом сезону жодного разу нікого ні в чому не звинувачував: ні арбітрів, ні суперників, ні стан поля. Лише на фанатів поскаржився: «Дуже погано, що на «Альнс Арені» підтримують команду лише тоді, коли вона добре грає. Такого не було ні в «Аяксі», ні в «Барселоні» - там атмосфера як у театрі!».
Гра, а точніше матчі, які видає «Баварія» при ван Гаалі не любити неможливо. То програють 0:3, то вдесятьох десь здобувають вольову перемогу, то 0:7 – божевільна команда із незрозумілим духом. Виходить, розкачується перших 30 хвилин, а потім як з окопів повилазили – летять, очі червоні, голі груди під кулемет. За таким футболом скучив – не красивим чи розумним як у «Барси», а за шаленим, як Голландія на ЄВРО-2008 у групі.
У нього усі як один!
Ван Гааля не раз уже "ховали". Не могли пробачити ЧС-2002, коли «оранж» не поїхали і на нього спустили усіх собак, розгрому від київського «Динамо» у Лізі Чемпіонів. Посидів кілька років у затишку в Алкмаарі і виліз із землянки по-партизанськи, зробивши справжню революцію.
А може бути на один титул більше, ніж у Пепа :)
Усі дивувалися, як Барса із Гвардіолою змогла виграти 6 титулів за сезон. А от виграти із «Баварією» - шість титулів, де в команді лише дві зірки: травматичний Роббен і психічно неврівноважений Рібері, який не може знайти своєї гри, - в це повірити можливо? Виявляється, можливо, вже не так багато залишилось – переграти своїм «хворим» футболом «навіженого» Моурінью, в кубку притиснути музик, а далі всякі Пачуки, чи ліго європейські Фулхеми або Атлетіко під силу.