Багато хто недооцінює важливість сьогоднішнього голосування у Верховній Раді за цей надважливий для всіх документ.
Ми багато говоримо про те, що інвестиційну привабливість України можна реалізувати через зниження податків, дерегуляцію, судову реформу, зменшення тиску на бізнес і т.д. Але надзвичайно важливою є і умови функціонування ринку праці в Україні. І тут на перше місце виходять такі критерії як: мобільність робочої сили.
Але коли наші партнери приходять в Україну і бачать, що сучасна держава живе за стандартами трудового законодавства 1972 року часів УРСР це викликає у них, м'яко кажучи, "глибоке здивування". Питання до нас одні й ті ж: в якій країні ви живете і в якому столітті?
Дискусії навколо реформи трудового законодавства жорсткі і тривають не один рік. Я сам неодноразово критикував попередні версії Трудового кодексу, зокрема у версії уряду Азарова, коли були пропозиції дати можливість збільшувати робочий тиждень із 40 до 48 годин, коли пропонувалося взагалі викинути профспілки з процесу захисту прав працівників, коли суттєво обмежувалися права вагітних, інвалідів та інших категорій громадян.
Але, хочу зазначити, що сьогодні розглядався зовсім інший документ, де всі ці питання були зняті! Тому, прошу утриматись від коментарів: а Ви раніше казали...
Сьогодні зроблено ще один крок в реформуванні країни. Трудовий кодекс буде доопрацовуватися, будуть проведені дискусії, буде думка міжнародних експертів.
Тому моє звернення до громадськості, профспілок, асоціацій, бізнес-середовища, ініціатив та рухів - приєднуйтесь до процесу реформ, приєднуйтесь до процесу доопрацювання Трудового кодексу.
Читайте також: Імітація реформ: знищення трудової книжки нічого не змінить