Ще в грудні позаминулого року я була переконана – не полетять "наші" голови, не буде толку. Ну, а що стояти і щогодини співати гімн...
А потім одного ранку, телевізор був ввімкнений, як завжди, і в новинах сказали, що на Грушевського вбито мітингувальника. Тоді мені стало страшно і соромно. Мене й досі мучить совість за те, що могла подумати, що вбиті змінять поведінку влади. Вони змінили, через місяць і значно більшою кількістю. Але соромно мені саме перед Сергієм Нігояном!
Я досі пам’ятаю шок, який неочікувано охопив. "Смерть мітингувальника наступила близько шостої години ранку". Це було ніби звісткою про смерть когось добре знайомого. Після цієї смерті все мало б піти інакше. Все мало б почати змінюватися. Натомість через кілька годин стало відомо про ще одного вбитого. Але перша смерть і рік потому спричиняє якийсь дискомфорт в області грудної клітки. І плачеться само по собі.
Сергій Нігоян був, напевно, звичайним, хлопцем з Дніпропетровської області. Він вчився в моєму рідному Дніпродзержинську. Можливо це одна з причин, чому я ще сильніше пишаюся цим Героєм. І він зробив усе інакше, ніж більшість з його краю.
А у відповіть тим, хто говорить, що нічого героїчного він не зробив, просто опинився у непотрібному місці у непотрібний час, можу сказати, що тим він і Герой. Він, вірменин, міг сидіти вдома на Дніпропетровщині, і не зважати на події. Перечекати, перетерпіти, бути учасником думками, а не фізично. Таких же більшість була – переживали по домам. Але він не був осторонь.
Мені здається, він був добрим і щирим. Кажуть, в нього було загострене відчуття справедливості. Такі люди не бувають поганими чи безхарактерними. Він міг багато чого досягнути, багато чого встигнути і зробити. Та він зробив свій вибір, а його доля – свій. Несправедливий.
Коли я розмовляла з батьком Сергія, пояснювала, що хочу з ним зустрітися, щоб зробити сюжет про Героя України, щоб люди не забували. Батько втомлено відповів: "Та вони і не забудуть". Ми ж не маємо права забувати! Адже Герої не вмирають!
Спочивай у мирі, український вірменин!