Нам гроші не треба!

Історія перша

Ніч. Буревій. Дерево. Лежало на шляху мого авто і нагло зупинило. За 140 км від Києва. За 2 км від батьківської хати. Колесо навиворіт. До мами доберусь. До Києва – ні.

Уранці починаю шукати евакуатор на завтра. Вирішую підтримати місцевих підприємців, з району, і назбиравши по селу аж 5 телефонів евакуаторників, починаю переговори. Обираю того, хто може завтра об одинадцятій (пріоритет), не бере за "погрузку-вигрузку", дуже привітно розмовляє.

На ранок готова ще з десятої, а раптом раніше приїде? Об 11:05 шкодую, що підірвалася з сьомої (можна ж було ще годинку подрімати), об 11:20 починаю хвилюватися (а раптом щось сталося?), об 11:30 набираю-таки телефон цього Андрія, потім ще набираю і ще. Не бере! Думаю: у нього щось сталося, і він загубив телефон. Водночас. Нічим більше пояснити його відсутність не можу. Дуже співчуваю! На годиннику – урочисті 12:00.

Дзвоню тим, кому відмовила вчора. У мене на 15:00 у Києві зустріч!!! Домовляюся на 13:00, з "погрузкою-вигрузкою" і на 1 гривню за км дорожче. Відразу відсилаю СМС Андрієві, щоб не їхав (ну, про всяк випадок), і тут… Треба видихнути… Дзвонить Андрій! "Та ви вже вибачайте, тут у мене маленький (!) форс-мажор, я вже хвилин за пятнадцять можу виїхати. Довезу з вітерцем!" На годиннику 12:28. Видихаю ще раз. Живий, і вже добре! Цікавлюся, чому він не брав слухавку, коли я дзвонила. У відповідь чую: "Та, та, вже вибачайте".\

Ні, не вибачу! Хай і коштуватиме це мені зайвих аж 500 гривень, що їх переплачу іншому евакуаторнику. Але за ці гроші я дозволила собі прочитати Андрієві мораль про його бізнесові якості. Перед тим, як покласти слухавку, Андрій пообіцяв мені на телефон перекинути 100 гривень. У якості компенсації за втрачену вигоду чи що.

Ще за 10 хвилин під моїм парканом уже вовтузився помаранчевий евакуатор. На годиннику – 12:47.

P.S. Гроші Андрій мені так і не перекинув. Пізніше знайомі сказали, що напередодні того, як везти мене до Києва, Андрій гарно погуляв. Вийшло, що як мінімум на 1,5 тисячі, які міг би заробити від мене.

Далі буде