«Плем`я» - німе кіно по-українськи

Мабуть, перше, що впадає у вічі, це те, що у фільмі нема закадрової музики, голосу, слів загалом. Глядач слідкує за дією персонажів, які спілкуються виключно мовою жестів. Тут ви не побачите субтитрів, перекладу, адже режисер апелює виключно до зору та внутрішнього чуття.

(Кадр із фільму)

За сюжетом головними персонажами фільму є учні інтернату для глухонімих. Яна Новікова грає дівчину Аню, яка «працює» повією. У неї закохується новий учень інтернату, і з того моменту починаються проблеми, адже до всього Аня є ще й дівчиною найголовнішого хлопця серед бандитів інтернатського «племені». До слова, більшість акторів є непрофесійними, але це абсолютно не заважало їм по-справжньому увійти у роль.

Варто зазначити, що у фільмі є кілька жорстких, шокуючих сцен. Сам Мирослав Слабошпицький розповідав журналістам, що у його класі свого часу вісім людей було засуджено за групове зґвалтування, а зйомки проходили у цій же школі, де він сам колись вчився. Зрозуміло, що у фільмі є чимало реалістичних моментів.

«Плем`я» вперше за 52 отримав аж 3 нагороди підряд Каннського конкурсу «Тиждень критики». Також фільм демонстрували у прокаті в 21 країні світу, і він був учасником 42 кінофестивалів.