Не про кохання
Як самотнім ти почуваєшся серед натовпу, так нещасним відчуваєш себе в найщасливішому місті планети. Метью Морган, його остання любов і Париж – цю мелодраматичну новинку ще можна переглянути в кінотеатрах країни.
Сандра Неттельбек, німецька режисерка, фільми котрої завжди легкі та меланхолійно-сумні водночас. Так, як і в її найновішому фільмі «Остання любов містера Моргана».
Метью - підстаркуватий американський професор, що ось кілька років живе самітником в Парижі. Дружина, котру він кохав понад усе на світі, померла, і життя втратило барви.
Несподівано для себе він зустрічає молоду парижанку Полін. І тут з’єднуються дві лінії одного з основних лейтмотивів фільму – самотності. Двоє знаходять одне одного. Проте, одна самотність - приречена, а інша – просто перспектива нового.
Містер Морган повертається до життя. Він поводить себе ледь не як хлопчисько, а Полін щиро відповідає йому взаємністю.
Не можливо не згадати, що старенького грає відомий Майкл Кейн, двічі володар Оскара. Знімався в Крістофера Нолана та Вуді Алана. Кейн і в цьому фільмі, поряд з молоденькою французькою акторкою, залишається чарівним та сповненим шарму.
Варто звернути увагу і на вдалий саунд-трек, адже у завершальному кадрі лунає ностальгічна Нора Джонс, що вже стала брендовою музикою для мелодрам в стилі арт—хауз.
Отож в нас є дві самотності і Париж. Метью хоч і не може дати Полін справжніх стосунків, все ж якось підсвідомо їх вимагає. Почуттями до іншої жінки, він рятується від туги за покійною дружиною, але… По перше – Полін далеко не рятівниця, хоч вона весь час наголошує на своєму призначенні допомагати людям, і по-друге - Метью бачить в Полін свою померлу дружину. Коло замикається. Кожен знаходить власний вихід: Метью наважується на самогубство, а Полін продовжує випромінювати любов до всього людства, начебто, логічний висновок з цих двох самотностей, коли б Моргану самогубство таки вдалось…
Містер Морган залишається живим, тепер навколо нього не лише Полін, а ще двоє дорослих дітей, які як-не-як, а бажають добра батькові. Метью вперто цього не бачить. Він продовжує егоїстично кохати свою дружину в особі Полін. Дівчина теж відповідає йому любов’ю, проте дитинно-невинною, адже її так хочеться сім’ї, і вона ніяк не збагне, чому містер Морган не мириться зі своїми дітьми.
«Ви ще не старий, адже старіє той, хто все збагнув …» - говорить Полін. Так, Метью не старіє, бо він зостається законсервований в своїй егоїстичній любові, котра наказала йому колись відгородити дружину від дітей в останні миті її життя і перетворила Моргана – у суцільне очікування смерті.
Але почуття не мають віку, як, зрештою, і розуміння життя.
Чи збагне містер Морган все до кінця, чи, може, знову реальне життя пройде повз, чи все ж остання і перша любов до дружини залишить його в своїх обіймах. Знову молодого і недосвідченого... Хоча в цьому своя чарівність.
Трейлер до фільму